Ухвала суду № 61765912, 28.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/11812 /2016 р. Головуючий у 1 інстанції - Комаревцева Л.В.

Доповідач - Мараєва Н.Є

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2016 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Яроцька Ю.Г.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2016 р.

в справі за скаргою ТОВ «ТЕВА України» на дії державного виконавця відділу примусового

виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України,

заінтересована особа: ТОВ «Діта ЕСТФАРМ»

про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, зобов'язання вчинити дії

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2016 р. частково задоволено скаргу ТОВ «ТЕВА України» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України, заінтересована особа: ТОВ «Діта ЕСТФАРМ» про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, зобов'язання вчинити дії.

Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. стосовно стягнення з ТОВ «ТЕВА України» виконавчого збору в сумі 8 428,50 дол. США та скасовано постанову № 49710876 від 20.04.2016 року про стягнення виконавчого збору.

В апеляційній скарзі представник Департаменту державної виконавчої служби МЮ України просить цю ухвалу скасувати і постановити нову про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на незаконність даної ухвали, зокрема, що суд порушив норми цивільно-процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, матеріалів виконавчого провадження, та встановлено судом, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. 22.12.2015 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49710876, в якій зазначено семиденний строк для добровільного її виконання з дня винесення (отримання).

ТОВ «ТЕВА Україна» 24.12.2015 р., тобто, у встановлений постановою державного виконавця строк на добровільне виконання рішення, добровільно сплатило борг у сумі 571 968,08 дол.США, що за курсом НБУ на дату здійснення платежу еквівалентно 13 153 721,53 грн. на користь ТОВ «Діта ЕСТФАРМ» на реквізити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України, що підтверджується платіжним дорученням №1235 від 24.12.2015 р.

Скаржником було повідомлено ДВС про самостійне повне виконання рішення письмовим повідомленням від 25.12.2015 р., яке того ж дня було направлено поштовим зв»язком на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України.

Проте, 20.04.2016 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Онопрієнко І.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 8428,50 дол.США, оскільки, скаржником не у повному обсязі виконано рішення та станом на 23.03.2016 р. наявний залишок боргу у сумі 84 285,03 доларів США.

Згідно ч.2 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржником вчасно та у повному обсязі було виконано рішення та сплачено повну суму боргу в еквіваленті за курсом НБУ на дату здійснення платежу у національній валюті - гривні.

Проте, державним виконавцем після спливу встановленого законом строку було винесено оскаржувану постанову, оскільки, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2015 р. боржнику надано 7-денний строк для добровільного виконання рішення, що сплинув 29.12.2015 року.

З матеріалів справи також вбачається, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Онопрієнко І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2015 р. (а.с 64) про стягнення з ТОВ «ТЕВА Україна» суми боргу в іноземній валюті - в доларах США (571 968,08 доларів США), тоді як ТОВ «ТЕВА Україна» сплачено кошти в еквіваленті за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу у національній валюті - гривні (13 153 721,53 грн.).

Згідно розпорядження №385/13, державний виконавець Онопрієнко І.В., керуючись ст.45 ЗУ «Про виконавче провадження», надала розпорядження щодо перерахунку сплачених ТОВ «ТЕВА Україна» у сумі 13 153 721,53 грн. на рахунок Міністерства юстиції в АТ "Укрексімбанк" для подальшого конвертування в долари, хоча вказана стаття ЗУ «Про виконавче провадження» не надає права державному виконавцю самостійно давати розпорядження на конвертування валюти.

Також, в матеріалах завіреної копії виконавчого провадження відсутня ухвала суду про заміну способу та порядку виконання судового рішення з валютного на національний грошовий еквівалент.

Згідно ч.3 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Крім того, як вказано у постанові Верховного суду України № 3-217гс від 28.01.2015 р. сплив строку, наданого на добровільне виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору боржника.

Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

За таких обставин, та беручи до уваги самостійне виконання боржником рішення, в межах строку для його добровільного виконання, винесення оскаржуваної постанови з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та безпідставне стягнення з боржника грошових коштів в національній валюті, враховуючи, що виконавче провадження відкрито про стягнення 571 968,08 доларів США, а матеріали справи не містять ухвали суду про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про визнання неправомірними дій державного виконавця та винесенню оскаржуваної постанови та скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Щодо решти вимог, то суд правильно вважав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, є необґрунтованими.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог скарги.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргупредставника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15.07.2016 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :