Ухвала суду № 61796621, 29.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5849/16

Головуючий у першій інстанції буран

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Сегеди С.М.

ОСОБА_1

при секретарі Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договоромза апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 (в інтересах ОСОБА_5) на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2011 року,

встановила:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11320826000 від 25 березня 2008 року та судових витрат.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 25 березня 2008 року між ПАТ УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти (кредит) в іноземній валюті у сумі 53 700 (пятдесят три тисячі сімсот) доларів США строком з 25 березня 2008 гоку по 26 березня 2018 року зі сплатою 13,5 % річних.

Відповідно до положень зазначеного кредитного договору та графіку погашення кредиту, ОСОБА_2 зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. До цього часу відповідач зобовязання не виконав, кредит не погасив. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з яким відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання договору.

В судовому засіданні:

- представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити їх позов;

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (14.02.1962 р.н.) та ОСОБА_3 (27.07.1967 р.н.) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (пр. І Московський, 60, м. Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за СДРПОУ 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11320826000 від 25.03.2008 р. у розмірі 73 934,33 дол. США (сімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять чотири дол. США 33 цнт.), що в еквіваленті по курсу НБУ (7,947700000) на 22.03.2011 р. складає 587 607,90 грн. (п'ятсот вісімдесят сім тисяч шістсот сім грн. 90 коп.),

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (14.02.1962 р.н.) та ОСОБА_3 (27.07.1967 р.н.) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» сплачений судовий збір у сумі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Стягнуто на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» з ОСОБА_3 (27.07.1967 р.н.) витрати, повязані з публікацією в газеті «Урядовий курєр» в сумі 420 гривень та в газеті «Одеські вісті» в сумі 120,00 гривень.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 (в інтересах ОСОБА_5) просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси скасувати повністю, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» розяснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обовязково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з вимогами ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Задовольняючи вищевказані позовні вимоги, суд першої інстанції, підставі ст.ст. 530, 611, 612, 625, 628, 1050, 1054 ЦК України, правильно виходив з наступного.

Відповідно до договору про надання споживчого кредиту №11320826000 від 25 березня 2008 року, ПАТ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_2 грошові кошти (кредит) в іноземній валюті у сумі 53 700 (пятдесят три тисячі сімсот) доларів США строком з 25 березня 2008 року по 26 березня 2018 року зі сплатою 13,5 % річних..

Згідно з п. 4.1. кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни.

Терміни сплати кредиту та процентів встановлені п.п. 1.2., 1.3. кредитного договору, згідно з якими відповідач зобов'язався кожного місяця сплачувати встановлені договором суми по погашенню кредиту.

Однак, відповідач встановлені договором терміни повернення наданого йому кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит не дотримався.

П. 10.13. кредитного договору встановлено, що підписанням цього договору відповідач підтверджує, що він повністю розуміє всі умови даного договору, свої права та обов'язки за даним договором і погоджується з ними.

Таким чином, ОСОБА_2 було відомо про можливість застосування процедури примусового дострокового повернення кредиту, оскільки зазначені положення вказані в договорі, який підписаний ним особисто.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що укладено договір іпотеки від 25 березня 2008 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №190979 від 25 березня 2008 року, згідно з яким відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання.

Поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобовязання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобовязань боржником.

Згідно з п. 1.3. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в кредитному договорі.

Згідно з пунктом 1.4. договору поруки відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

Ці пункти договору поруки цілком відповідають ст. 554 ЦК України, в яких зазначено, що при порушенні боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, кредитор має право предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обовязковими до виконання.

Згідно з положеннями п. 5.5. кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 12 кредитного договору.

Позичальник зобовязується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі. Новий термін повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку вважається таким що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому, у випадку неотримання позичальником повідомлення про дострокове повернення кредиту від банку з будь-яких підстав (у тому числі у разі неповідомлення про зміну місця проживання) протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення, термін повернення кредиту вважається таким що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлень про дострокове повернення кредиту від банку.

Враховуючи вищевикладене, відповідачам 27 жовтня 2010 року рекомендованою кореспонденцією (цінним листом з описом) зі зворотним повідомленням направлено письмову вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати за кредит у повному обсязі. В підтвердження цього факту є опис вкладення у рекомендований лист зі штампом почтового відділення про прийняття листа вимоги до відправки. Повідомлення про отримання письмових вимог відповідачами на день подання позовної заяви не повернуто банку.

Таким чином встановлений заново термін повернення кредиту настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення повідомлення про дострокове повернення кредиту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Через невиконання відповідачами своїх зобовязань по договору про надання споживчого кредиту № 11320826000 від 25 березня 2008 року станом на 22 березня 2011 року загальний розмір заборгованості відповідачів перед ПАТ «УкрСиббанк» становить 587 607,90 грн. (п'ятсот вісімдесят сім тисяч шістсот сім грн. 90 коп.), що в еквіваленті по курсу НБУ (7,947700000) складає 73 934,33 дол. США (сімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять чотири дол. США 33 цнт.), які складаються з: - суми заборгованості за кредитом 416 197,84 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 52 367.08 дол. США; - суми заборгованості по процентам за користування кредитом 144 954,84 грн. що в еквіваленті по курсу НБУ становить 18 238,59 дол. США; - суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 7 852,11 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 987, 97 дол. США; - суми пені за несвоєчасне погашення заборгованності по процентам 18603,11 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 2340, 69 дол. США.

Згідно з положеннями пункту 5.5 кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за даним договором, банк має право ати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 12 кредитного договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений к (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір є обовязковим для виконання сторонами.

У разі невиконання зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що відповідач не довела ті обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх заперечень щодо вищевказаного позову, що є обовязком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Посилання представника відповідача на те, що дана справа була розглянута за відсутності належним чином сповіщеного відповідача про час та місце судових засідань, не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порядок повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату судового засідання врегульовано ст. 74 ЦПК України.

Належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, є обовязковим (ч. 1 ст. 158 ЦПК України), участь у справі є процесуальним правом таких осіб (ст. 27 ЦПК України).

В цьому сенсі, судова колегія наголошує, що відповідач ОСОБА_3 про час та місце судових засідань неодноразово сповіщалась, у тому числі шляхом оголошень у засобах масової інформації.

Крім того, відсутність відповідача в судовому засіданні при розгляді зазначеної вище справи, не призвела до неправильного вирішення цієї справи.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 (в інтересах ОСОБА_5) - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2011 року по цивільній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до касаційного суду України.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_1