Ухвала суду № 61816638, 15.09.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10426/15-ц

Провадження № 4-с/761/265/2016

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Лукянчук А.О.,

за участю скаржника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи - старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стельмах Олеся Олександрівна, начальник Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдан Ігорович, Державне підприємство Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості «Укрндпіхарчопром» про визнання неправомірними дій, постанови та скасування постанови про повернення виконавчого документа №47703525 від 08.06.2016 року, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2016 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1, заінтересовані особи - старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стельмах Олеся Олександрівна, начальник Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Хорішко Олександра Олександровича, Державне підприємство Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості «Укрндпіхарчопром» про визнання неправомірними дій, постанови та скасування постанови про повернення виконавчого документа №47703525 від 08.06.2016 року, зобов'язання вчинити дії.

Під час слухання справи було замінено начальника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві з Хорішко Олександра Олександровича на Гоцій Богдана Ігоровича.

В скарзі скаржник просить: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стельмах О.О. та начальника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, що полягають у винесенні постанови від 08.06.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №47703525 з примусового виконання судового наказу Шевченківського районного суду м.Києва від 22.05.2015 року №761/10426/15-ц; постанову від 08.06.2016 року у виконавчому провадженні №47703525 про повернення виконавчого документа стягувачу скасувати; зобов'язати головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стельмах О.О. та начальника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії, що передбачені Порядком погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженою постановою кабінету міністрів України №440 від 03.09.2014 та Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що полягають у подачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування ОСОБА_1 коштів по судовому наказу Шевченківського районного суду м.Києва від 22.05.2015 року №761/10425/15-ц.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що 10.04.2015 року Шевченківський районний суд м.Києва видав судовий наказ за яким стягнуто з Державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості «Укрндпіхарчопром» на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату у сумі 34 885,75 грн.

На підставі вказаного рішення було відкрито виконавче провадження та 21.06.2016 року заявник отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на тій підставі, що не виявлено майна на яке можна звернути стягнення.

Скаржник не погоджується із даною постановою на тій підставі, що у відповідності до вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки боржник є державним підприємством, державний виконавець та керівник органу державної виконавчої служби повинні були вжити дій щодо виконання рішення суду, проте такі дії вчинені не були.

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, до суду не надійшли пояснення чи заперечення на заявлені вимоги. До суду надійшла завірена копія виконавчого провадження.

Представник Державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості «Укрндпіхарчопром» в судове засідання представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, пояснення чи заперечення на скаргу направлено не було.

Тому суд у відповідності до положень ст.169 ЦПК України ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши заявника, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави за яких виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу. Зокрема у відповідності до пункту 2 частини 1, у випадку якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як встановлено в судовому засіданні, 10.04.2015 року Шевченківським районним судом м.Києва було видано судовий наказ за яким стягнуто з Державного підприємства Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості «УКРНДПІХАРЧОПРОМ» (ідентифікаційний номер 00334422, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) заборгованість по нарахованій заробітній платі у розмірі 34 885 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 75 копійок.

Судовий наказ набрав законної сили та був пред'явлений до виконання.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Стельмах О.О. від 03.06.2015 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем направлялись запити щодо рахунків боржника та було встановлено, що кошти відсутні. Варто зауважити, що в багатьох запитах міститься не вірна назва боржника.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Стельмах О.О. від 08.06.2016 року було повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема в постанові зазначено, що заходи щодо виявлення майна, належного боржникові, виявились безрезультатними, а саме: в ході проведення виконавчих дій встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у реєстрі відсутні відомості щодо наявності зареєстрованого за боржником нерухомого майна.

ОСОБА_1 не оскаржує постанову про повернення виконавчого листа стягувачеві з тих підстав, що державним виконавцем не в повному обсязі проведено виконавчі дії, а вважає, що державним виконавцем та начальником ВДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві не виконані вимоги Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою від 3 вересня 2014 року № 440, п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржником за якими є державне підприємство, примусова реалізація майна якого забороняється відповідно до законодавства, які видані або ухвалені до 01 січня 2013 року, подаються до органів державної виконавчої служби для здійснення їх обліку, інвентаризації та подальшої передачі органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості.

Отже, цим Законом та Порядком визначено порядок виконання рішень суду та погашення заборгованості державних підприємств, примусова реалізація майна яких забороняється, тільки за тими рішеннями та виконавчими документами, які ухвалені або видані до 01 січня 2013 року - дня набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", і можливості виконання судових рішень, ухвалених після цього, у такому порядку цим Законом не передбачено, тому вони підлягають виконанню у загальному порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", тому підстав для задоволення скарги в цій частині немає.

Також відсутні підстави виконати рішення суду у спосіб, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Частина 2 ст.387 ЦПК України передбачає, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права та свободи.

Отже, так як під час слухання справи не встановлено порушень державним виконавцем під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві з тих підстав, які заявлені в скарзі, тому суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язання вчинити дії відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.383-389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи - старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стельмах Олеся Олександрівна, начальник Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдан Ігорович, Державне підприємство Український науково-дослідний і проектний інститут харчової промисловості «Укрндпіхарчопром» про визнання неправомірними дій, постанови та скасування постанови про повернення виконавчого документа №47703525 від 08.06.2016 року, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м.Києва до Апеляційного суду м.Києва.

СУДДЯ: Н.Г.Притула