Ухвала суду № 61688295, 21.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року м. Київ К/800/21399/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Шведа Е.Ю.секретаря судового засідання - Яроша Д.В.

за участю представників

позивача - Горобець О.В.,

відповідача - Пріцака І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року

у справі №820/20937/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до Національного банку України

про визнання незаконними та скасування постанов ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до суду з адміністративним позовом до Національного банку України про визнання незаконними та скасування постанов.

З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просив суд визнати незаконними та скасувати постанови Національного Банку України Управління в Харківській області №76 від 28.11.2014 року, №77 від 28.11.2014 року, №78 від 28.11.2014 року, №79 від 28.11.2014 року, №80 від 28.11.2014 року, №81 від 28.11.2014 року, №82 від 28.11.2014 року, №83 від 28.11.2014 р, №84 від 28.11.2014 року про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу на загальну суму 18360 грн. за порушення валютного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанції мотивували свої рішення тим, що позивачем, в порушення п.2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не було виконано функцій агента валютного контролю за операціями, що проводились між резидентом АТ «Новоселівський ГЗК» та нерезидентом ВАТ Фірма «Актис». В свою чергу, пунктом 2.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49, передбачено відповідальність за нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

На адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення від Національного банку України не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників процесу, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової невиїзної (камеральної) вибіркової перевірки позивача, проведеної Управлінням Національного банку України в Харківській області, складено протоколи порушення валютного законодавства від 12.11.2014 року (а.с.30-40), якими встановлено порушення ПАТ «УкрСиббанк» вимог пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93, а саме

- не здійснення уповноваженим банком контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи, та абзацу 2 п. 2.5. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 08.02.2000 року №9;

- невиконання позивачем функцій агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.

За наслідками перевірки відповідачем винесено та підписано начальником Управління Національного Банку України в Харківській області В.В.Качуком постанови про притягнення ПАТ «УкрСиббанк» до відповідальності за порушення валютного законодавства від 28.11.2014 року №№76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84 у вигляді штрафу на загальну суму 18360 грн.

Так, АТ «Новоселівський ГЗК» (код ЄДРПОУ 30773938) (Резидент), який є клієнтом ПАТ «УкрСиббанк», укладений експортний договір від 14.02.2013 року №31 про поставку піску кварцового на користь ВАТ Фірма «Актис» (Російська Федерація) (Нерезидент).

Відповідно до Постанови Відповідача від 28.11.2014 року №76, згідно з наявною у реєстрі МД від 25.10.2013 року інформацією, 23.10.2013 року поставлено товар (МД №052403) на суму 384 480,00 рос. руб. (законодавчо встановлений граничний строк розрахунків - 21.01.2014 року). Перевіркою встановлено, що виручка за зазначеною поставкою станом на 21.01.2014 надійшла у загальній сумі 291 876,00 рос. руб. Тобто, на день виникнення порушення законодавчо встановленого строку завершення розрахунків (22.01.2014 року) заборгованість Нерезидента перед Резидентом становить 92 604,00 рос. руб.

Відповідно до Постанови Відповідача №77 від 28.11.2014 року згідно з наявною у реєстрі МД від 28.10.2013 року інформацією, 24.10.2013 року поставлено товар (МД №052726) на суму 320 400,00 рос.руб. (законодавчо встановлений строк завершення розрахунків - 22.01.2014року). Перевіркою встановлено, що виручка за зазначеною поставкою надійшла 24.01.2014 року у повному обсязі із загальної суми надходження 475 000,00 рос. руб. Тобто, на день виникнення порушення законодавчо встановленого строку завершення розрахунків (23.01.2014 року) заборгованість Нерезидента перед Резидентом становить 320 400,00 рос. руб.

Згідно Постанови Відповідача №78 від 28.11.2014 року згідно з наявною у реєстрі МД від 01.11.2013 року інформацією, 30.10.2013 року поставлено товар (МД №053787) на суму 385 020,00 рос.руб. (законодавчо встановлений строк завершення розрахунків - 28.01.2014 року). Виручка за зазначеною поставкою надходила: 24.01.2014 року у сумі 61 996,00 рос. руб. (із загальної суми надходження 475 000,00 рос. руб), 12.02.2014 року у сумі 50000,00 рос. руб., 17.02.2014 року у сумі 50000,00 рос. руб., 11.03.2014 року у сумі 50000,00 рос. руб., 12.03.2013 року у сумі 100 000,00 рос.руб., 19.03.20І4 року у сумі 50000,00 рос. руб., 15.08.2014 у сумі 23024,00 рос руб (із загальної суми надходження 50 000,00 рос.руб.). Тобто, на день виникнення порушення законодавчо встановленого строку завершення розрахунків (29.01.2014 року) заборгованість Нерезидента перед Резидентом становить 323 024,00 рос. руб.

Відповідно до Постанови Відповідача №79 від 28.11.2014 року згідно з наявною у реєстрі МД від 04.11.2013 року інформацією, поставлено товар 31.10.2013 року (МД № 054089) на суму 240 810,00 рос.руб. (законодавчо встановлений строк завершення розрахунків - 29.01.2014 року). Виручка за зазначеною поставкою надходила: 15.08.2014 року у сумі 26 976,00 рос руб (із загальної суми надходження 50000,00 рос.руб.), 18.08.2014 року у сумі 50000,00 рос. руб., 19.08.2014 року у сумі 50000,00 рос.руб., 20.08.2014 у сумі 50000,00 рос.руб., 21.08.2014 року у сумі 50000,00 рос.руб., 27.08.2014 року у сумі 13 834,00 рос.руб. (із загальної суми надходження 50000,00 рос.руб.). Тобто, на день виникнення порушення законодавчо встановленого строку завершення розрахунків (30.01.2014 року) заборгованість Нерезидента перед Резидентом становить 240 810,00 рос. руб.

Згідно Постанови Відповідача №80 від 28.11.2014 року згідно з наявною у реєстрі МД від 08.11.2013 року інформацією поставлено товар 06.11.2013 року (МД № 055251) на суму 192240,00 рос.руб.(законодавчо встановлений строк завершення розрахунків - 04.02.2014 року). Виручка за зазначеною поставкою надходила: 27.08.2014 року у сумі 36 166,00 рос.руб. (із загальної суми надходження 50 000,00 рос.руб.), 27.08.2014 року у сумі 50 000,00, 28.02.2014 року у сумі 50000,00 рос.руб., 29.08.2014 року у сумі 50 000,00 рос.руб., 03.09.2014 року у сумі 6 074,00 рос.руб. (із загальної суми надходження 1 854 242,69 рос.руб.). Тобто, на день виникнення порушення законодавчо встановленого строку завершення розрахунків (05.02.2014 року) заборгованість Нерезидента перед Резидентом становить 192 240,00 рос. руб.

Відповідно до Постанови Відповідача №81 від 28.11.2014 року згідно з наявною у реєстрі МД від 15.11.2013 року інформацією поставлено товар 13.11.2013 року (МД №056290) на суму 383 590,00 рос.руб. (законодавчо встановлений строк завершення розрахунків - 11.02.2014 року). Виручка за зазначеною поставкою надійшла у повному обсязі 03.09.2014 року в загальній сумі надходження 1 854 242,69 рос.руб. Тобто, на день виникнення порушення законодавчо встановленого строку завершення розрахунків (12.02.2014 року) заборгованість Нерезидента перед Резидентом становить 383 590,00 рос. руб.

Згідно Постанови Відповідача №82 від 28.11.2014 року згідно з наявною у реєстрі МД від 18.11.2013 року інформацією поставлено товар 15.11.2013 року (МД №056845) на суму380030,00 рос.руб. (законодавчо встановлений строк завершення розрахунків - 13.02.2014 року). Виручка за зазначеною поставкою надійшла у повному обсязі 03.09.2014 року (в загальній сумі надходження 1 854 242,69 рос.руб.). Тобто, на день виникнення порушення законодавчо встановленого строку завершення розрахунків (14.02.2014 року) заборгованість Нерезидента перед Резидентом становить 380 030,00 рос. руб.

Відповідно до Постанови Відповідача №83 від 28.11.2014 року згідно з наявною у реєстрі МД від 25.11.2013, інформацією поставлено товар 21 11.2013 року (МД № 057947) на суму 234 960,00 рос.руб. (законодавчо встановлений строк завершення розрахунків - 19.02.2014 року). Виручка за зазначеною поставкою надійшла у повному обсязі 03.09.2014 року (в загальній сумі надходження 1 854 242,69 рос.руб.). Тобто, на день виникнення порушення законодавчо встановленого строку завершення розрахунків (20.02.2014 року) заборгованість Нерезидента перед Резидентом становить 234 960,00 рос. руб.

Згідно Постанови Відповідача №84 від 28.11.2014 року згідно з наявною у реєстрі МД від 02.12.20]3 року інформацією поставлено товар 29.11.2013 року (МД №059562) на суму 256 320,00 рос.руб. (законодавчо встановлений строк завершення розрахунків - 27.02.2014 року). Виручка за зазначеною поставкою надійшла у повному обсязі 03092014 (в загальній сумі надходження 1 854 242,69 рос.руб.). Тобто, на день виникнення порушення законодавчо встановленого строку завершення розрахунків (28.02.2014 року) заборгованість Нерезидента перед Резидентом становить 256 320,00 рос. руб.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційних скарг, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з пунктом 2 ст.13 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93, уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

На виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Указу Президента України від 21.01.98 №41/98 «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі», інших нормативно-правових актів, постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136 затверджена Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями(далі по тексту - Інструкція № 136), яка визначає порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями.

Зокрема, пунктами 1.3., 5.1., 5.9. зазначеної Інструкції встановлено, якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки товару, а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу.

Банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, а повідомлення згідно з пунктом 5.7 у визначені ним строки податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою відміткою податкових органів про отримання. Зазначені повідомлення мають також надаватися на магнітних носіях або засобами електронного зв'язку з дотриманням установлених цим пунктом строків за письмовою вимогою податкового органу, яка підписана його керівником (заступником керівника) та засвідчена відбитком печатки. У повідомленнях обов'язково зазначаються такі реквізити резидентів:

повне найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та місцезнаходження - для юридичних осіб;

прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) - для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

Управлінню за місцем реєстрації банку інформацію про виявлені факти порушень банк надає за встановленими Національним банком України строками, порядком і формою.

Як встановлено Абзацом 5 пункту 2 ст.16 Декрет КМ України №15-93, за невиконання уповноваженими банками обов'язків, передбачених пунктом 4 статті 4 цього Декрету, а також за невиконання уповноваженими банками, фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 цього Декрету, - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України.

Порядок притягнення уповноважених банків до відповідальності за порушення валютного законодавства та розміри штрафів визначено Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою Нацбанку України від 08.02.2000 року №49, абзацами 2 та 3 пункту 2.5. якого встановлено, що за нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як передбачено пуктами 2.10. та 3.2. зазначеного Положення, штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення.

Уповноважені працівники Національного банку в разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національного оператора поштового зв'язку складають протокол за формою, наведеною в додатку 1, який вручається керівникові (посадовій особі, яка виконує його обов'язки) банку, іншої фінансової установи або національного оператора поштового зв'язку чи їх відокремленого структурного підрозділу, що перевірявся (перевірялася). За кожним випадком порушення складається окремий протокол, до якого можуть додаватись інші документи, які свідчать про факти порушень. Допускається складання одного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не зміниться, якщо під час реалізації одного договору було здійснено кілька однотипних порушень валютного законодавства. Уповноважені працівники Національного банку після складання протоколу зобов'язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення.

Скаржник касаційну скаргу обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій проігноровано вимоги пункту 5.9 розділу 5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136, відповідно до якого банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається. Вважає, що судами не враховано, що постановами УНБУ в Харківській області Банк притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу не за порушення позивачем порядку щомісячного подання звітності до податкових органів, яке відбулось лише двічі - у січні та лютому 2014 року, а по кожному факту порушення резидентом строків надходження валютної виручки за експортними операціями.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженням скаржника та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом січня - лютого 2014 року, за наявності дев'яти випадків порушення строків надходження валютної виручки на рахунки резидента за експортним договором від 14.02.2013 року №31, позивачем не виконано функції агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій, чим порушено пункту 2 статті 13 декрету Кабінету Міністрів Украйни «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Скаржником не надано доказів дотримання Банком пункту 5.1. Інструкції №136 щодо порядку та строків надсилання повідомлень податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою, з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою відміткою податкових органів про отримання.

Проте, згідно листа позивача від 03.11.2014 року №22-3/36412, у ПАТ «УкрСиббанк» відсутні документи (поштові повідомлення), що підтверджують вручення податковому органу повідомлень щодо встановлених фактів порушень законодавчо встановленого строку розрахунків АТ «Новоселівський ГЗК» за експортним договором №31 від 14.02.2013 року, укладеним з нерезидентом ВАТ Фірма «Актис» (Російська Федерація).

Повідомлення щодо порушень були направлені без повідомлень про вручення адресату (а.с.52)

За таких умов, позивачем порушено вимоги п.5.1 Інструкції №136, в частині порядку інформування ПАТ «УкрСиббанк» у лютому та березні 2014 року податкових органів про дев'ять випадків порушення резидентом законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки, виявлених у звітних місяцях.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірного застосування до позивача штрафів та розрахунку суми штрафів в суворій відповідності до вимог пунктів 2.10 та 3.2 Положення про валютний контроль, якими передбачено застосування штрафних санкцій в кожному випадку порушення та складання окремого протоколу за кожним випадком порушення, які виявлені під час однієї перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі №820/20937/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді