Рішення № 6170681, 22.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.09 Справа№ 1/96

За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова, в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго ”, м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства „Мотопобут” Відкритого акціонерного товариства „Львівський мотозавод”, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 8429,57 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від прокуратури: Панасюк О.І. помічник прокурора (посв.№181 від 03.11.2010р.);

Від позивача: Охріменко В.В. начальник юридичного відділу (дов.№1 від 02.01.2009р. дійсна до 31.12.2009р.);

Від відповідача: не з”явився

Суть спору: Прокурор Залізничного району м.Львова, в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” звернувся із позовом до Дочірнього підприємства „Мотопобут” Відкритого акціонерного товариства „Львівський мотозавод” про стягнення заборгованості в сумі 8429,57 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 22.09.2009р.

Заявою від 22.09.2009р. позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 7954,04 грн. боргу. Дана заява погоджена з помічником прокурора Залізничного району м.Львова.

В судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги підтримали, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просять стягнути з відповідача 7954,04 грн. боргу.

В судове засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов не подав. Натомість відповідач направив суду листа №51 від 14.09.2009р., в якому повідомив, що надати витребовувані судом докази та направити представника в судове засідання не може оскільки рішенням зборів акціонерів ДП „Мотопобут” ВАТ „Львівський мотозавод” перебуває в стадії ліквідації.

Представник позивача та представник прокуратури заперечили щодо відкладення справи, просять спір розглянути по суті за наявними матеріалами і задоволити позов, оскільки ухвали про порушення справи про банкрутство немає а відповідач перебуває лише в стадії ліквідації. Крім цього представник позивача повідомив, що на даний час в провадженні судів справи про банкрутство відповідача немає.

Перевіривши матеріали справи, зважаючи на факт надання позивачем і факт використання відповідачем теплової енергії (гарячої води) впродовж року з 01.08.2008р. по 01.08.2009р. і її неоплати, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку, визначеному ст.75 ГПК України, при відсутності відзиву на позов за наявними матеріалами, згідно заявленого представником позивача та представником прокуратури письмового клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, повно, всебічно і об”єктивно з”ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

01.10.2002р. між Дочірнім підприємством „Мотопобут” Відкритого акціонерного товариства „Львівський мотозавод” (Покупець) та Львівським міським комунальним підприємством „Залізничнетеплоенерго” (Енергопостачальна організація) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №2001 від 01.10.2002р. Даний договір діє з 01.10.2002р. по 01.10.2003р. (п.10.1 договору). Відповідно до п.10.4 договору - договір вважається чинним.

Відповідно до п.1 договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов”язання постачати Покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Покупець зобов”язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п.6.3 угоди Покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Проте, всупереч умовам договору відповідач з 01.08.2008р. по 01.08.2009р. не здійснював розрахунків з Енергопостачальною організацією, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 7954,04 грн., що підтверджено деталізованим розрахунком вартості теплової енергії та актами реалізації теплової енергії (наявні в матеріалах справи).

Заборгованість відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, не погашена і становить 7954,04 грн.

Докази погашення відповідачем заборгованості, станом на момент прийняття рішення, в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов”язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п.1 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №2001 від 01.10.2002р. Енергопостачальна організація бере на себе зобов”язання постачати Покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Покупець зобов”язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.7 ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов”язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання.

В судовому засіданні 22.09.2009р., за згодою представника прокуратури та представника позивача, проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст складений та підписаний 24.09.2009р.

Виходячи із змісту наведених норм, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 7954,04 грн. Щодо решти позовних вимог то суд вирішив провадження у справі в цій частині припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача судові витрати стягуються з відповідача в дохід державного бюджету пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 275 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 29, 44, 47-1, 49, 69, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Мотопобут” Відкритого акціонерного товариства „Львівський мотозавод” (79018, м.Львів, вул.Городоцька, 174, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22403690) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” (79054, м.Львів, вул.С.Петлюри, 4а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20784943) 7954 грн. 04 коп. боргу.

3. В решті позовних вимог провадження у справі в цій частині припинити.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства „Мотопобут” Відкритого акціонерного товариства „Львівський мотозавод” (79018, м.Львів, вул.Городоцька, 174, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22403690) в дохід державного бюджету 102 грн. 00 коп. - державного мита та 222 грн. 69 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку і в строки передбачені ст.85 ГПК України.

Суддя Гулик Г.С.