ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
22 вересня 2016 рокусправа № 820/1540/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Суховаров А.В. Головко О.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського апеляційного адміністративного суду на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного адміністративного суду, третя особа: Державна судова адміністрація України про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського апеляційного адміністративного суду, в якому просив зобов'язати Харківський апеляційний адміністративний суд здійснити йому перерахунок заробітної плати з 27 січня 2015 року по 28 березня 2015 року, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 14.10.2014 р. № 1697-УІІ «Про прокуратуру», тобто, з розміру 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,3, а з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року включно, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного згідно з абзацом другим частини першої статті 147 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12.02.2015 р. № 192-УШ «Про забезпечення права на справедливий суд», тобто, з розміру 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,3, та виплатити різницю в нарахованих сумах з урахуванням виплачених коштів.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року задоволено адміністративний позов. Зобов'язано Харківський апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 з 27 січня 2015 року по 28 березня 2015 року, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України від 07.07.2010 № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 14.10.2014 № 1697-УІІ «Про прокуратуру», тобто, з розміру 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,3, а з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року включно, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного згідно з абзацом другим частини першої статті 147 Закону України від 07.07.2010 № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-УІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», тобто, з розміру 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,3 та виплатити різницю в нарахованих сумах з урахуванням виплачених коштів.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року розмір посадових окладів працівників апаратів судів мав
визначатись відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про прокуратуру», а з 29 березня 2015 року по 9 вересня 2015 року - відповідно до абзацу другого частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Представники Харківського апеляційного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України в судове засіданні не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув. Судова повістка надіслана рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, на адресу, вказану ним в адміністративному позові, повернулась із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи наведене ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом виконуючого обов'язки керівника апарату Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 року № 04-04/13 призначений на посаду судового розпорядника Харківського апеляційного адміністративного суду із збереженням 9 рангу державного службовця, що відноситься до 5 категорії посад державних службовців.
Наказом керівника апарату Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2015 року № 04-04/396 ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста Харківського апеляційного адміністративного суду, також із збереженням 9 рангу державного службовця, що відноситься до 5 категорії посад державних службовців, на даній посаді працює по теперішній час.
Згідно із штатним розписом Харківського апеляційного адміністративного суду на 2015 рік посадовий оклад судового розпорядника та головного спеціаліста до 01.09.2015 року складав 1218 грн., з 01.09.2015 року по 09.09.2015 року - 1378 грн., а з 09.09.2015 року посадовий оклад судового розпорядника складав 2067 грн., а головного спеціаліста 2756 грн., виходячи з якого позивачу у спірний період нараховувалась заробітна плата, включаючи доплату за ранг, надбавки за вислугу років та за високі досягнення у праці, премії.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, з приводу визначення та встановлення відповідачем розміру посадового окладу позивача у справі під час його роботи на державній службі на посадах судового розпорядника та головного спеціаліста, врегульовані положенням Конституції України та нормами законів України «Про судоустрій та статус суддів», «Про прокуратуру», «Про забезпечення права на справедливий суд» та нормами Бюджетного кодексу України ( з урахуванням вимог щодо дії положень нормативно-правових актів в часі ).
26.10.2014 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), яким внесено зміни до статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІ), зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом № 2453-VІ.
З 28.03.2015 р. Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VІІІ) затверджено нову редакцію Закону № 2453-VІ, статтею 147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону № 192-VІІІ Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Вищенаведені положення норм Законів узгоджуються із положеннями частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України «Про державну службу» (у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII), згідно з якими умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про оплату праці» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 108/95-ВР) передбачено, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (стаття 13 Закону № 108/95-ВР).
Аналіз положень статті 142 Закону № 2453-VІ (в редакції до 28.03.2015 р.) дає можливість зробити висновок про те, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, ДСА. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (стаття 143 Закону № 2453-VІ). Аналогічні правила закріплені і у статтях 145, 146 Закону № 2453-VІ в редакції Закону чинній з 28.03.2015.
З 01.01.2015 пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі - Закон № 80-VІІІ) визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону № 2453-VІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі - постанова № 268), зокрема Додатком 47, який залишався незмінним до 9 вересня 2015 року. Отже вищенаведене свідчить про те, що Кабінет Міністрів України покладені на нього абзацом другим підпункту 1 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону № 192-VІІІ обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України, передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
З огляду на викладене, оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453 та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів, не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна правова позиція висловлена в рішенні Верховного Суду України у справі від 13.07.2016.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи є підставою, для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Харківського апеляційного адміністративного суду - задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі №820/1540/16 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського апеляційного адміністративного суду, третя особа: Державна судова адміністрація України про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Судове рішення № 61557113, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/1540/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: