Ухвала суду № 61549519, 23.09.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2016 Справа №607/122/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

представника скаржника ОСОБА_1

представника Тернопільського районного відділу ДВС ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі скаргу ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_3 звернувся в суд із скаргою на неправомірні дії державного виконавця зазначивши, що на виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження №48516044 з примусового виконання виконавчого листа №607/122/15ц виданого 30 липня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства «Укрссибанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11008451000 від 02 червня 2006 року в сумі 87246 доларів США 42 центи, 261330 грн. 80 коп. та 3441 грн. судового збору при виконанні якого державним виконавцем на його думку порушено вимоги законодавства України та права та свободи скаржника. У поданій скарзі зазначив, що його скаржнику в порядку ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» не було надіслано рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення та не надавався термін для добровільного виконання судового рішення. Крім цього, державним виконавцем на його думку незаконно винесено постанови про розшук майна боржника від 03.02.2016 року, про зупинення виконавчого провадження від 03.02.2016 року, постанову про стягнення боргу із заробітної плати боржника від 16.05.2016 року, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 03.08.2016 року та витрат на проведення виконавчих дій від 03.08.2016 року. Просить визнати дії державного виконавця щодо винесення зазначених постанов, неправомірними та скасувати їх. Зобов»язати державного виконавця надіслати на адресу скаржника постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та надати строк для добровільного виконання зазначеного судового рішення.

Представник скаржника ОСОБА_1 у судовому засіданні подану скаргу та доповнення до неї підтримав та просить її задовольнити з підстав, наведених у ній.

Представник Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області в судовому засіданні вважає, що скарга ОСОБА_3, а також доповнення до неї не підлягають до задоволення, оскільки вважає, що усі дії державного виконавця щодо відкриття, стягнення виконавчого збору та витрат за проведення виконавчих дій відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Суд дослідивши та оцінивши подані матеріали скарги встановив.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 травня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зазначений позов задоволено. Вирішено стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №110084551000 від 02 червня 2006 року в сумі: 87426 доларів США та 42 центи; 261330 грн та 3441 грн. судового збору.

30 липня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом видано виконавчий лист №607/122/15ц щодо стягнення солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №110084551000 від 02 червня 2006 року в сумі: 87426 доларів США та 42 центи; 261330 грн та 3441 грн. судового збору, у якому адреса боржника зазначено АДРЕСА_1.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження №48516044, стягувач ПАТ «Укрсиббанк» 20 серпня 2015 року звернувся до Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції із заявою про примусове виконання зазначеного судового рішення на підставі виданого 30 липня 2015 виконавчого листа Тернопільським міськрайонним судом за №607/122/15.

26 серпня 2015 року державним виконавцем Першого відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано термін боржнику для його добровільного виконання в строк до 03.09.2015 року. Зазначену постанову направлено на адресу боржника рекомендованим листом, що підтверджено списком №567 згрупованих поштових відправлень 01 вересня 2015 року.

26 серпня 2015 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3

03 лютого 2016 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про розшук майна боржника а саме автомобіля марки ВАЗ 2106, 1980 р.в. та автомобіля марки «NEXIADOW», 1991 року випуску.

03 лютого 2016 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, оскільки державним виконавцем винесено постанову про розшук транспортного засобу боржника.

19 квітня 2016 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження №48516044 у Тернопільський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у зв»язку із реорганізацією Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції.

27 квітня 2016 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження №48516044 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

16 травня 2016 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС винесено постанову про стягнення боргу із заробітної плати боржника відповідно до якої головному бухгалтеру з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику після відрахування податків проводити утримання в розмірі 20 відсотків. Утримання проводити до погашення заборгованості 87246 доларів США 42 центи, 261330 грн. 80 коп., 3441 грн. судового збору перерахувати на рахунок АТ «Укрсиббанк»; 8724 доларів США 64 центи, 264877,18 грн. виконавчого збору та 100 грн. витрат на проведення виконавчих дій перерахувати на рахунок Тернопільського районного відділу ДВС.

05 липня 2016 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС постанову від 16 травня 2016 року про стягнення боргу із заробітної плати боржника скасовано.

19 липня 2016 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС винесено постанову про поновлення виконавчого документу.

03 серпня 2016 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС ОСОБА_2 винесено постанову про стягнення із боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 210828,87 грн., а також винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100 гривень

Як вбачається із відповіді №1015290984 від 03.02.2016 року на запит №16521555 від 03.02.2016 року до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, ОСОБА_3 на обліку не перебуває.

Як вбачається із відповіді №1015294963 від 03.02.2016 року на запит №16521575 від 03.02.2016 року до Пенсійного фонду України про осіб, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, ОСОБА_3 працює у ПП ОСОБА_5 та сплатив у 2015 року відповідні соціальні внески.

Згідно із частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов»язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти дії.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває провадження на підставі виконавчого документу, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Порядок прийняття виконавчого документу до виконання врегульовано статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження». Так, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч.5 ст.25).

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 6 ст. 25).

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В силу вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Згідно з вимогами ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

Відповідно до вимог ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» може бути зупинено: 1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; 2) прохання боржника, який проводить строкову службу Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 3) у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини; 5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за межами населеного пункту, де він проживає.

Згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про виконаче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 28 цього Закону; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству. Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із вимогами ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Статтею 69 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Статтею 70 вказаного Закону передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно частини 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Проаналізувавши матеріали скарги та обставини наведеній у ній, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення.

Представником Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби не надано суду доказів про направлення боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 серпня 2015 року №48516044, з метою його добровільного виконання. Таким чином, суд вважає, що скарга про визнання неправомірними дій державного виконавця у цій частині щодо ненаправлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення підлягає до задоволення. Також, суд вважає за необхідне зобов»язати державного виконавця у виконавчому провадженні №48516044 надати боржнику термін для добровільного виконання зазначеного судового рішення.

Також, суд вважає, що при наявних обставинах, у державного виконавця Тернопільського районного відділу ДВС були відсутні підстави для винесення постанови у виконавчому провадженні №48516044 від 03серпня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 210828,87 гривень, оскільки доказів щодо відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом боржнику з повідомленням про вручення та надання терміну останньому для добровільного виконання судового рішення, суду не надано. Також суд зазначає, що державним виконавцем при проведенні виконавчих дій не встановлено фактичне місце проживання боржника, оскільки як вбачається із представленого суду копії паспорту громадянина України останній зареєстрований та постійно проживає із 01 серпня 2006 року у с.Гаї Шевченківські, Тернопільського району Тернопільської області, вул..Л.Українки,37. Крім цього, суд вважає, що постанова головного державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення ним постанови про розшук майна боржника та зупинення виконавчого провадження від 03.02.2016 року відповідають вимогам ст.40, 38 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вимоги скаржника у цій частині не підлягають до задоволення. Також суд вважає, що постанова державного виконавця про передачу виконавчого провадження від 19 квітня 2016 року винесена державним виконавцем у зв»язку із реорганізацією Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільський міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції, а тому вимога скаржника про її скасування не підлягає до задоволення. Також, суд вважає, що вимоги скаржника про скасування постанови державного виконавця про стягнення боргу із заробітної плати боржника від 16 травня 2016 року підлягають до задоволення, оскільки її винесено під час того, коли виконавче провадження було зупинено. Також суд вважає, що підлягають до задоволення вимоги скаржника в частині скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 03.08.2016 року, оскільки у державного виконавця були відсутні дані про фактичне проживання та реєстрацію місця проживання боржника, належним чином у порядку встановленому Законом, йому не було надіслано йому постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом із повідомленням про його вручення.

На підставі наведеного, керуючись ст.386, 387 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо не направлення ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 серпня 2015 року.

Зобов»язати державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанову про відкриття виконавчого провадження та надати ОСОБА_3 строк на добровільне виконання виконавчого листа №607/122/15ц виданий Тернопільським міськрайонним судом 30 липня 2015 року

Визнати неправомірними дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 03 серпня 2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100 гривень та скасувати її.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 03 серпня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 210828,87 гривень та скасувати її.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 16 травня 2016 року про стягнення боргу із заробітної плати боржника та скасувати її.

У решті вимог скаржника, відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п»яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.В.РОМАЗАН