Ухвала суду № 61589673, 21.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 вересня 2016 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Романюка Я.М., Охрімчук Л.І.,Яреми А.Г.,розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 квітня 2016 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптєлова Оксана Ростиславівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий Пасаж», про визнання договорів недійсними,

встановила:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 квітня 2016 року касаційну скаргу ТОВ «Сапсан-СП» відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві ТОВ «Сапсан-СП» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалу касаційного суду, посилаючись на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 215 ЦК України.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою-третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

ТОВ «Сапсан-СП» пропущено строк подання заяви про перегляд, однак заявник ставить питання про поновлення цього строку з посиланням на поважність причин його пропуску.

Колегія суддів вважає, що строк подання заяви про перегляд підлягає поновленню, оскільки він пропущений з поважних причин, що стверджується наявними у заяві доводами.

Перевіривши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження необхідно відмовити.

Відмовляючи у позові апеляційний суд, з висновками якого погодився касаційний суд, виходив із того, що форма і зміст оспорюваних договорів відповідає вимогам чинного законодавства, позивачем не надано доказів того, що укладенням спірних договорів, стороною яких він не був, порушено його права та законні інтереси, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

У наданій для порівняння постанові Верховного Суду України від 7 листопада 2012 року суд виходив із того, що ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Надана для порівняння постанова Верховного Суду України не слугує прикладом невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Керуючись статтею 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» про поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 квітня 2016 року задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» строк для подання заяви про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 квітня 2016 року.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптєлова Оксана Ростиславівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий Пасаж», про визнання договорів недійсними за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 квітня 2016 року про перегляд судових рішень відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Я.М. Романюк

Л.І Охрімчук

А.Г. Ярема