Ухвала суду № 61677719, 11.05.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4567/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 травня 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Водночас, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно доч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплатусудового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнями судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2016 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та на 1 січня 2016 року складає - 1378 грн.

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, позивач за позовну вимогу про визнання права власності на автомобіль повинен був сплатити судовий збір у сумі 551,20 грн., виходячи із вартості придбаного автомобіля.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, а в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивач не додав документи, що підтверджують сплату судового збору за заявлену позовну вимогу, відповідно до ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк , який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5