Ухвала суду № 61844947, 29.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Сіромашенко Н.В.

№ 22-ц/796/12017/2016 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 22-ц/796/12017/2016

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Невідомої Т.О.

при секретарі : Мовчан О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив поновити строк для подачі заяви про включення до реєстру кредиторів та зобов'язати визнати його кредитором АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та включити вимоги на суму 17674,04 доларів США до 4-ї черги акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.06.2016 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що висновки суду першої інстанції є неповними та не відповідають дійсним обставинам справи.

В судовому засідання представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити.

Позивач та відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивачем позов пред'явлено до відповідачів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та Фонд є особою публічного права у зв'язку з чим на спірні правовідносини поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Проте, повністю з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 122 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи з 17.09.2015 року по 17.12.2015 року в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» була запроваджена тимчасова адміністрація та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 року № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12. 2015 року №230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатору банку.

Згідно даного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській О.С. на два роки з 18.12.2015 року по 17.12.2017 року.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 3 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

У пункті 6 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 ГПК України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.02.2016 року №21-4846а15 та в постанові Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15.06.2016 року №21-286а16, які відповідно до ст.360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд першої інстанції на зазначені вище положення Законів уваги не звернув та відмовляючи у відкритті провадження помилкового виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративного суду.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: