Рішення № 6172410, 06.05.2008, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №2-1016/2008

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2008 року М.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Вознюка С.М.,

при секретарі Хутінаєвої О.Ю., Височин Ю.В.,

за участю ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2 та представника ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про поновлення на роботі, оплату часу вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

29 лютого 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій вказував, що 19.05.2004р. він був прийнятий на роботу на посаду молодшого інспектора відділу контролю пасажирів, ручної поклажі, багажу та членів екіпажу на безпеку (далі СКПРБ на безпеку) САБ ДП „Міжнародного аеропорту «Бориспіль». З 01.11.2004 року переведений на посаду інспектора-оператора служби контролю пасажирів, ручної поклажі, багажу та членів екіпажу на безпеку САБ ДП „Міжнародного аеропорту «Бориспіль». На вказаній посаді він працював до 06.02.2008р., коли був повідомлений, що наказом директора Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль» за № №Н-11-07-93/п від 05.02.2008р звільнений у зв'язку із появою на роботі в нетверезому стані, п.7 ст. 40 КЗпП України.

Даний наказ позивач вважає незаконним, оскільки при його звільнені були грубо порушені норми трудового законодавства та його права. А саме оскільки позивач є первинним членом профспілкового комітету, а при вирішенні питання про звільнення працівника за вищевказаним пунктом ст. 40 КЗпП України необхідна згода профспілки, відповідач не прийняв до уваги її рішення, щодо відмови у звільненні ОСОБА_1, безпідставно назвавши його не обгрутованим. Перебування в нетверезому вигляді позивача на робочому місці відповідачем не доведено і суперечить протоколу огляду на стан сп'яніння зробленого в Бориспільській ЦРЛ. На підставі викладеного просив суд визнати незаконним наказ про його звільнення та зобов'язати відповідача сплатити на його користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Також він послався, що звільненням йому спричинено моральну шкоду, оскільки він переніс значний емоційний стрес, пережив сором перед колегами та знайомими, втратив душевну рівновагу та інше, в наслідок безпідставних звинувачень в нього погіршилось здоров'я, а тому просив стягнути з ДП "Міжнародний аеропорт „Бориспіль" моральну шкоду в сумі 20000 грн.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги й відмовився від вимог в частині стягнення з третьої особи на користь відповідача коштів у зв'язку з оплатою незаконного звільнення працівника та часу вимушеного прогулу. В цій частині відмова прийнята судом. В іншій частині позов підтримав, обставини викладені в позовній заяві підтвердив.

Представник позивача по справі пояснив, що факт алкогольного сп'яніння позивача нічим не підтверджується, під час перевірки жоден акт не складався. Коли проводилась перевірка його довіритель знаходився окремо від інших службовців, перебуваючи в багажному відділенні аеропорту „Бориспіль" і до інших підійшов приблизно о півночі. На робочому місці він не спав, а відпочивав. В медичному пункті аеропорту, під час встановлення тверезості співробітників, за присутності медичного працівника ОСОБА_4 та працівника аеропорту ОСОБА_5, його звинуватили в тому, що він вживав алкогольні напої, з чим позивач не погодився, та згідно до законодавства почав вимагати незалежної експертизи, яка була проведена в Бориспільській ЦРЛ і підтвердила його цілковиту тверезість. Безпідставне звинувачення та незаконне звільнення призвели до погіршення здоров'я ОСОБА_1

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що звільнення пройшло цілком законно. Підставами для даного твердження, з її слів, є той факт, що 6 січня 2007 року близько 23 год. 45 хв відбулась перевірка виконання посадових обов'язків персоналом зміни №3 служби контролю пасажирів, яку здійснювали начальник зміни ОСОБА_6 та начальник Служби авіаційної безпеки ОСОБА_5 В ході якої було виявлено п'ятеро працівників, зовнішній вигляд яких вказував, на те що вони перебувають в стані алкогольного сп'яніння. За допомогою спеціального медичного апарату в організмі останніх, в приміщенні медичного пункту аеропорту „Бориспіль" медичною сестрою ОСОБА_4 виявлено алкоголь та складено відповідний акт, який співробітниками не підписаний. Позивач заперечував, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, а тому його доставлено до Бориспільської ЦРЛ для повторної експертизи, яка відбулась 7 січня 2008 року о 2 год. 00 хв. ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" має право на медичний огляд своїх працівників, на медичний препарат є свідоцтво, а протокол був складено в приміщені швидкої допомоги Бориспільської ЦРЛ.

У зв'язку з тим, що протокол медичного освідування №17 складено вже після сплину 2-х годинного строку з моменту виявлення факту сп'яніння ОСОБА_1, його необхідно визнати недійсним, оскільки він порушує вимоги викладені в «Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів». На підставі вищезазначеного, посилання профспілкового комітету, при вирішенні питання про звільнення з роботи позивача на протокол №17 є безпідставним, а відмова необгрунтована.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 6 січня 2008 року о 23 год. 00 хв. від співробітників аеропорту на його мобільний телефон надійшов дзвінок, в якому повідомлено, що одна із служб перебуває під дією алкогольних напоїв. Оскільки він на той час перебував вдома в с. Гора, то зв'язався з начальником зміни та зустрівся з ним через 40 хв. Зайшовши до багажного відділення то побачив, що світло вимкнене, співробітники спали. Розбудивши позивача, побачив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: від піднявся по стінці, колір обличчя не неприродній, вимова не виразна, наявність запаху алкоголю з ротової порожнини. Зателефонувавши черговому по аеропорту відвів вищевказаних співробітників до медичного пункту, де за його участі було проведено дослідження на стан сп'яніння, яке дало позитивний результат. У зв'язку з тим, що від підпису вище згадувані особи відмовились їх було доставлено до Бориспільської ЦРЛ на повторну експертизу, яка підтвердила, що троє з п'ятьох перебувають в стані алкогольного сп'яніння, а двоє інших, у тому числі позивач, тверезі. Даний протокол в подальшому не оскаржувався. Оскільки вважав позивача тверезим, зразу по закінченню експертизи, допустив його до роботи. ОСОБА_1 знає з 1995 року, але про те, що коли останній нервує то в нього тремтять пальці та змінюється колір обличчя не знав.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 6 січня до нього зателефонував начальник служби та сказав, щоб він спустився до багажного відділу, оскільки є підозра, що там вживали алкогольні напої. В приміщенні було темно, всі працівники спали. У ОСОБА_1 був неприродній колір обличчя, відчувався запах алкоголю. На момент огляду позивач не повинен був відпочивати, оскільки його ніхто не змінював. Дослідження на стан сп'яніння проводилось на протязі 40 хв. в приміщенні медичного пункту аеропорту, за допомогою почергового задування співробітниками в прилад. Вказана дія інколи повторювалась, оскільки прилад не завжди показував результат. Оскільки від підпису співробітники відмовились через п'ятнадцять хвилин вони на автомобілі були доставлені до Бориспільської ЦРЛ. Акт освідування працівників він склав 07.01.2008р., інші члени розписались у ньому через декілька днів. Коли склав додаток до акту не пам'ятає.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем склалися трудові правовідносини щодо звільнення працівника з ініціативи уповноваженого органу у зв'язку з перебуванням останнього в стані алкогольного сп'яніння на робочому місці, які врегульовуються п. 7 ст. 40, ст. 43 Кодексу законів про працю України.

Судом встановлено, що 06.01.2008 року о 23 год. 45 хв. внаслідок раптової перевірки виконання службових обов'язків персоналом зміни №3 СКПРБ на безпеку, яку проводили Начальник САБ ОСОБА_5 та начальник зміни №3 ОСОБА_6С були виявлені інспектори-оператори зміни №3: ОСОБА_7В, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, в яких були наявні ознаки алкогольного сп'яніння. В присутності викликаного начальника зміни ОСОБА_11 та начальника зміни №3 СКПРБ на безпеку ОСОБА_6 в медичному пункті ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль", який знаходиться в будівлі перонних бригад, черговою медичною сестрою за допомогою спеціального пристрою був проведений тест на наявність алкогольного сп'яніння вищезазначених працівників, який дав позитивний результат, що підтверджується актом службового розслідування від 10.01.2008 року №98-12-1. У зв'язку з відмовою співробітників визнавати свою вину та підписувати акт вони були доставлені начальником САБ до Бориспільської ЦРЛ для повторного дослідження на стан сп'яніння.

Згідно наданого до суду протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння №17 від 07.01.2008 року ОСОБА_1 був оглянутий в Бориспільській ЦРЛ о 2 год. 00 хв. 07.01.2008 року з підстав перебування на роботі в нетверезому стані. У зв'язку з цим встановлено, що його шкіра та одяг чисті й непошкоджені, він цілком орієнтується в просторі і часі, мовна здатність не порушена, дихання, пульс та тиск в нормі, слизова оболонка очей та язика в нормі, міміка звичайна, тремтіння рук відсутнє, індикаторна трубка позитивної проби не дала, на підставі чого лікар прийшов до висновку про його цілковиту тверезість.

Оскільки даний протокол не оскаржувався, позивач після огляду був знову допущений до виконання робіт, про що свідчать пояснення ОСОБА_6 та рапорт ОСОБА_1 на ім'я начальника СКПРБ та ЧЕ ОСОБА_12

12.01.2008 року на ім'я голови профспілкового комітету надійшла заява від керівництва ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" (а.с.24), в якій останні просили провести засідання, щодо розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку із появою його на робочому місці в нетверезому стані. Згідно витягу з протоколу засідання профкому від 22.01.2008 №57 (а.с.25) в задоволені заяви відмовлено, через відсутність факту вживання спиртних напоїв. Не дивлячись на це позивач наказом директора Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль» за № №Н-11-07-93/п від 05.02.2008 року звільнений у зв'язку із появою на роботі в нетверезому стані, а рішення профспілкового комітету визнано необгрунтованим.

Згідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року, на суд покладено обов'язок охороняти конституційні права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, а відповідно до пункту 18 вказаної Постанови при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

У зв'язку з цим судом встановлено, що огляд медичними працівниками Бориспільської ЦРЛ ОСОБА_1 на стан сп'яніння та складання протоколу здійснено у відповідності до вимог «Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів» затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ та МЮ України від 24.02.1995 року № 114/38/15-36-18.

Посилання відповідача на порушення п. 3.3 даної Інструкції, що особи, які повинні бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, повинні бути доставлені до місця проведення огляду не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення, як на підставу незаконності протоколу огляду ОСОБА_1 складеного в Бориспільській ЦРЛ, суд оцінює критично з наступних підстав. В судовому засіданні було встановлено, що перевірку роботи зміни було розпочато о 23 годині 45 хв., що всіх працівників зміни в тому числі і ОСОБА_1 було запрошено до медичного пункту аеропорту «Бориспіль» де їх оглядав медпрацівник на протязі близько 40 хвилин і що оскільки працівники не погодилися з результатами огляду, було прийнято рішення про направлення їх до Бориспільської ЦРЛ. Таким чином моментом коли виникли підстави для направлення ОСОБА_1 на огляд до Бориспільської ЦРЛ є момент відмови його від того, що він знаходиться в стані сп'яніння, що мало місце близько 00 год. 30 хв. 07.01.2008 р. Огляд позивача на стан сп'яніння відбувся в Бориспільської центральної районної лікарні близько 2 години 07.01.2008 p., тобто ОСОБА_1 був доставлений для огляду менше ніж за дві години. При цьому судом враховано, що ОСОБА_1 знаходився на огляді в медичному пункті також тривалий час, оскільки на освідування для визначення стану алкогольного сп'яніння було направлено декілька осіб. Так само медичне освідування відбувалось і в Бориспільській ЦРЛ.

Оскільки відповідачем не було надано в судове засідання оригіналів свідоцтв, що підтверджують його право на проведення огляду на стан сп'яніння, а також враховуючи той факт, що медичний пункт ДП „Міжнародного аеропорту „Бориспіль" не включений до виключного переліку закладів охорони здоров'я, яким надано це право, а проведення огляду на стан сп'яніння в інших закладах забороняється відповідно до п.3.1. зазначеної Інструкції; результат огляду не оформлено до відповідного протоколу, який є документом суворого обліку та звітності (п. 2.4 та п. 3.4 Інструкції), висновки обстеження ОСОБА_1 в медичному пункті аеропорту «Бориспіль» згідно з пунктом 3.10 Інструкції визнаються судом недійсними і не приймаються до уваги.

Також суд враховує, що згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 26.07.2007 року № 12-01/3047 термін придатності газоаналізатора „Алконт 01с" підходив до кінця.

Згідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 7 статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу, первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

В абз.5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

ОСОБА_1 являється членом первинної профспілкової організації Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", у зв'язку з чим 22.01.2008р. відбулося засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на якому було розглянуто представлення адміністрації Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"" про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 по п. 7 статті 40 КЗпП України поява на роботі в нетверезому стані. Результатом розгляду вказаного питання було рішення про відмову в дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 з вказаних підстав.

Посилання представника позивача на статтю 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», щодо не обґрунтованості рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з позивачем, у зв'язку з чим роботодавець мав право звільнити працівника без згоди виборчого органу профспілки є безпідставними, оскільки в судовому засіданні доказано, що протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння №17 від 07.01.2008 року відповідає вимогам вищевказаної Інструкції.

Таким чином, відповідач не мав права звільняти ОСОБА_1 з роботи по причині відмови профкому в згоді на його звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

Оскільки ОСОБА_1 було звільнено незаконно, то він підлягає поновленню на роботі, на посаді інспектора-оператора служби контролю пасажирів, ручної поклажі, багажу та членів екіпажу на безпеку, Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Абзацом 2 п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Приймаючи до уваги вимоги даної норми закону слід стягнути з відповідача - Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.02.2008 року по 06.05.2008 року. Згідно довідки про середньомісячну плату від 12.03.2008 року №14.5-733 наданої Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" середньомісячна заробітна плата позивача за останні два місяці складає 2604,23 грн. Виходячи з цього стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7812,69 грн. з подальшим вирахуванням всіх обов'язкових податків та зборів. Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, то власник або уповноважений ним орган зобов'язані відшкодувати працівникові заподіяну моральну шкоду. На підставі того, що з моменту незаконного звільнення позивача з роботи, з 06.02.2008 року і по даний час ОСОБА_1 знаходився у вимушеному прогулі, не працював, не отримував заробітну плату, що в значній мірі позбавило його можливості реалізовувати свої звички, він втратив можливість забезпечувати себе належним харчуванням, в результаті чого він переніс значні незручності та душевний біль, - з відповідача на його користь необхідно стягнути 2500 грн. моральної шкоди. Саме такий розмір моральної шкоди суд вважає справедливим. У зв'язку з тим, що позивач в судове засідання не надав доказів своєї хвороби, та не довів причинно-наслідкового зв'язку між нею та звільненням, не зазначив інших обставин по справі, які б мали значення при вирішенні спору стосовно виплати моральної шкоди, у стягненні моральної шкоди в розмірі 17500 грн. з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь ОСОБА_1 відмовити за недоведеністю. Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 103 грн. 13 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до п. 1 ч.3 ст. 81 та ч.2,3 ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь держави, оскільки позивач звільнений від їх оплати. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, а суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про поновлення незаконно звільненого працівника. Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 40 п.7, 43, 233, 235, 237-1 КЗпП України, пп. 2.4, 3.1-3.4, 3.10 «Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів», ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», п.1, абз.5 п. 15, п.18, абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про розгляд трудових спорів" від 06.11.1992 року, керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 81, 88, 213, 215, 367 ч.1 п.4 ЦПК України, суд –

виpішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора-оператора служби контролю пасажирів, ручної поклажі, багажу та членів екіпажу на безпеку ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з 06.02.2008 року.

Стягнути з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код 20572069, р/р 26003301210879 в філіалі АКБ «Національний кредит» м. Бориспіль, МФО 300700, м. Бориспіль Київської області, 08307) на користь ОСОБА_1 (08300, м. Бориспіль Київської області, вул. Садова, 45, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 7812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 69 коп. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.02.2008 року по 06.05.2008 року з подальшим вирахуванням обов'язкових платежів та податків.

Стягнути з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код 20572069, р/р 26003301210879 в філіалі АКБ «Національний кредит» м. Бориспіль, МФО 300700, м. Бориспіль Київської області, 08307) на користь ОСОБА_1 (08300, м. Бориспіль Київської області, вул. Садова, 45, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 17500 грн. відмовити.

Стягнути з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код 20572069, р/р 26003301210879 в філіалі АКБ «Національний кредит» м. Бориспіль, МФО 300700, м. Бориспіль Київської області, 08307), на користь держави: 103 (сто три) грн. 13 коп. судового збору (р/р №31115095700004, Банк УДК в Київській області, код 23570059, МФО 821018, КБК 22090200), та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (р/р № 31218259700004, ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, код 23570059).

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.