Рішення № 61756416, 29.09.2016, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/3165/14-ц

Провадження №2/718/164/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016 року Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення суми банківського вкладу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача стягнення суми банківського вкладу, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 жовтня 2014 року між нею та ПАТ «Укрсоцбанк», в особі начальника Кіцманського відділення «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, був укладений договір банківського вкладу №26357933102438/7 про банківський строковий вклад «Депозитний вклад з проведенням конвертації валюти по курсу 13,10 грн.». За умовами вказаного договору, відповідач прийняв від неї на строк з 23 жовтня 2014 року по 23 листопада 2014 року включно, грошові кошти у сумі 262000 гривень з проведенням конвертації валюти на суму 20000 доларів США. Факт передання нею в касу банку та отримання коштів відповідачем підтверджується квитанцією від 23 жовтня 2014 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору, на депозитний рахунок додаткові внески коштів допускаються (з правом повернення) вкладу з приміненням курсу валют діючого на день поповнення депозитного рахунку. Тому, нею 11 листопада 2014 року було внесено в касу Банку на поповнення депозитного вкладу 196000 гривень на строк з 11 листопада 2014 року по 11 грудня 2014 року включно з проведенням конвертації валюти на суму 15000 доларів США. Факт передання нею коштів в касу Банку та отримання коштів відповідачем підтверджується квитанцією від 11 листопада 2014 року.

У звязку з небажанням продовжувати на новий строк депозитний договір, нею 04 грудня 2014 року повідомлено ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення сум вкладів з проведенням її конвертації у відповідності до укладеного договору, однак відповідач внесену суму їй не повернув, чим порушив умови договору та положення цивільного законодавства, а тому просила суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві, вказуючи на те, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Крім того, зазначив, що законодавством не визначено, яким саме документом за його назвою може бути підтверджено внесення вкладу і укладення відповідного договору.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, заперечуючи тим, що письмова форма договору не додержана, а надані позивачем квитанції не складені у відповідності до вимог нормативно-правових актів щодо документального оформлення касових операцій, та не підтверджують внесення коштів на депозитний рахунок фізичної особи. Квитанції не відповідають встановленій формі квитанцій, що є додатком до «Інструкції про ведення касових операцій банками України», що затверджена Постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року №174, а також не відповідають вимогам внутрішніх нормативних документів, що діяли на той час у банку. Крім того, відповідно до умов програмного забезпечення, діючого в Банку станом на 25 вересня 2014 року, при укладенні із фізичними особами договорів банківського вкладу, останні формуються цим програмним забезпеченням. Уразі залучення від позивача суми депозитного вкладу на термін 3 місяці, банк здійснив би відкриття депозитного рахунку з номером балансового рахунку 2630 (як короткостроковий вклад). До того ж, у внутрішніх правилах рахунків в ПАТ «Укрсоцбанк» не існує поточних рахунків фізичних осіб з номером балансового рахунку 2635. Наданий позивачем ОСОБА_3 банківського вкладу не містить обовязкових технічних (облікових) параметрів, які є обовязковими для даного виду договорів. Таким чином, позивачем не надано доказів, згідно вимог ст. 59 ЦПК України та ст. 1059 ЦК України про внесення коштів до каси банку за договором вкладу.

Суд, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Укрсоцбанк», в особі начальника Кіцманського відділення ОСОБА_2, договір банківського вкладу «Інвестиційний» №26357933102438/7 (а.с. 3-4).

Згідно п.1.1 та 1.2 вищевказаного договору, Банк відкриває депозитний вклад «Інвестиційний» з поточним рахунком №26357933102438 на суму 262000 гривень, вклад має назву «Депозитним вклад «з проведенням конвертації валюти по курсу 13,10 гривень, який діє на день укладання договору вкладу на 23 жовтня 2014 року на суму 20000 доларів США» на строк з 23 жовтня 2014 року по 23 листопада 2014 року.

Пунктом 1.3 правочину передбачено додаткові внески на депозитний рахунок (поповнення вкладу).

Згідно квитанції від 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 внесено кошти у сумі 262000 гривень на виконання договору банківського вкладу між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 №26357933102438/7 від 23 жовтня 2014 року.

Крім того, відповідно до квитанції від 11 листопада 2014 року ОСОБА_1 внесено кошти у сумі 196500 гривень на виконання договору від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7

Пункт 3.2.4. договору передбачає, що банк зобовязаний повернути клієнту суму депозитного вкладу та суму нарахованих процентів в порядку, передбаченому цим договором.

04 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з вимогою про повернення депозитного вкладу.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

ОСОБА_3 банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Згідно ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

З копії договору №26357933102438/7, наданого позивачем, вбачається, що його підписано ОСОБА_2 в особі начальника Кіцманського відділення та ОСОБА_1, однак копії заяви щодо оформлення депозитного вкладу позивачем не надано.

Згідно ст. .6 Положення про Кіцманське відділення ПАТ «Укрсоцбанк» керівництво поточною діяльністю відділення здійснює начальник, який затверджує підписом документи фінансового характеру, розрахункового характеру, в тому числі договори, в межах наданих банком лімітів та відповідно до довіреності, наданої начальнику відділення.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 12 січня 2015 року, вбачається, що довіреність від імені ПАТ «Укрсоцбанк» начальнику Кіцманського відділення ОСОБА_2 13 жовтня 2013 року за реєстровим №1740, нею не посвідчувалася та не зареєстрована.

Відповідно до ч.2 ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 цього Кодксу).

Згідно ч. 2ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадно книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Так, згідно ОСОБА_5 Банку України від 14.02.2012 р. N 11-117/708-1645 про «Роз'яснення про документальне оформлення касових операцій», надано наступне розяснення, що відповідно до пункту 4.8. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління ОСОБА_5 банку України від 15.12.2004 р. N 637, на підприємствах, що мають одного касира, при необхідності тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира. Підприємства, штатним розписом яких не передбачена посада касира, виконання його обов'язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера або іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність. Таким чином, на підприємствах у разі потреби тимчасової заміни касира або відсутності посади касира виконання його обов'язків може покладатися за письмовим наказом керівника на бухгалтера (у тому числі залученого на договірних засадах) або іншого працівника з укладенням договору про повну матеріальну відповідальність. При цьому підпис керівника на видаткових касових документах повинна бути обов'язково. Крім того, зазначено, що керівник при наявності на підприємстві посад головного бухгалтера і касира не має права одноосібно підписувати касові документи.

Враховуючи те що, надані ОСОБА_1 квитанції на внесення коштів на депозит не відповідають формі документу даного виду, визначеній у додатку 8 до Постанови ОСОБА_5 банку України від 01.06.2011, № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" та реквізити не заповнені згідно додатку 16 до цієї Інструкції, зокрема: не зазначено платника та отримувача, не вказано, на який рахунок/рахунки вносяться кошти, не зазначено призначення платежу, невірно зазначено договір, на підставі якого вносилися кошти, не містять підпису касира - не складене у відповідності до вимог нормативно-правових актів щодо документального оформлення касових операцій не підтверджують внесення коштів на депозитний рахунок фізичної особи

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління ОСОБА_5 банку України від 03.12.2003 року за № 516, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно із п. 2.1 цього Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів ОСОБА_5 банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку (ч. 3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України, п. 2.1 вищезгаданого Положення).

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженоїпостановою Правління ОСОБА_5 банку України від 12.11.2003 року за № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції);договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10. Інструкції).

П. 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Розділу IV Постанови ОСОБА_5 банку України від 01.06.2011, № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні" передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать зокрема заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10).

Так, п. 1.2. ст. 1 даного розділу чітко передбачено, що цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Крім того, відповідно до п. 1.3. ст. 1 Розділу IV Інструкції встановлено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Частина 2 п. 1.3. ст. 1 Розділу IV передбачає, що до обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Відповідно до п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженоїпостановою Правління ОСОБА_5 Банку України від 01.06.2011 року за № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»). А також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Однак, квитанції Кіцманського відділення публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 23 жовтня 2014 року та від 11 листопада 2014 року не містять перелік обовязкових реквізитів, щодо належного оформлення касових документів, що у свою чергу не відповідають встановленій формі квитанції, що є додатком до «Інструкції про ведення касових операцій банками України», затвердженої Постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року №174 та не відповідають вимогам внутрішніх нормативних документів, що діяли на той час у ПАТ «Укрсоцбанк», що унеможливлює підтвердити відомості про внесення ОСОБА_1 грошових коштів на депозитний рахунок фізичної особи.

Крім того у вищевказаних квитанціях містяться розбіжності, а саме зазначено «квітанція на внесення коштів на проведення конвертації згідно угоди №26357933102438/7 від 23 жовтня 2014 року», а не за договором банківського вкладу №26357933102438/7.

Згідно правовим позиціям Верховного Суду України, - письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошових сум підтверджується договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобовязаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 цього Кодексу.

Верховний суд України у постанові від 29.01.2014 року у справі № 6-149цс13 висловив наступну правову позицію: Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошових сум підтверджується договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки. Покладення на особу передбаченої статтею 1172 ЦК України відповідальності, яка застосовується в деліктних правовідносинах, виключає одночасне застосування норм матеріального права, які передбачають відповідальність за порушення договірних зобовязань, зокрема статей 1058-1060 ЦК України.

З огляду на викладене, квитанції Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» від 23 жовтня 2014 року за змістом та формою не відповідають вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління ОСОБА_5 банку України від 1 червня 2011 року №174.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних доказів згідно вимог ст.59 ЦПК України та ст.1059 ЦК України про внесення коштів до каси банку за договором №38, що суперечитьвимогами п. 2.10 гл. 2 розд.ІУ Інструкції НБУ від 01.06.2011 року за № 174«Про ведення касових операцій банками України».

Сам по собі договір банківського вкладу між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 №26357933102438/7 і квитанції від 23 жовтня 2014 року Кіцманського відділення публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» не дають підстав для висновку про підтвердження внесення ОСОБА_1 грошових коштів за договором банківського вкладу.

Таким чином, суд приходить до висновку про недодержання письмової форми договору банківського вкладу укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При винесенні рішення, відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги той факт що ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів існування між нею та банком будь-яких належним чином оформлених договірних відносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими.

На підставі вищенаведеного та керуючись вимогами ст.ст.3, 19 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 22, 203, 207, 633, 638, 1059 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-218 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення суми банківського вкладу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: В.М. Мізюк