Постанова № 61586993, 22.09.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/537/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення від 17.03.2016 № 000001/12-14-40/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач), в якому просив скасувати рішення Відповідача про застосування фінансових санкцій від 17.03.2016 № 000001/12-14- 40/НОМЕР_1 у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що зареєстрований фізичною особою-підприємцем та не згоден з рішенням Відповідача про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн за порушення статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пункту 20 Постанови КМУ від 27.12.2010 № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» оскільки вимоги законодавства не порушував, реалізовував алкогольну продукцію горілку «DIAMANT» та чачу в ємностях місткістю більше ніж 5 літрів, які відповідно не повинні маркуватись акцизними марками. З посиланням на вимоги підпункту «в» пункту 227.1 статті 227 Податкового кодексу України стверджував, що алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення

Відповідач позов не визнав, надав заперечення (а.с. 42-43), у яких зазначив, що за результатами перевірки, оформленої актом від 15.02.2016 № 17-02/НОМЕР_1, встановлено порушення Позивачем вимог статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95) та пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі - Постанова № 1251), в частині реалізації алкогольної продукції без марок акцизного збору.

В судовому засіданні позивач надав пояснення тотожні даним, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача додатково послався на пояснення свідків - працівників, які проводили перевірку та встановлювали факт порушення.

Судом приймались заходи щодо повного об'єктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребовування додаткових доказів та допиту свідків.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець, у встановленому порядку отримав ліцензію на право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольним напоями з терміном дії до 01.12.2016, місце торгівлі: АДРЕСА_1 (закусочна «ІНФОРМАЦІЯ_1») (а.с. 34, 35).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження Відповідача визначені у тому числі статтею 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Межі перевірки дій суб'єкта владних повноважень визначені частиною третьою статті 2 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України. Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 15.02.2016 №40 та направлень від 15.02.2016 №№ 40, 41, 42 уповноваженими особами Відповідача проведена фактична перевірка Позивача (а.с. 44-47).

Позивачем не оспорюються підстави та порядок проведення перевірки.

За наслідками перевірки уповноваженими особами Відповідача складений акт від 15.02.2016 № 17-02/НОМЕР_1, у якому зазначено про порушення Позивачем статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95) та пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 «Про затвердження Положення виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі - Постанова № 1251) (а.с. 7-11, 224-226, далі - Акт № 17).

В Акті № 17 зазначено, що в закусочній «ІНФОРМАЦІЯ_1» знаходились в реалізації без марок акцизного податку встановленого зразка наступні алкогольні напої:

- алкогольний напій чача, вміст спирту 40% об'ємних одиниць, фасований в скляну бутиль об'ємом 10 літрів (залишок напою - 2,5 літри) за ціною 220,00 грн за літр. Виробник продукції TOB «Milada International», м. Тбілісі, вул. Мікеладзе, 7, Грузія. Імпортер TOB «Сімферопольський вино - коньячний завод»: м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 14-а;

- горілка «DIAMANT», вміст спирту 40% об'ємних одиниць, фасований в скляну бутиль об'ємом 10 літрів (залишок напою - 2 літри) за ціною 110,00 грн за літр. Виробник IM «EURO-ALCO» SRL, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Букурієй, 20. Імпортер TOB «Олександрія - Бліг»: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42. Імпортер TOB «Олександрія - Бліг»: Кіровоградська обл., м. Олександр вул. Айвазовського, 42;

- горілка «DIAMANT», вміст спирту 40% об'ємних одиниць, фасований в скляну бутиль об'ємом 10 л за ціною 110,00 грн за літр. Виробник ІМ «EURO-ALCO» SRL, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Букурієй, 20. Імпортер ТОВ «Олександрія - Бліг»: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42.

Також під час перевірки контролюючими органами було виявлено Договір від 08.09.2014 № ХА-110, в якому були закріплені права купівлі - продажу товару між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та «Украинский продукт» (постачальник).

На підставі Акту № 17 з посиланням на вимоги абзацу п'ятнадцять Відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 17.03.2016 № 000001/12-14-40/НОМЕР_1 в сумі 17000,00 грн (а.с. 12, далі - рішення № 12)

Сторонами визнається, що предметом спору є лише рішення № 12, інші порушення встановлені під час перевірки Позивачем не оскаржуються. Відповідачем визнається, що інші порушення виявлені під час перевірки не оскаржені Позивачем, штрафні санкції сплачені, та не впливають на предмет спору по даній справі.

Між сторонами існує спір щодо маркування акцизними марками алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України в ємностях місткістю більш як 5 літрів.

Позивач стверджував, що алкогольна продукція горілка «DIAMANT» та чача ідентифіковані самим Відповідачем при перевірці у тому числі з урахуванням інформації, зазначеній на етикетках, про що зроблений відповідний запис в Акті № 17 (а.с. 224).

На пропозицію суду, Відповідач не спростував зазначену інформацію, оскільки ідентифікація здійснювалась лише на підставі фактичного огляду алкогольних напоїв та наявних на тарі етикеток.

Допитаний як свідок у судовому засіданні 08.08.2016 інспектор податкової та митної справи Поляков С.Г., який, у тому числі проводив перевірку та складав Акт № 17, пояснив, що під час перевірки за місцем здійснення торгівельної діяльності Позивачем були виявлені безакцизних марок алкогольні напої імпортного походження чача та горілка у 10-ти літрових емностях (а.с. 183-85).

Зазначені алкогольні напої були ідентифіковані за допомогою наявних етикеток, які в свою чергу були сфотографовані та долучені до матеріалів справи (а.с. 176-179). Під час перевірки зразки проб не відбирались, якість та відповідність вмісту даним заявленим на етикетках не перевірялись.

Згідно із поясненнями учасників всього в приміщенні закусочної «ІНФОРМАЦІЯ_1» знаходилось алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка в кількості 14,5 (чотирнадцять з половиною) літрів на загальну суму 1870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) гривень.

Згідно з інформацією, наявною на етикетках, в Акті № 17, та поясненнях сторін, виявлена без акцизних марок алкогольна продукція горілка «DIAMANT» та Чача виготовлені відповідно в Молдові та Грузії, таким чином є імпортованою продукцією (а.с. 176-179).

Згідно із інформацією, наявною в митних деклараціях форми МД-2, імпортерами цієї продукції зазначені: TOB «Олександрія - Бліг»: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42; TOB «Сімферопольський вино-коньячний завод»: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 14-А (а.с. 15-25, 204-205).

Зазначені митні декларації містять відмітки про сплату мита та акцизного податку (а.с. 205).

На підтвердження імпортного походження алкогольних напоїв Позивачем надані: видаткова накладна, сертифікат відповідності, сертифікат якості, зміст яких кореспондується з інформацією, наявною в митних деклараціях та поясненнях сторін (а.с 152, 153, 162).

Зазначені обставини не оспорюються учасниками.

Закон України 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - ПКМУ № 1251).

Такими чином, законодавством, яке визначає порядок маркування алкогольної продукції, є зокрема Закон № 481, Податковий кодекс України та ПКМУ № 1251.

Згідно із абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону № 481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно із пунктом 20 ПКМУ № 1251, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Статтею 226 ПК України передбачено виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Згідно із пунктом 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

В даному випадку Позивач не є виробником або імпортером.

Пунктом 226.11 статті 226 ПК передбачено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

На підставі пункту 226.5 статті 226 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином законодавець поклав обов'язок з маркування акцизними марками алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України, на імпортера.

Згідно із підпунктом «в» пункту 227.1 статті 227 ПК України суб'єкти господарювання - юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби, у тому числі у разі ввезення їх на митну територію України здійснюється виключно через визначені Кабінетом Міністрів України пункти пропуску через державний кордон, які зазначені покупцями марок (імпортерами) у заявці-розрахунку, у тому числі алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється контролюючими органами.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку алкогольні напої, які ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України, в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більше ніж 5, оскільки податок сплачується до або під час митного оформлення. В даному випадку Позивач є продавцем алкогольної продукції, на якого закон не покладає обов'язок зі сплати акцизного збору та реалізацію продукції з акцизними марками.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування рішення від 17.03.2016 № 000001/12-14-40/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із задоволенням позову судові витрати підлягають стягнення на користь позивача.

Відповідно до вимог статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 вересня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням норм статті 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення від 17.03.2016 № 000001/12-14-40/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про застосування фінансових санкцій від 17.03.2016 №000001/12-14-40/НОМЕР_1 у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 27 вересня 2016 року.

Суддя С.М. Чиркін