Ухвала суду № 61586820, 14.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року м. Київ К/800/11022/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є., при секретарі: Титенко М.П.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016

у справі № 805/4972/15-а Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 позов задоволено частково: зобов'язано СДПІ у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки щодо автоматичного відшкодування на користь Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» з бюджету 385950,00 грн. ПДВ за серпень 2015 року, 329182,00 грн. ПДВ за липень 2015 року та 375527,00 грн. ПДВ за вересень 2015 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 повернуто апеляційну скаргу СДПІ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 з тих підстав, що СДПІ не виконано вимоги ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016, якою позовна заява залишена без руху у зв'язку, зокрема з несплатою судового збору.

У касаційній скарзі СДПІ просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції з підстав її не відповідності нормам процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Частиною 6 ст. 187 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу (частина 3 ст. 185 КАС України).

Згідно з підпунктом 1 частини 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Підставою для повернення апеляційної скарги стало невиконання СДПІ вимог ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016, якою позовна заява залишена без руху у зв'язку, зокрема з несплатою судового збору.

Відмовляючи у задоволення клопотання СДПІ про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд виходив з того, що норми Закону України «Про судовий збір» не встановлюють для відповідача пільг зі сплати судового збору. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції , посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, та на наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження паспортів бюджетних програм на 2016 рік» від 12.02.2016 №84, яким затверджено паспорти бюджетних програм на 2016 рік Державної фіскальної служби України у сумі 6369 млн. грн. на різні види витрат, зробив висновок про наявність у СДПІ можливості сплатити суму судового збору.

Разом із тим, з такими висновками апеляційного суду можна погодитись лише частково.

Суд зробив правильний висновок про відсутність у СДПІ як суб'єкта владних повноважень пільг зі сплати судового збору, однак, пославшись на те, що територіальним органам Державної фіскальної служби передбачені бюджетні призначення на сплату судового збору на 2016 рік, не з'ясував дійсні обставини щодо наявність таких коштів у кошторисі саме відповідача у справі та реальної можливості у СДПІ використати ці кошти впродовж періоду часу, який відповідає процесуальному строку на подання апеляційної скарги, та процесуального строку, встановленого ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016. Встановлення цих обставин вимагалось від суду у зв'язку з посиланням СДПІ у заяві, поданій на виконання ухвали від 25.02.2016, на те, що бюджетні асигнування для сплати судового збору станом на 22.03.2016 (дата звернення СДПІ із зазначеною вище заявою) фактично не виділені, що унеможливлює дотримання СДПІ строку виконання цієї ухвали.

У касаційній скарзі СДПІ вказує, що згідно з кошторисом СДПІ на 2016 рік виділення бюджетних асигнувань планувалось щомісячно, починаючи з березня 2016 року.

Обставини щодо об'єктивної можливості СДПІ виконати вимоги ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016, зокрема щодо сплати суми судового збору у строк, визначений ухвалою, підлягали з'ясуванню судом при вирішенні питання щодо повернення апеляційної скарги. В разі їх підтвердження суд не був позбавлений можливості продовжити СДПІ строк для сплати судового збору або вирішити питання про розстрочення (відстрочення) сплати судового збору відповідно до норм частини 1 ст. 88 КАС України.

Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції від 23.03.2016 підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду та для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги СДПІ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013.

Відповідно до частини першої ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби задовольнити, скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді підписО.А. Веденяпін підписН.Є. Маринчак