Головуючий у 1 інстанції - Стеценко О.С.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2016 року справа №420/372/16-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 03 серпня 2016 року у справі № 420/372/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 11.02.2016 року звернувся до суду з даним позовом, який було уточнено, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказує, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку згідно вищезазначеної статті Закону, до заяви ним були додані всі необхідні документи. Рішенням від 13.01.2016 року відповідач відмовив йому в призначенні пенсії. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки вони суттєво обмежують його права, передбачені Конституцією України та іншими Законами. Просив суд: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 13.01.2016 року; визнати за ним право на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку з 21.10.2015 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області призначити йому пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.10.2015 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області нарахувати та виплатити йому заборгованість із пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.10.2015 року.
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 03 серпня 2016 року у справі № 420/372/16-а позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 13.01.2016 року.
Визнано за ОСОБА_2 право на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.10.2015 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.10.2015 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.10.2015 року.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції із винесенням нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апелянт вважає постанову суду першої інстанції незаконною і необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню в повному обсязі у зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Посилається на норми ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон № 796), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, та зазначає, що згідно військового квитка серії НУ № 9057681, виданого 20.03.1985 року Ленінським РВК м. Ворошиловграда ОСОБА_2, період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС вказано з 14.06.1986 року по 14.07.1986 року, що не відповідає архівній довідці № 60636 від 16.01.2012 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, де зазначено період з 26.06.1986 року по 04.07.1986 року. Відповідно до Переліку військових частин, особовий склад яких приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за даними Центрального архіву Міністерства оборони України військова частина № 64678, в якій проходив службу ОСОБА_2, дислокувалася з 26.04.1986 року по 30.06.1986 року в м. Чернігів, з 01.07.1986 року по 30.08.1986 року в м. Гончарівськ, тобто за межами зони відчуження.
Також, апелянт вказує, що безпосередня участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження не підтверджена в процесі слухання справи. В суд першої інстанції не було надано жодного первинного документу, жодної архівної довідки, які б свідчили про безпосередню участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження, тому апелянт вважає, що суд безпідставно зобов'язав управління призначити пенсію позивачу відповідно до ст. 55 Закону № 796.
Представником позивача на адресу суду надіслано письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін.
Апелянтом на адресу суду надіслано заяву, в якій просив розгляд апеляційної скарги провести без участі представника відповідача.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи. Справа розглянута за приписами ст. 197 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 01.04.1985 року по 11.02.1991 року проходив службу в Збройних силах СРСР (а.с. 12-15).
В матеріалах справи наявне посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.12.1992 року (перереєстровано 15.12.2000 року), відповідно до якого позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». (а.с. 7).
16 жовтня 2015 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням від 13 січня 2016 року Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області відмовило ОСОБА_2 в призначенні пенсії згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Із вказаного рішення вбачається, що позивачем до заяви про призначення пенсії було надано копію паспорта громадянина України, копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію трудової книжки, копію військового квитка НУ № 9057681 від 20.03.1985 року, довідку про період навчання (від 07.10.2015 року № 214), довідка з військової частини «01094» про період перебування в Чорнобилі (від 23.10.1986 року № 201), архівна довідка Галузевого Державного Архіву Міноборони України (№ 179/1/7206 від 22.06.2015 року), дублікат архівної довідки Галузевого Державного Архіву Міноборони України (№ 60636 від 16.01.2012 року). (а.с. 16-18).
Відмова пенсійного органу обґрунтована тим, що управлінням було здійснено попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених позивачем документів.
Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено участь позивача в ліквідації наслідків аварії ЧАЕС саме в червні 1986 року, що відповідно до приписів ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є підставою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та правильно визначив коло нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини та правомірно ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796).
Згідно статті 9 Закону № 796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Статтею 10 Закону № 796 передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з положеннями статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідними умовами призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення особою певного віку і наявність необхідного стажу роботи на певних роботах або у певних умовах.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058): учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - порядок № 51).
Пунктом 10 Порядку № 51 визначено, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що відповідно до Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач в період червень - липень 1986 року виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження.
27.02.1991 року позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 серії А № 420913 (а.с. 6).
15 грудня 1992 року позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 серії НОМЕР_1 (категорія 2) (а.с. 7).
Відповідно до листа УСЗН в Новопсковському районі від 18.02.2016 № 16-718-421 згідно наявних в управлінні протоколу № 2 від 11.06.1997 року засідання тимчасової робочої групи райдержадміністрації з перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» по Новопсковському району було прийнято рішення про направлення документів учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_2 на комісію зі спірних питань при МНС України у зв'язку з наявними спірними обставинами; протоколу № 10 від 10.01.2001 засідання тимчасової робочої групи райдержадміністрації з перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС» по Новопсковському району вирішено видачу посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС» ОСОБА_2 вважати обґрунтованою та в посвідченні виконати відмітку червоного кольору «Перереєстровано» (а.с. 37, 38, 40).
Згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 05.03.2016 року військові частини 64678 та 01094 за розпорядженням Командуючого ВПС КВО у складі оперативної групи (12 екіпажів МИ-8, 14 екіпажів МИ-6 та штабу) з квітня по червень 1986 року приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 63).
Колегія суддів вважає, що зазначення в рішенні пенсійного органу про те, що військова частина, в якій проходив службу позивач, з 26.04. по 30.06.1986 року дислокувалася в м. Чернігові, а в липні-серпні 1986 року в м. Гончарівську не є вирішальною обставиною для даної справи, оскільки відповідно до записів військового квитку НУ № 9057681 ОСОБА_2 в період з 14.06.1986 року по 14.07.1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 10).
Довідкою від 23 жовтня 1986 року за № 201, виданою командиром військової частини 01094 на ім'я ОСОБА_2, підтверджується те, що позивач в період з 14 червня 1986 року по 14 липня 1986 року знаходився в Чорнобилі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 11).
Посилання в рішенні пенсійного органу на архівну довідку № 179/1/7206 від 22.06.2015 року не може бути врахованим у зв'язку з тим, що вона відповідачем до матеріалів справи не надавалась і не була визнана письмовим доказом.
Посилання в оспорюваному рішенні пенсійного органу на проведення попередньої правової експертизи змісту і належного оформлення представлених документів викликає питання щодо особи, яка її проводила, правових підстав ї наявності самого висновку такої експертизи.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.
Колегія суддів зазначає, що позивачем було подано до пенсійного органу усі необхідні документи для призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги є надуманими, бо статус позивача є дійсним і на час звернення за призначенням пенсії.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, ст. 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 03 серпня 2016 року у справі № 420/372/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Міронова Г.М.
Судді Арабей Т.Г.
Геращенко І.В.
Судове рішення № 61585830, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/372/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: