Ухвала суду № 61580445, 26.09.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.09.16 Справа № 904/1202/15

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на дії та бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України під час виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.16 у справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 24.05.2011

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов №252 від 06.06.2016

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. №17 від 20.07.2016

від Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України: ОСОБА_3І - представник за дов. № 06-54/5574 від 06.05.2016

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.16 у справі № 904/1202/15 (з врахуванням ухвали про виправлення описок від 23.05.16) позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задоволено: звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 24.05.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 577, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фосфат на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК, а саме на:

- компресорну станцію, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна № 179-Б/800. Опис об'єкта: компресорна станція А-1, загальною площею 113,2 кв.м., початкова ціна якої складає 196 402 грн.

Вказаний предмет іпотеки належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 183618, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 29.03.2005 року, на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 29.03.2005 року № 271. Право власності зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації та підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.04.2005 року № 6902851, реєстраційний номер (РПВН) 4227572, номер запису 1017 в книзі 11;

- будівлю № 538, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна №181/5. Опис об'єкта: А-1 Будівля №5 38, загальною площею 2678,4 кв.м., початкова ціна якої складає 4 647 024грн. .

Вказаний предмет іпотеки належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на підставі Договору купівлі - продажу будівлі, посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області 20.12.2007 за реєстровим № 2896. Право власності зареєстровано

Обласним комунальним підприємством Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації та підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.12.2007 № 17209368, реєстраційний номер (РПВН) 10726503, номер запису 1171 в книзі 12.

- парову котельню, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна №179 -Б/870. Опис об'єкта: парова котельня А-2, загальною площею 355,1 кв.м., початкова ціна якої складає 616 099 грн.

Вказаний предмет іпотеки належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 128497, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 10.01.2005 року, на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 30.12.2004 № 970. Право власності зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації та підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.01.2005 № 6203058, реєстраційний номер (РПВН) 4227660, номер запису 1016 в книзі 11;

шляхом реалізації предметів іпотеки з прилюдних торгів, за початковими цінами, визначеними експертом та зазначеними вище, в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" перед Публічним акціонерним товариством "ВТБ БАНК" за Кредитним договором №13ВД від 24 травня 2011р. в розмірі 32 955 553, 45 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015 1 долар США = 15, 767642 грн. становить 519 631368, 71 гривень, з них:

- прострочена заборгованість по кредиту становить 24 955 292,24 долари США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015 (до 14 год. 00 хв.) 1 долар США = 15,767642 грн. становить 393 486 114,05 гривень ;

- поточна заборгованість по сплаті процентів становить 301 543, 11 доларів США за період з 25.12.2014 по 23.01.2015 (включно), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015 (до 14 год. 00 хв.) 1 долар США = 15,767642 грн. становить 4 754 623,81 гривень;

- прострочена заборгованість по сплаті процентів становить 4 358 560,70 доларів США за період з 25.09.2013 по 24.12.2014 (включно), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015 року (до 14 год. 00 хв.) 1 долар США = 15,767642 грн. становить 68 724 224,75 грн.;

- поточна пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.10.2013 по 23.01.2015 (включно), становить 2 123 419, 49 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015 року (до 14 год. 00 хв.) 1 долар США = 15,767642 грн. становить 33 481 318, 33 гривень ;

- поточна пеня за несвоєчасне повернення процентів, що нарахована за період з 01.11.2013 по 23.01.2015 (включно), становить 392 152,03 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015 року (до 14 год. 00 хв.) 1 долар США = 15,767642 грн. становить 6 183 312,82 грн.

- 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням Позичальником зобов'язань щодо сплати кредиту, що нараховані за період з 01.10.2013 по 23.01.2015(включно), становлять 741 829,93 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015(до 14 год. 00 хв.) 1 долар США = 15,767642 грн. становить 11696 908,76 грн.

- 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням Позичальником зобов'язань щодо сплати процентів за користування Кредитом, що нараховані за період з 01.10.2013 по 23.01.2015 (включно) становлять 82 755,95 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015 (до 14 год. 00 хв.) 1 долар США = 15,767642 грн. становить 1304 866,19 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" 73080 грн. судового збору.

15.04.2016, на виконання вказаного рішення, господарським судом було видано накази.

27.07.2016 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій він просить суд:

1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, вчиненні по виконавчому провадженню №51353183 при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.06.16 та постанови про стягнення виконавчого збору від 06.07.2016.

2. Визнати недійсною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 51353183, винесену 07.06.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України ОСОБА_5.

3. Визнати недійсною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, винесену 06.07.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України ОСОБА_5 по виконавчому провадженню № 51353183.

В обґрунтування даної скарги ТОВ "Фосфат" зазначає наступне:

- під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2016 не зазначено, яким чином боржник повинен самостійно виконати рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке виконується в передбаченому чинним законодавством порядку уповноваженими на те органами, та яке саме документальне підтвердження виконання рішення мав би надати до органу ДВС;

- під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 07.06.2016 зазначено розмір виконавчого збору, що значно перевищує 10 % початкової вартості майна, визначеної експертом та зазначеної у рішенні та наказі господарського суду, загальна сума якого становить 5459525 грн. Тобто розмір виконавчого збору не повинен перевищувати 545952, 50 грн.

Розпорядженням керівника апарату суду від 01.08.2016 № 542 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 904/1202/15, у зв'язку з перебуванням судді Мельниченко І.Ф. у відпустці та надходженням скарги на дії ДВС.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2016, скаргу на дії ДВС у справі № 904/1202/15 було передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 02.08.2016 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на дії та бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2016 у справі № 904/1202/15 прийнято до розгляду та призначено її розгляд у засідання на 12.09.2016.

03.08.2016 від ТОВ "Фосфат" надійшли доповнення до скарги, в яких він додатково просить суд:

1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, вчиненні по виконавчому провадженню № 51353183 при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.07.2016.

2. Визнати недійсною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену 06.07.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України ОСОБА_5 по виконавчому провадженню № 51353183.

В обґрунтування вищевикладеного, скаржник зазначає, що у наказі господарського суду від 15.04.2016 у справі № 904/1202/15 чітко визначено перелік майна, належного ТОВ "Фосфат", на яке звернуто стягнення, як на предмет іпотеки, а тому дії головного державного виконавця - Рагімової А.Н. при винесенні постанови про накладення арешту на все майно боржника, є неправомірними.

25.08.2016 від ПАТ "ВТБ Банк" надійшли заперечення на скаргу, в яких він просив суд відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Фосфат", та зазначає, що при винесенні головним державним виконавцем Рагімовою А.Н. постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2016 та постанови про стягнення виконавчого збору від 06.07.2016 дотримано всіх вимог Закону України "Про виконавче провадження" та чинного законодавства України.

09.09.2016 від ПАТ "ВТБ Банк" надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.

Ухвалою суду від 12.09.2016 розгляд скарги було відкладено на 26.09.2016.

26.09.2016 від Департаменту ДВС Міністерства юстиції України надійшли письмові заперечення на скаргу ТОВ "Фосфат", в яких зазначено, що державним виконавцем під час винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору було дотриманого вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Представник заявника підтримав скаргу та просив її задовольнити.

Представники ПАТ "ВТБ Банк" та відділу ДВС заперечили проти задоволення даної скарги.

Розглянувши скаргу та заслухавши пояснення представників сторін та відділу ДВС, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги (з урахуванням доповнення), з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 - 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 115 ГПК України містить імперативний припис про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 8 ст. 54 цього Закону передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Отже, виходячи з системного аналізу зазначених законодавчих приписів, пред'явленню стягувачем судового наказу до виконання кореспондує відповідний обов'язок державного виконавця на здійснення визначених законом дій, зокрема, щодо відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2016 ВП № 51353183, заява про примусове виконання рішення була подана 07.06.2016.

Пунктом 2 даної постанови запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду протягом 7 днів з моменту винесення (отримання) постанови.

За частиною 1 ст. 42 Закону України «Про іпотеку» боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Таким чином, боржник в будь-який час до дня продажу предмета іпотеки може виконати обов'язок щодо погашення заборгованності.

Враховуючи встановлені обставини, приписи Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України "Про іпотеку" суд вважає, що підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження може бути порушення або неправильне застосування державним виконавцем норм законодавства. Не зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження, яким чином боржник ТОВ "Фосфат" повинен самостійно виконати рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, не спростовує підстав її винесення, не впливає на її дійсність та законність, а тому відповідні посилання скаржника, як на підставу для скасування цієї постанови, є необґрунтованими.

Таким чином, дані доводи боржника не приймаються судом як підстава для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2016 у ВП № 51353183 та визнання незаконними дій державного виконавця в частині її винесення.

Згідно з частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Як вже було зазначеноо судом вище, згідно з частиною 8 ст. 54 цього Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Тому у даному випадку виконавчий збір з боржника може бути стягнутий у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

06.07.2016 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 51963136, 87 грн., у зв'язку з невиконанням боржником рішення у добровільному порядку у строки встановлені у постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2016, тобто до початку виконання рішення суду.

Початком примусового виконання рішень, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», є наступний день після закінчення відповідних строків, встановлених ч. 2 ст. 25 цього Закону, якщо коли у ці строки боржником не надано документального підтвердження повного виконання рішення. Станом на 06.07.2016 державний виконавець не розпочав примусового виконання рішення.

Початок примусового виконання рішення є тотожним поняттям початку виконання. Зокрема, статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду України, згідно з якою сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника; виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання (Постанова Верхового Суду України від 28.01.2015 у справі № 924/205/13-г).

Отже, враховуючи вищевикладене дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 щодо винесення постанови від 06.07.2016 про стягнення виконавчого збору з ТОВ "Фосфат" у розмірі 51963136, 87 грн., у зв'язку з невиконанням оснаннім рішення у добровільному порядку у строки встановлені у постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2016 є незаконними, а сама постанова підлягає визнанню недійсною.

Щодо вимоги скаржника про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 щодо винесення постанови від 06.07.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також визнання цієї постанови недійсною, суд зазначає наступне.

06.07.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Даною постановою було накладено арешт на все майно ТОВ "Фосфат" (арк. с. 238-239 том 2).

З матеріалів справи вбачається, що в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2016 у справі № 904/1202/15 чітко визначено перелік майна, що належить ТОВ "Фосфат", та на яке звернуто стягнення, як на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, з метою забезпечення виконання рішення, державний виконавець має право накласти арешт на все майно та кошти, що містяться на всіх рахунках боржника у межах розміру суми стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Таким чином, дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 по винесенню постанови від 06.07.2016 про арешт всього майна боржника є такими, що порушують охоронювані законом права та інтереси ТОВ "Фосфат", а постанова від 06.07.2016 про арешт майна боржника та заборону його відчуження є такою, що не відповідає вимогам закону, зокрема, ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", а тому підлягає визнанню недійсною.

У пункті 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання правил виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 (з врахуванням доповнень до неї) такою, що підлягає частковому задоволенню шляхом визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 06.07.2016, винесення постанови про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 06.07.2016, а також визнанню недійсними про стягнення виконавчого збору від 06.07.2016 та про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження від 06.07.2016.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 06.07.2016 ВП № 51353183.

Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 про стягнення виконавчого збору від 06.07.2016 ВП № 51353183.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 при винесенні постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 06.07.2016 ВП № 51353183.

Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 06.07.2016 ВП № 51353183.

В іншій частині скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстицію України ОСОБА_5 відмовити.

Суддя ОСОБА_6