Ухвала суду № 61677725, 26.08.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/15506/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі Вайда Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород подання старшого державного виконавця МВ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області , погодженого з начальником Ужгородського МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про примусове входження до житлового приміщення - будинок № 14 по вул. Далекій в м. Ужгороді ,-

встановив:

До Ужгородського міськрайонного суду звернувся старший державний виконавець МВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_1 з поданням яке погоджене з начальником МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про примусове входження до житлового приміщення боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме до будинку № 14 по вул. Далека в м. Ужгороді. В обґрунтування вимог у поданні зазначається, що на виконанні в МВ ДВС знаходиться виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 308/15506/13 виданого 21.08.2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про : «виселення з житлового будинку №14 по вул. Далека в м. Ужгороді ОСОБА_2 та ОСОБА_3В.»

17.03.2015 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано боржникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк для самостійного виконання вконавчого документа в строк до 01.04.2015 року.

Рішення суду боржниками не виконується.

Старший державний виконавець у поданні зазначає, що 16.06.2015 року при виході за адресою, яка вказана у виконавчому документі злійснити входження у будинок №14 по вул. Далека в м. Ужгороді не вдалося, оскільки гр ни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми діями умисно перешкоджали входженню у вищевказаний будинок, замкнувши вхідні двері, що підтверджується актами державного виконавця від 16.06.2015р.

Посилаючись на викладене, а також вказуючи на те, що станом на 06.07.2015р. боржниками не вчинено дій спрямованих на виконання рішення суду, старший державний виконавець просив подання задовольнити та надати дозвіл на примусове входження до будинку №14 по вул. Далека в м. Ужгороді.

Згідно статті 376 Цивільного процесуального кодексу України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Статтею 376 ЦПК України не передбачено обов'язок суду щодо виклику в судове засідання учасників виконавчого провадження чи з'ясування думки і їх ставлення до вирішення питання про примусове проникнення до житла, крім державного виконавця, який звернувся з поданням.

В судове засідання державний виконавець не з'явився, згідно подання просив розглянути у його відсутності.

Дослідивши матеріали подання, суддя приходить до наступного висновку.

Пунктом 10 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Cудом встановлено,що на примусовому виконанні у МВ ДВС Ужгородського МРУЮ знаходяться виконавче провадження ВП № 46889138 відкрите 17.03.2015р. з примусового виконання виконавчого листа № 308/15506/13 виданого 21.08.2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про : «виселення з житлового будинку №14 по вул. Далека в м. Ужгороді ОСОБА_2 та ОСОБА_3В.»

Відповідно до ч. 2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постановою старшого державного виконавця Ярешко Д.В. від 17.03.2015 року відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом із наданням боржникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3В.» строку для добровільного виконання рішення суду , а саме до 01.04.2015 року.

Однак у встановлений термін боржники добровільно рішення суду не виконали, що підтверджується даними акту державного виконавця від 08.04.2015 року, 24.05.2015 року та 16.06.2015 року.

Із копії актів державного виконавця, доданого до подання про примусове входження до житлового приміщення від 08.04.2015 року та від 24.05.2015 року вбачається, що боржники були відсутні за адресою проживання.

08.05.2015 року старшим державним виконацем було винесено постанову про накладення штрафу на боржників за повторне невиконання виконавчого листа №308/15506/13 від 21.08.2014 року.

Із копії акту державного виконавця, доданого до подання про примусове входження до житлового приміщення від 16.06.2015 року вбачається, виконня вищевказаного виконавчого листа не відбулося у зв'язку з тим, що боржники своїми діями умисно перешкоджали входженню у вищевказаний будинок, замкнувши двері, що робить неможливим виконати рішення суду.

Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України).

Кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частина перша, друга статті 30 Конституції України).

Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов'язковість виконання судових рішень прямо передбачена статтею 124 Конституції України.

Слід зазначити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Суд при розгляді подання державного виконавця з'ясовує які виконавчі дії проводилися державним виконавцем з часу відкриття виконавчого провадження 17.03.2015 року і яким саме чином боржники чинять перешкоди у примусовому виконанні рішення суду.

Пунктом 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Лист державного виконавця від 09.06.2015 року про примусове виконання виконавчого документа із зазначенням дати і часу проведення виконавчих дій надсилався боржникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою м. Ужгород, вул. Далека, 14. Доказів про те, що боржники отримали лист державного виконавця суду не надано, а лише надано реєстр рекомендованих листів МВ ДВС переданих в Головпоштамт, що не є доказом саме отримання боржниками даного листа.

В матеріалах подання відсутні належні докази того, що боржники отримали постанови про відкриття виконавчого провадження та лист про примусове виконання виконавчого документа із зазначенням дати і часу проведення виконавчих дій.

Посилання державного виконавця на реєстр рекомендованих листів не може слугувати доказом того, що боржники отримали вказані документи.

Єдиним доказом належного повідомлення боржників про вручення їм документів можуть бути дані про їх розпис про отримання виклику, документів, тощо , що підтверджує факт вручення їм виклику, документів, тощо , а тому висновки державного виконавця про те, що боржники своїми діями умисно перешкоджають державному виконавцю виконати рішення суду, на переконання суду є передчасними і недоведеними .

З огляду на те, що з'ясування вказаних обставин має суттєве значення для правильного вирішення судом подання, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не були вжиті всі можливі заходи без порушення прав та інтересів стягувача та боржників щодо забезпечення виконання рішення суду, а тому в задоволенні подання слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись Конституцією України, ст. 1, 11 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 376 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання старшого державного виконавця МВ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, погодженого з начальником Ужгородського МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про примусове входження до житлового приміщення - будинок № 14 по вул. Далекій в м. Ужгороді відмовити за необгрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4