Постанова № 61677247, 29.09.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/1869/16-а

Провадження№2-а/629/76/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Лозова Харківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

22.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що він є суддею Первомайського міськрайонного суду Харківської області у відставці з травня 1994 року та знаходиться на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Первомайському районі Харківської області. Постановою КМУ від 02.09.2015 року №644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету ОСОБА_3 України", яка набрала чинності 09.09.2015 року, викладений в новій редакції Додаток №47 до Постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 09.03.2006 року №268 "Схема посадових окладів керівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів". Відповідно до довідки ТУ ДСА у Харківській області від 09.09.2016 року за №04-50/472 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці склала 27550 гривень з урахуванням стажу та рангу. 09.09.2016 року він звернувся до УПФУ у Первомайському районі Харківської області з заявою про перерахунок пенсії (довічного грошового утримання) державного службовця в зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, однак 12.09.2016 року відповідач своїм рішенням №104/Г-14 відмовив йому у перерахунку пенсії (довічного утримання).

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України справу вирішено на підставі наявних у справі матеріалів і доказів, в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача 29.09.2016 року надійшли письмові заперечення відповідно до яких він просив у задоволенні позову відмовити. Зокрема зазначив, що відповідно до п.5 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VІІІ, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну служби"та інших законів. Тому, у позивача не має законних підстав вимагати задоволення позову, а у суду його задовольняти.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави .

За ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людині, на підставі Конституції України, гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016 відновлені Конституційні права гарантії та права судді у відставці, а саме, частину третю, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини пятої ст.141 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-У1 від 07.07.2010 року. Конституційний суд України визнав не конституційними зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-У1 від 07.07.2010 року, які діяли на момент звільнення позивача та виклав частину третю ст.141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-У1 від 07.07.2010 року в наступній редакції: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Конституційний Суд України в рішенні від 11 жовтня 2005 року №8-рп зазначив: "В Україні як в соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1,3,6 (частина друга), 8,19 (частина друга), 22,23,24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене" (абзаци другий, третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року N8-рп).

В рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2007 року №4-рп/2007 також зазначено,що довічне грошове утримання судді це особлива форма забезпечення суддів,яка виражається у гарантованій державою щомісячній, звільненій від сплати податків грошовій виплаті,що забезпечує їх належним матеріальним утриманням. Особливість щомісячного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування. Не можуть бути скасовані чи звужені іншими нормативними актами України гарантії незалежності суддів, в тому числі гарантії їх матеріального та соціального забезпечення. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня,оскільки суддя обмежений заробляти додаткові матеріальні блага.

Щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних (законних) очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при почесному видаленні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді. Статус судді та його елементи,зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм,а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Це підтверджується й міжнародними стандартами у сфері судочинства, зокрема, згідно з пунктом 54 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки (Рекомендація № CM/REC(2010)12) "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці. Для захисту оплати праці суддів від зменшення слід прийняти спеціальні законодавчі положення".

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (4 листопада 1950 року), ратифікованій Верховною ОСОБА_3 України 17 липня 1997 року, та в низці інших міжнародних документів, а саме: Основні принципи незалежності судових органів,ухвалені резолюціями 40/32 від 29.11.1985 року, 40/146 від 13.12.1985 року Генеральної Асамблеї ООН.

Відповідно до Постанови Кабінету ОСОБА_3 України №545 від 11 червня 2008 року, розділу ХІІІ п. 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453 від 07.07.2010 року, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання входить половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, календарний період строкової військової служби, також робота на посадах слідчого, прокурора.

Крім цього, відповідно до положення ч.5 ст.141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року (зі змінами Закону №213-УІІІ від 02.03.2015 року), яка передбачає, що після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.

Відповідно до ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року №2862-ХІІ, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного утримання збільшується на 2 % заробітку, але не більше ніж 90% заробітку судді.

Наведене правило було закріплено і у статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-УІ, згідно з ч.3 якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді,який працює на відповідної посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2%,але не більше ніж 90 % заробітної плати судді,без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

1 січня 2012 року введено в дію ст.129 Закону №2453-УІ, якою по-новому врегульовано питання, пов'язані із суддівською винагородою.

Законом України №3668-УІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року було змінено грошове утримання судді у відставці та передбачено,що щомісячне грошове утримання судді виплачується у розмірі 80% грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Згідно Закону "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166 УІІ від 27.03.2014р. були внесені зміни до ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010року, а саме: цифра 80% змінена на 70%. Доплата за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років в розмірі 2% не була змінена,тому,на день звернення до Вищої ради юстиції України, позивач мав право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 70% грошового утримання судді, який працює на відповідної посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного утримання збільшився на 2%, але не більше ніж на 90%.

Відповідно до п.1.2 постанови Правління Пенсійного Фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної ОСОБА_3 України про звільнення у звязку з поданням заяви про відставку.

Як вбачається з заяви від 09.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області та просив зробити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання (а.с.9).

ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області від 12.09.2016 року №104/Г-14 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.10-11).

Як вбачається з довідки №04-50/472 від 09.09.2016 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, заробітна плата позивача, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, склала 27 500 грн. (а.с.8).

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та незаконними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області про відмову в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання та зобовязання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2016 року.

Керуючись ст.ст.19,22,58,64 Конституції України, ст.ст.7,9,11,13,122,159-163 КАС України, Законом України "Про державну службу", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірним рішення ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області провести ОСОБА_1, перерахунок пенсії (довічного грошового утримання) як державному службовцю та виплатити різницю між отриманою та належною для отримання суми пенсії (довічного утримання), призначеної у розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, починаючи з 01.01.2016 року відповідно довідки ТУ ДСА у Харківській області від 09.09.2016 року за №04-50/472 відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 09.03.2016 року за №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури та інших органів" в редакції Постанови КМУ від 02.09.2015 року №644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету ОСОБА_3 України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя О.А.Ткаченко