Рішення № 6171643, 01.10.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" жовтня 2009 р. Справа № 16/43-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Лисюк А.М.

за участю представників сторін

від позивача Косань В.Л. (довіреність №149 від 20.01.09)

від відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ)

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (м.Коростень Житомирська область)

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 8000,31 грн.

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення площею 140 кв.м., яке розміщене за адресою: м.Коростень по вул.Сосновського 36 у зв'язку з закінченням договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна №140/5-871 від 01.10.01р. (в редакції від 01.02.07р.), а також про примусове виселення відповідача з вказаного приміщення. Стягнути з відповідача на свою користь 8000,31 грн. з яких: 3034,70грн. боргу за оренду приміщення, 81,45грн. пені, 212,43грн. штрафу, 8,48грн. 3% річних, 61,97грн. інфляційних, 4601,28грн. неустойки за прострочення повернення майна.

Заявою від 18.06.09р. №787/4 позивач уточнив позовні вимоги, просить зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 140 кв.м., розміщене за адресою: м.Коростень, вул.Сосновського 36 у зв'язку з закінченням договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна №140/5-871 від 01.09.2001р. (в редакції від 01.02.07р.) повернувши його Концерну "Військторгсервіс". В решті позовні вимоги, тобто про стягнення коштів, позивач просить залишити без розгляду (а.с.80-83).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав згідно заяви про уточнення позовних вимог від 18.06.09р. №787/4. Також представник пояснив, що на даний час він не має можливості надати обгрунтований розрахунок позовних вимог в частині стягнення 8000,31 грн., як вимагалось ухвалою суду, тому не заперечує, щоб позов в цій частині був залишений без розгляду на підставі ст.81 ч.1 п.5 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у позові відмовити, посилаючись на те, що відповідач переплатив позивачу суму орендної плати, що підтверджується банківськими виписками, а тому має право займати орендоване приміщення навіть після закінчення терміну дії договору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2001р. між Головним управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України, правонаступником якого є Концерн "Військторгсервіс" (позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 140/5-871(а.с.65-71).

За умовами договору позивач передав, а ППОСОБА_3 прийняла у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - приміщення площею 185,4кв.м., розміщене за адресою: м.Коростень, АДРЕСА_2, що підтверджується Актом прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду від 01.10.2001р.(а.с.73).

01.08.2006р. сторони уклали угоду про внесення змін до договору оренди №140/5-871, згідно з умовами якої ПП ОСОБА_2 став правонаступником прав та обов'язків орендаря за даним договором - ПП ОСОБА_3 (а.с.72).

01.02.2007р. між Головним управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України, правонаступником якого є Концерн "Військторгсервіс" (позивач у справі, орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі, орендар) укладено угоду про внесення змін до договору оренди №140/5-871 (а.с.11-15) за умовами якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно- приміщення, площею 140кв.м. розміщене за адресою: м.Коростень, АДРЕСА_2 (а.с.11-15).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Позивачем ставиться вимога зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 звільнити та повернути Концерну "Військторгсервіс" нежитлове приміщення площею 140 кв.м., розміщене за адресою Житомирська обл. м.Коростень, АДРЕСА_2, у зв'язку із закінченням терміну дії договору.

Відповідач заперечує щодо повернення орендованого майна посилаючись на те, що бажає надалі користуватися орендованим приміщенням, крім того, позивач заборгував йому значну суму коштів, яка може бути врахована в рахунок наступних платежів за оренду приміщення.

Стаття 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п. 10.1 угоди від 01.02.07р. сторони погодили, що даний договір діє до 31.12.2008р. (а.с.14).

Пунктом 10.5 Договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які передбачені договором.

25.11.2008р., тобто в період дії договору оренди, позивачем було надіслано відповідачу лист за № 1420/4 щодо припинення з 01.01.2009р. дії договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 140/5-871 від 01.10.2001р. (а.с.16).

Відповідач, листом від 07.12.2008р. (а.с.19-20), проти доводів позивача щодо припинення дії договору заперечив, звільнити орендоване приміщення відмовився.

З наведеного випливає, що строк дії договору оренди не був продовжений на новий строк.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п.п.10.7,2.3 угоди від 01.02.07,чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення дії договору, майно повертається орендарем орендодавцю.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди,закінчення строку дії договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За договором оренди (п.2.3), майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Сторони у судовому засіданні не заперечили, що на даний час договір оренди закінчив свою дію, орендоване майно відповідач не повернув, акт приймання-передачі не підписаний.

Враховуючи викладене, суд вважає , що вимоги позивача зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 звільнити та повернути Концерну "Військторгсервіс" орендоване нежитлове приміщення обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що позивач заборгував йому значну суму коштів не береться судом до уваги, оскільки не впливає на спірні правовідносини.

Крім того, позивачем ставиться вимога стягнути з відповідача 8000,31грн., з яких: 3034,70грн. боргу за оренду приміщення, 81,45грн. пені, 212,43грн. штрафу, 8,48грн. 3% річних, 61,97грн. інфляційних, 4601,28грн. неустойки за прострочення повернення майна.

Ухвалами від 02.03.09,13.05,09, 14.08.09 суд зобов'язував позивача надати довідку про заборгованість відповідача (про стан сплати відповідачем заявленої суми) на день судового розгляду справи в межах позовних вимог; обгрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми; провести звірку розрахунків з відповідачем.

Однак позивач витребувані ухвалами суду матеріали не подав.

У заяві про уточнення позовних вимог та у судовому засіданні представник позивача зазначив, що не може подати суду документи необхідні для вирішення спору в частині стягнення грошових коштів з відповідача.

За таких обставин суд вважає, що позов в частині стягнення 8000,31 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі ст.81 ч.1 п.5 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 (11500, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) звільнити та повернути Концерну "Військторгсервіс" (03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська,28-А; код 33689922) нежитлове приміщення площею 140 кв.м., розміщене за адресою Житомирська обл. м.Коростень, АДРЕСА_2.

3.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (11500, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Військторгсервіс" (03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська,28-А; код 33689922) - 85,00 грн. витрат по оплаті мита, 59,00 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4.Позов в частині вимоги про стягнення 8000,31 грн. залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання 02.10.09

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.