Рішення № 6173474, 24.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/26024.09.09

за позовом закритого акціонерного товариства «Бориспольський автозавод», смт. Проліски, Бориспільський район, Київська область

до малого приватного підприємства «Афо-трейд», м. Київ

про стягнення 123363,18 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Андішула А.М., предст. за дов. №06-Д-09 від 28.05.2009 року.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду м. Києва надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Бориспільський автозавод” до малого приватного підприємства “Афо-трейд” про стягнення з відповідача на користь позивача 123363,18 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобовязань за Договором комісії на реалізацію автобусів №39-К/1/08 від 03.04.2008 року щодо повного розрахунку за проданий товар позивача. Крім того, за порушення відповідачем грошового зобовязання позивач просить стягнути додатково до суми заборгованості в розмірі 109330 грн., 5903, 82 грн. втрат від інфляції, 1 060, 35 грн. відсотків річних та пеню в розмірі 7 069,01 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2009 було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.08.2009.

В звязку з неявкою представників відповідача в судове засідання 06.08.2009 розгляд справи було відкладено на 24.09.2009.

В судове засідання призначене на 24.09.2009 року представники відповідача вдруге не зявились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 28/260 від 06.08.2009 року направлено сторонам за адресами їх реєстрації, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду та реєстром вихідної кореспонденції сектору 28 від 17.08.2009 року.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Причини неявки представника відповідача в судове засідання 24.09.2009 року суду не відомі.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 24.09.2009 року від останніх до суду не надходило.

При цьому, суд враховує, що в звязку з неявкою представників відповідача в судове засідання розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про його дату представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.09.2009 представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд-

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством “Бориспільський автозавод” (надалі по тексту ЗАТ “Бориспільський автозавод”), “Комітент” та малим приватним підприємством “Афо-трейд” (надалі по тексту МПП “Афо-трейд”), “Комісіонер” був укладений Договір №39-К/1/08 відповідно до якого Комісіонер зобовязується за дорученням Комітента в інтересах і за рахунок останнього здійснити від свого імені угоду з продажу нових автобусів марки БАЗ, модель БАЗ А-079 та А 148 виробництва “Комітента” надалі за текстом “автобуси” третій особі (надалі Покупець).

У відповідності до Додаткової угоди від 26.09.2008 №1/20 до даного Договору, Комітент зобовязується передати, а Комісіонер реалізувати (два) нових автобуси БАЗ А-079.14 з ознаками вказаними у даній Додатковій угоді.

На виконання Договору та Додаткової угоди позивачем були передані відповідачу автобуси моделі БАЗ А-079.14 (№ Кузова Y7FA0791480007090, № Шасі 38122595L700995, № Двигуна №697TC55LСRZ837935) та (№ Кузова Y7FA0791480007096, № Шасі 38122595L700880, № Двигуна №697TC55LСRZ838649), що підтверджується актом приймання-передачі автобусів №926 від 29.09.2008 року.

Згідно із п.2.6 Договору №39-К/1/08, Комісіонер у відповідності до Даного Договору зобовязується надати звіт Комітенту на протязі 3-х днів з моменту продажу кожного автобусу.

Відповідно до звіту Комісіонера від 30 вересня 2008 року згідно із Договором №39-К/1/08 Комісіонер, 29.09.2008 року, здійснив продаж автобусів моделі БАЗ А-079.14 (№ Кузова Y7FA0791480007090, № Шасі 38122595L700995, № Двигуна №697TC55LСRZ837935) та (№ Кузова Y7FA0791480007096, № Шасі 38122595L700880, № Двигуна №697TC55LСRZ838649) за ціною 378000 грн. (сума з ПДВ).

Комісійна винагорода у відповідності до п. 6 Додаткової угоди складає 3% від ціни автобуса, та сплачується шляхом відрахування Комісіонером належної суми із коштів, що надійшли від покупця за відчужений автобус. Відповідно, така винагорода за продані автобуси становить 11 340 грн., що кореспондує сумі комісійної винагороди, яка вказана у звіті.

Пунктом 6.1 Договору №39-К/1/08 передбачено, що грошові кошти Комітенту виплачуються Комісіонером протягом 5 банківських днів з моменту надходження коштів на його рахунок за кожний проданий автобус.

Таким чином, позивач зобовязаний був протягом пяти днів з моменту продажу автобусів розрахуватись з позивачем в повному обсязі, а саме сплатити 366660 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів Комісіонер не виконав свого зобовязання в повному обсязі у встановлений строк, сплативши лише частину вартості товару і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 109330 грн., що підтверджується довідкою за підписами голови правління та головного бухгалтера та не спростовується наявними матеріалами справи.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору комісії.

Згідно зі ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії, з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобовязується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст.1012 Цивільного кодексу України).

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено вище, згідно 6.1 Договору №39-К/1/08 передбачено, що грошові кошти Комітенту виплачуються Комісіонером протягом 5 банківських днів з моменту надходження коштів на його рахунок за кожний проданий автобус.

Відповідно до ст. 1014 Цивільного кодексу України Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

В п.2.13 Договору №39-К/1/08 сторони погодили, що Комісіонер зобовязаний не відхилятись без письмового погодження Комітента від виконання умов Договорів купівлі продажу, які є додатками до цього Договору.

При цьому, п. 3.1 примірного Договору купівлі-продажу, який є додатком № 2 до Договору №39-К/1/08 встановлює, що автобус передається Покупцю у погоджені строки, але в будь-якому разі після отримання Продавцем ( МПП «Афо-трейд») на свій рахунок 100 % передоплати.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач у встановлені строки з позивачем не розрахувався.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 109330,0 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 109330 грн. за Договором №39-К/1/08 є обґрунтованими, документально підтверджуються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за обраний позивачем період, втрати від інфляції за розрахунком позивача в розмірі 5903,82 грн., а 3 % річних звязку з невірним розрахунком (не враховано кількість днів в 2008 році 366) за уточненим розрахунком суду в розмірі 1058,22 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.2 Договору №39-К/1/08 за прострочення виконання грошових зобовязань, Комісіонер повинен сплатити пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 7 069,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача в повному обсязі не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з малого приватного підприємства “Афо-трейд” (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, кв. 313, р/р 2600531016 в в АБ «Діамант», м. Київ, МФО 320854 і.п.н. 194925426535 або з будь-якого іншого рахунка виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь закритого акціонерного товариства “Бориспільський автозавод” (08322, Київська область, Бориспільський р-н, смт. Проліски, вул. Броварська, 4, р/р26008010036870 в ВАТ «Державний експортно-імпортний банк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 31936646) 123361,05 грн. (сто двадцять три тисячі триста шістдесят одну гривню пять копійок), з яких 109330 грн. (сто девять тисяч триста тридцять гривень) основного боргу, 7069, 01 грн. (сім тисяч шістдесят девять гривень одна копійка) пені, 5903, 82 грн. (пять тисяч девятсот три гривні вісімдесят дві копійки) інфляційних нарахувань, 1058,22 грн. (одну тисячу пятдесят вісім гривень двадцять дві копійки) 3 % річних, а також 1233, 61 грн. (одну тисячу двісті тридцять три гривні шістдесят одну копійку) державного мита та 117,99 грн. (сто сімнадцять гривень девяносто девять копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО. С. Копитова