Ухвала суду № 61562702, 20.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим.провадження № 1кп/644/379/16 Головуючий 1 інстанції: Сітало А.К.

Провадження № 11кп/790/2198/16 Доповідач: Люшня А.І. Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

-головуючого Люшні А.І.,

-суддів: Очеретного С.С., Каплієнка І.І.,

-при секретарі Вакула Н.С.,

-за участю прокурора Золочевського С.О.,

-захисника ОСОБА_1,

-обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження №11кп/790/2198/16 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого,

не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та

проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

кімн.138, раніше неодноразово судимого, в останній раз:

-22.01.2016 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за

ч.2 ст.309, ч.2 ст.389 КК України на 3 роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з випробуванням з іспитом строком на 2 роки,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі.

Кримінальне провадження було розглянуто у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Як установив суд, 19 квітня 2016 року, у денний час доби ОСОБА_2, діючи з умислом на таємне викрадення чужого майна, прийшов до сусідки ОСОБА_3, яка на той час була відсутня за місцем свого мешкання та за допомогою заздалегідь заготовленого предмету пошкодив замок, проник у житло, де мешкала остання, пройшов до кімнати, відчинив дверцята серванту та взяв каблучку із золота, 585 проби, вагою 2,5 грама вартістю 1449 грн. 65 коп., каблучку із золота 585 проби, вагою 1,4 грама, вартістю 811 грн. 80 коп., сережки із золота 585 проби, вагою 2 грама вартістю 1159 грн. 72 коп., а всього таємно викрав на загальну суму 3421 грн. 17 коп.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Харківської області посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через мякість. Зазначив, що при призначенні обвинуваченому майже мінімального покарання, суд першої інстанції не в повному обсязі врахував, що ОСОБА_2 ніде не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не зняті і не погашені, через незначний проміжок часу після постановлення попереднього вироку він вчинив крадіжку із проникненням до житла, а спричинену майнову шкоду потерпілій не відшкодував. Указав, що суд не врахував, що ОСОБА_2 вчинив крадіжку після ухвалення щодо нього вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.01.2016 року, а тому при визначенні остаточного покарання помилково не застосував положення ст.71 КК України. Просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання - 4 років позбавлення волі та на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.01.2016 року, визначити остаточне покарання 4 роки 2 місяці.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно положень ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до приписів ст.533 КПК України , для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб є обовязковими і підлягають виконанню на всій території України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили.

Системний аналіз цих норм закону свідчить про те, що за сукупністю вироків остаточне покарання повинно призначатися за правилами, передбаченими ч.1 ст.71 КК України, лише у тому разі, коли постановлений перший за часом вирок набрав законної сили.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, на момент постановлення щодо ОСОБА_2 вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13.07.2016 року, попередній вирок цього ж суду від 22.01.2016 року щодо ОСОБА_2 законної сили не набрав.

Тому на момент ухвалення вироку, підстав для призначення ОСОБА_2 остаточного покарання за правилами, передбаченими ч.1 ст.71 КК України, тобто за сукупністю вироків, у суду першої інстанції не було.

Не набрав законної сили вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.01.2016 року щодо ОСОБА_2 і на теперішній час.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, як на підставу для скасування вироку, є необґрунтованими.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що при набранні вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.01.2016 року щодо ОСОБА_2 законної сили, питання про застосування покарання за наявності декількох вироків підлягає вирішенню на підставі п.11 ч.1 ст.537 КПК України у порядку, передбаченому ст.539 КПК України, - під час виконання вироків.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи, наряду з іншим, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно положень ст.414 КПК України, явно несправедливим внаслідок м'якості визнається покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого за своїм видом чи розміром.

Як слідує зі змісту вироку покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України.

При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, а також обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочину.

Тобто суд фактично взяв до уваги всі обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі заступника прокурора Харківської області.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_2 суд визнав його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст.185 КК України, за своїм розміром, є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і підстав для призначення йому більш суворого покарання - не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13 липня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: