Ухвала суду № 61843583, 03.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/233/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1503/16Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Дорош А.І., Карпушина Г.Л.

при секретарі: Рибак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 березня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішень

В С Т А Н О В И Л А :

12 лютого 2016 року до суду звернулася ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішень. В обґрунтування позову вказала, що 10 грудня 2012 року Максимівською сільською радою Кременчуцького району прийнято рішення 28 сесії 6 скликання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки». Згідно даного рішення їй надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду сільськогосподарського призначення (сіножаті) орієнтовною площею 13 га для ведення товарного виробництва із земель запасу Максимівської сільської ради. 12 квітня 2013 року приватним підприємством «Бюро земельного кадастру» був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3- для ведення фермерського господарства із земель не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів в с. Максимівка Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, який вона надала в сільську раду для затвердження. Однак, рішенням 41 сесії 6 скликання від 25 квітня 2014 року їй було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Крім того вказаним рішенням було відмінено рішення 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 10 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3для ведення фермерського господарства».

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 березня 2016 року позов ОСОБА_3 до Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - задоволено.

Визнано незаконним та скасувано рішення сорок першої сесії шостого скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25 квітня 2014 року «Про відміну рішення 28 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради від 10 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства» - в частині, що стосується надання громадянці ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Визнано незаконним та скасовано рішення сорок першої сесії шостого скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25 квітня 2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства», яким було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

Стягнуто з Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 41 копійки.

З даним рішенням суду не погодилася ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що рішення місцевого суду прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги вказала, що судом першої інстанції не враховано, що право власності чи право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі та отримання документа, що посвідчує це право. Однак, позивачка не набула право на спірну земельну ділянку, а тому у неї відсутнє першочергове право на спірну земельну ділянку. Також, вказала, що безпідставно не була залучена до участі у справі, оскільки на частину спірної ділянки площею 1,28 га їй було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно п.4 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування судом матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 10 грудня 2012 року Максимівською сільською радою Кременчуцького району прийнято рішення 28 сесії 6 скликання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», відповідно до якого позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду сільськогосподарського призначення (сіножаті) орієнтовною площею 13 га для ведення товарного виробництва із земель запасу Максимівської сільської ради./ а.с. 21/

Рішенням 32 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 12.04.2013 р. внесено зміни до рішення 28 сесії 6 скликання від 10.12.2012 р. «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», а саме: частину 1 рішення викладено в наступній редакції:«Надати громадянці ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду сільськогосподарського призначення (сіножаті) орієнтовною площею 13,0 га для ведення фермерського господарства, із земель запасу Максимівської сільської ради»./ а.с.22/

На підставі договору про розроблення проекту відведення земельної ділянки № 54 від 04.06.2013 р. та рішення Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 10.12.2012 р. «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», рішення 32 сесії 6 скликання Максимівської сільської ради Кременчуцького району від 12.04.2013 р. - приватним підприємством «Бюро земельного кадастру» був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4- для ведення фермерського господарства із земель не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів в с. Максимівка Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області / а.с. 16-19/.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося сторонами у справі, вищезазначений Проект землеустрою позивач надала в сільську раду Кременчуцького району для подальшого його затвердження.

Рішенням 41 сесії 6 скликання від 25 квітня 2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства» відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів в селі Максимівка Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області / а.с.34/

Крім того вищезазначеним рішенням було відмінено рішення 28 сесії 6 скликання сільської ради від 10 грудня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень, виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Крім того, суд першої інстанції постановлючи рішення зазначав, що спірний проект землеустрою відповідав вимогам закону та прийнятий відповідно до нормативно - правових актів, тому у відповідача не було підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

В свою чергу, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду, виходячи з наступного.

За правилами ч.1 ст.123 ЗК надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених ст.122 цього кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розроблення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які, відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч.2 ст.123 ЗК).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні (ч.3 ст.123 ЗК).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186 цього кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк із дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 ЗК).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в ст.123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у справі, що розглядається, предметом якої є рішення сільради про відмову у затвердженні розробленого проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, відповідач при його винесенні здійснював владні управлінські функції.

Вказаний висновок колегії суддів узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 19 січня 2016 року № 824/67/15-а., який, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Згідно зі ст. 205 п. 1 ЦПК України суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 205, 206 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 березня 2016 року - скасувати

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішень - закрити.

Роз'яснити сторонам у справі право звернутись до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: Т.В. Одринська

Судді: А.І. Дорош Г.Л.Карпушин