Рішення № 6166976, 14.07.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" липня 2009 р. Справа № 2/664

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Стародуб Л.Ф.

за участю представників сторін

від позивача Верчук М.В. (довіреність від 01.01.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся- Продукт" (м. Житомир)

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (м.Бердичів)

про стягнення 12099,47 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 12099,47грн., з яких: 7433,62грн. боргу за поставлений товар, 477,98грн. пені, 59,71грн. 3% річних, 485,59грн. інфляційних, 3642,57грн. 0,5% штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що після подачі позову до суду, відповідач сплатив основну суму боргу в розмірі 7433,62грн. та просив стягнути з відповідача 477,98грн. пені, 59,71грн. 3% річних, 485,59грн. інфляційних, 3642,57грн. 0,5% штрафу.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією "Полісся- продукт" (постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір №38798 (а.с.10) у відповідності до якого постачальник (позивач) зобов'язувався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар у термін, визначений у Договорі або в рахунку-фактурі чи видатковій накладній, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.1).

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7433,62грн., що підтверджується видатковими накладними №№ ПН-0302662, ПН-0302665, ПН-0302686 від 25.12.08р. (а.с.12-14).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язується перерахувати кошти за отриманий товар не пізніше 21-го календарного дня з часу прийомки товару.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був розрахуватись за поставлений товар у строк до 14.01.09р.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар, яка на день подачі позову становила 7433,62грн.

Після подачі позову до суду, відповідач сплатив основну суму боргу в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (а.с.21-23), тому в частині стягнення боргу в сумі 7433,62грн. позов підлягає припиненню за відсутності предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.6.3 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 477,98 грн.(а.с.11).

Згідно п.6.3 договору, у випадку несвоєчасного розрахунку за товар постачальник має право вимагати від покупця сплати пені за кожен день прострочки платежу, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нараховано пеню по кожній накладній до дня звернення до суду тобто до 23.04.09р.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне погашення боргу, позивач на підставі п.6.4 договору просить стягнути з відповідача 0,5% штрафу, що згідно розрахунку позивача становить 3642,57грн. (а.с.11).

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного погашення боргу відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.549 ч.2 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд прийшов до висновку, що сума штрафу розрахована невірно, оскільки штраф нараховано в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тоді як чинним законодавством передбачено, що штраф, на відміну від пені, обраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Обрахувавши суму штрафу самостійно, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині частково в сумі 37,17грн. (7433,62х0,5%), а в частині стягнення 3605,40грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 485,59 грн. інфляційних та 59,71 грн. 3% річних . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині (а.с.11).

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1060,45грн., з яких: 477,98грн. пені, 59,71грн. 3% річних, 485,59грн. інфляційних, 37,17грн. 0,5% штрафу. В частині стягнення боргу в сумі 7433,62грн. позов підлягає припиненню за відсутності предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. В частині стягнення штрафу в сумі 3605,40грн. суд відмовляє.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 7433,62грн.

3.Відмовити в частині стягнення штрафу в сумі 3605,40грн.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (13300,АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся- продукт" (м.Житомир, вул.Кооперативна, 12; код 32265298) - 477,98грн. пені, 59,71грн. річних, 485,59грн. інфляційних, 37,17грн. штрафу, 59,63грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 82,84грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.