Ухвала суду № 61763629, 27.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 р.Справа № 820/1781/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Фатій Н.І.,

третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2016р. по справі № 820/1781/16

за позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства " Харківське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи - ОСОБА_4 , Департамент реєстрації Харківської міської ради -

про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", які полягають:

- у безпідставному самоправному внесенні 10.05.2006 р. до Реєстру прав власності на нерухоме майно записів про державну реєстрацію переходу прав власності до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на 1/18 частки кожного у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину р. № 1- 2940 від 11.10.1993 р., 5-а ХДНК, виданого 04.05.2006 р. Харківським державним нотаріальним архівом, р. № 1-267;

- у безпідставному самоправному внесенні 10.05.2006 р. до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про державну реєстрацію переходу прав власності до ОСОБА_8 на 5/12 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 30.05.1985 р. по цивільній справі № 2-927/85р.;

- у формуванні та видачі спадкоємцям ОСОБА_4 і ОСОБА_1 Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 24316442 від 02.11.2009 р. на предмет оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8 з наявністю у даному витязі недостовірних відомостей про належність померлій ОСОБА_8 5/12 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення народного суду Жовтневого району Харкова від 30.05.1985 р. по цивільній справі № 2-927/85р. та чинних даних про належне спадкоємниці ОСОБА_1 нерухоме майно на підставі договору дарування від 21.06.2006 р. - за умов не відображення у вказаному витязі достовірних і чинних відомостей про належність ОСОБА_8 на підставі рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 18.08.1987 р. по цивільній справі № 2-1216 на праві особистої власності виділеного в натурі нерухомого майна, а саме житлового приміщення 1-6 площею 17 кв. м, розташованого у житловому будинку АДРЕСА_1

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2016р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції представник відповідача надав заперечення, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та її представник у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Третя особа - ОСОБА_4 - у судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Представник третьої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради - в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі договору дарування від 21.06.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Тимофєєвою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 379, ОСОБА_1 прийняла у власність 7/12 частин домоволодіння АДРЕСА_1. ( а.с.113).

Як убачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, копія якого долучена до матеріалів справи ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. (а.с 114).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 5-ою ХДНК, р. № 2-1512, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.11.2009 р., ОСОБА_1 після смерті своєї матері - ОСОБА_8, набула право власності на 5/24 частки домоволодіння № АДРЕСА_1 (а.с.115).

Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.11.2009 р., виданого 5-ою ХДНК, р. № 2-1510, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.11.2009 р., після смерті ОСОБА_8 право власності на 5/24 частки домоволодіння АДРЕСА_1 набув ОСОБА_4 ( а.с.116).

Як убачається із інформаційної довідки з електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно № 47771342, реєстрація права власності від 10.05.2006 на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1/8 частині на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину, виданого 11.10.1993 5-ю ХДНК, р. №1-2940, дублікат виданий Харківським державним нотаріальним архівом 04.05.2006, р. №1-267; реєстрація права власності 5/12 частин вказаного нерухомого майна, яка проведена 10.05.2006 р. реєстратором Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на ім'я ОСОБА_8 на підставі рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 30.05.1985; державна реєстрація права власності на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_8 проведеної 10.05.2006 р. та реєстрації права власності на ім'я позивача та третьої особи, яка проведена 06.11.2009 р.

Вважаючи, що відповідачем - КП "ХМБТІ" внаслідок вчинення в інтересах ОСОБА_4 реєстраційних дій грубо порушені її майнові права, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не допустив порушень вимог законодавства, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувані записи про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно є правомірними.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Між тим, оспорювання правомірності набуття фізичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції.

Спір у справі, що розглядається, стосується оскарження записів про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, зокрема, житлового будинку АДРЕСА_1 тобто, цивільного права, а отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із оскарженням записів про державну реєстрацію прав на об'єкт нерухомого майна, колегія суддів дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судом за правилами ЦПК.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього кодексу.

Оскільки суд першої інстанції помилково розглянув справу у порядку адміністративного судочинства, то ухвалене в адміністративній справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 157, ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ч.1 ст. 198, ст. 203, п.4 ч.1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2016р. по справі №820/1781/16 скасувати.

Провадження у справі № 820/1781/16 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства " Харківське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи - ОСОБА_4, Департамент реєстрації Харківської міської ради - про визнання протиправними дій, скасування державної реєстрації - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.10.2016 р.