Постанова № 61798400, 19.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р. Справа№ 910/7050/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Дегтярьов Ю.В., дов. № 28/2649 від 08.06.2016р.

Ширай Н.А., дов. № 28/2649 від 08.06.2016р.

від відповідача: Чеботарьова І.Г., дов. № 14-124 від 13.05.2014р.

від третьої особи: Багрова Є.О., дов. 3 395-О від 17.03.2014р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.06.2016 року

у справі № 910/7050/16 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Акцент - Банк"

про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва звернулось з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що спірні векселі мають дефект форми, зокрема "найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж" не відповідає встановленим законодавством вимогам (ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі), оскільки не містить організаційно-правової форми юридичної особи - Українського кредитного банку, у зв'язку з чим повинні бути визнанні такими, що не мають вексельної сили.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.06.2016р. у справі № 910/7050/16 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2016р. у справі № 910/7050/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" від 05.07.2016 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Баранець О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Баранець О.М., Руденко М.А. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" у справі № 910/7050/16 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.08.2016 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р. по справі № 910/7050/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів (які не є суддями - доповідачами) Баранець О.М., Руденко М.А.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.08.2016 р. для розгляду справи № 910/7050/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Алданова С.О. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" у справі № 910/7050/16 до провадження колегії суддів у названому складі, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.08.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 р. у справі № 910/7050/16 відкладено розгляд справи на 19.09.2016р.

19.09.2016р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярія) від представника третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2016р. у справі № 910/7050/16 без змін.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2016р. у справі № 910/7050/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

26.02.2015 на адресу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" надійшов лист Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому відповідач повідомив про те, що він є власником простих векселів Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на загальну суму 6000000 грн. 00 коп., а саме власником простого векселя № 853534565674 від 04.05.2000 номіналом 1000000 грн. 00 коп., № 853534565675 від 04.05.2000 номіналом 1000000 грн. 00 коп., № 853534565676 від 04.05.2000 номіналом 1000000 грн. 00 коп., № 853534565677 від 04.05.2000 номіналом 1000000 грн. 00 коп., № 853534565678 від 04.05.2000 номіналом 1000000 грн. 00 коп. та № 853534565679 від 04.05.2000 номіналом 1000000 грн. 00 коп. При цьому, у вказаному листі відповідач пропонував позивачу оплатити вказані векселі до 12-00 годин 18.02.2015 та повідомляв, що у випадку неоплати зазначених векселів, по ним буде вчинено протест у неплатежі (копія вказаного листа Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" долучена позивачем до позовної заяви).

Відповідно до ст. 92 Закону України "Про нотаріат" протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що вказані векселі 19.02.2015 були опротестовані у неплатежі приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А. та 05.03.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу СидоренкоМ А.В. було вчинено на вказаних векселях виконавчі написи.

Також позивач зазначає, що вказані векселі не мають вексельної сили, оскільки містять дефект форми. Так, позивач стверджує, що найменування кому або за наказом кого платіж повинен бути здійсненим повинно містити відомості щодо виду юридичної особи, тоді як на спірних векселях зазначено, що особою, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж, є Український кредитний банк без зазначення виду вказаної юридичної особи, що є підставою для визнання векселів такими, що не мають вексельної сили.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 (в редакції, чинній станом на дату складення спірних векселів) цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 (в редакції, чинній станом на дату складення спірних векселів) емітент цінних паперів (далі - емітент) - держава в особі уповноваженого органу, юридична особа і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа. Емітент від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Емітент повинен усі зобов'язання, що виникають у зв'язку з випуском цінних паперів, виконувати в строки і в порядку, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства України, а також рішеннями про випуск цінних паперів. Права і обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх передачі емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю) чи його уповноваженій особі.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 (в редакції, чинній станом на дату складення спірних векселів) вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Випускаються такі види векселів: простий, переказний. Простий вексель містить такі реквізити: а) найменування - "вексель"; б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму; в) зазначення строку платежу; г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж; д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; е) дату і місце складання векселя; є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 (в редакції, чинній станом на дату складення спірних векселів) документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у частинах третій і четвертій цієї статті, відповідно для простого і переказного векселів, не має сили простого або переказного векселя, за винятком таких випадків: а) вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається як такий, що підлягає оплаті по пред'явленні; б) при відсутності особливого зазначення місце, позначене поруч з найменуванням платника (місце складання документа - для простого векселя), вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання платника (векселедавця - для простого векселя); в) вексель, в якому не вказано місце його складання, визнається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Конвенцією Ліги Націй від 07.06.1930, до якої Україна приєдналась 06.07.1999, простий вексель містить назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно з ст. 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Законодавством встановлюються певні обов'язкові реквізити для простих векселів та за відсутності таких обов'язкових реквізитів, перелічених у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та у ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 (в редакції, чинній станом на дату складення спірних векселів), документ не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930 форма будь-якого зобов'язання, яке виникає із переказного або простого векселя, підпорядковується законам місця підписання зобов'язання.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на дату складення спірних векселів) найменування товариства повинно містити зазначення виду товариства, для повних та командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості. Найменування товариства міститься в установчих документах товариства.

Види господарських товариств визначені у ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на дату складення спірних векселів), в якій зокрема, вказано, що до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Як вбачається із спірних векселів, у графі "найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж" зазначено Український кредитний банк та не вказано виду вказаного господарського товариства, з огляду на що позивач вважає, що спірні векселі не відповідають встановленої законодавством формі та є такими, що не мають вексельної сили (не мають сили простого векселя).

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному сайті Національного банку України (http://www.bank.gov.ua), організаційно правовою формою Українського кредитного банку було закрите акціонерне товариство.

Судом встановлено, що на кожному спірному векселі міститься відбиток печатки Українського кредитного банку разом із ідентифікаційним кодом вказаної юридичної особи - 14360080.

Як вбачається з матеріалів справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за пошуком ідентифікаційного номеру 14360080 міститься інформація, що вказаний ідентифікаційний номер юридичної особи належить Публічному акціонерному товариству "Акцент-банк".

Таким чином, правонаступником Закритого акціонерного товариства "Український кредитний банк" є Публічне акціонерному товариству "Акцент-банк". Вказана обставина сторонами не оспорюється та була встановлена у рішенні Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 у справі № 904/9103/15 (станом на дату розгляду справи у суді вказане рішення не набрало законної сили).

При цьому, суд зазначає, що Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі та Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 (в редакції, чинній станом на дату складення спірних векселів) не містили жодних правил складення такого реквізиту простого векселя як найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж, з огляду на що суд дійшов висновку, що такий реквізит повинен відповідати вимозі щодо достатньої визначеності юридичної особи.

Судом встановлено, що у спірних векселях у графі "найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж" зазначено Український кредитний банк.

Згідно п. 1.2. Статуту Закритого акціонерного товариства «Український кредитний банк» затверджений загальними зборами акціонерів ЗАТ «Український кредитний банк» івд 220.8.2005р. протокол № 3 Закрите акціонерне товариство «Український кредитний банк» є правонаступником прав та обов'язків «Українського кредитного банку», який правонаступником прав та обов'язків «Київського приватного банку «Київприватбанк», створеного за рішенням установчих зборів (протокол від 28.05.1992р.) та зареєстрованого Національним банком України 30 жовтня 1992р., реєстраційний № 127.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги, оскільки незазначення у спірних векселях організаційно-правової форми юридичної особи Українського кредитного банку - закритого акціонерного товариства, не свідчить про незазначення найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж, оскільки навіть при відсутності у векселі організаційно правової форми Українського кредитного банку вбачається за можливе визначити та ідентифікувати вказану юридичну особу.

Доказів існування іншої юридичної особи з такою назвою "Український кредитний банк" та з іншої організаційно-правовою формою позивачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2016р. у справі № 910/7050/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2016р. у справі № 910/7050/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/7050/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець