Ухвала суду № 61546841, 21.09.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/595/2016(м)

241/1255/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Скудін В.Є.

Категорія 39 Доповідач Песоцька Л.І.

У Х В А Л А

Іменем України

21 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

суддів Баркова В.М., Мальцевої Є.Є.

секретар Брежнєв Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Першотравнева державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Маріупольського нотаріального округу Донецької області Сахова Марина Андріївна, про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 31 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

Вказувала на те, що 23 липня 2011 року ОСОБА_4, сестра її бабусі, склала заповіт, яким заповідала їй усе своє майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини їй стало відомо про те, що 20 червня 2012 року приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Саховою М.А. посвідчено заповіт ОСОБА_4, яким остання все майно заповідала ОСОБА_2

ОСОБА_4 знаходилась на диспансерному обліку у зв'язку із захворюванням цукровим діабетом та атеросклеротичним кардіосклерозом, у 2007 та 2009 роках перенесла операції - ампутацію нижньої третини правого та лівого стегон. В останні роки життя, зі слів жінки, яка її доглядала, нікуди не виїжджала.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 до нотаріуса не зверталася, не була присутня при підписанні заповіту, який підписано сторонньою особою ОСОБА_5, її волевиявлення не було вільним та не відповідало її внутрішній волі, позивач просила визнати заповіт на ім'я ОСОБА_2 недійсним та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 31 травня 2016 року в задоволені позову про визнання заповіту недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову та визнання заповіту недійсним.

У судове засідання ОСОБА_1, яка перебуває в Луганській області, і ОСОБА_2, який знаходиться за межами України, не з'явились, про розгляд справи повідомлені через своїх представників.

Першотравнева державна нотаріальна контора Донецької області, третя особі, також повідомлена про розгляд справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представника відповідача ОСОБА_8, який просив відхилити скаргу, та третьої особи Сахової М.А., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 20 червня 2012 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким усе своє майно заповідала ОСОБА_2 Заповіт посвідчено в місті Маріуполі приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Саховою М.А. В ньому зазначено, що, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не може сама підписати текст заповіту, заповіт посвідчено в присутності свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, що не є спадкоємцями за заповітом, членами сім'ї та близькими родичами спадкоємця за заповітом, які зачитали цей заповіт та поставили свої підписи на ньому; у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не володіє рукою та має вади зору, на її особисте прохання та в її присутності текст заповіту підписано ОСОБА_5 (а.с. 75 т.1).

У той же день ОСОБА_4 видала ОСОБА_2 довіреність представляти її інтереси в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в правоохоронних органах, органах внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури, вести її цивільні та кримінальні справи в слідчих органах, судових органах, судах будь-якої інстанції та представляти її інтереси, як власника нерухомості (без права відчуження), яка була підписана на її прохання ОСОБА_5 та посвідчена в місті Маріуполі приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Саховою М.А. (а.с. 74 т. 1).

Згідно з довідкою головного лікаря Першотравневої ЦРБ ОСОБА_4 перебувала на диспансерному обліку у лікаря ендокринолога з 2007 року з діагнозом цукровий діабет ІІ типу. Хворіла сахарним діабетом з 1979 року, а з 2007 року була переведена на інсулінотерапію. У 2007 році їй проведена операція - ампутація н/з правого стегна з підстав діабетичної гангрени, у 2009 році - ампутація н/з лівого стегна. Хвора була під наглядом терапевта з підстав ІБС, атеросклеротичного кардіосклерозу з гепіртензією і порушенням ритму серця (а.с. 14 т.1).

Померла ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11 т.1).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що волевиявлення ОСОБА_4 під час складання заповіту було вільним та відповідало її волі, посвідчення заповіту проведено з дотриманням положень закону. Підстав не погодитись з висновком суду немає.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно зі ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 207 ЦК України передбачено, що, якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Згідно з ч. 2 ст. 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

У справі встановлено і це визнали сторони, що ОСОБА_4 у зв'язку із захворюванням цукровим діабетом та ампутацією ніг, потребувала сторонньої допомоги. З 2010 року вона неодноразово складала заповіти на користь осіб, які надавали їй допомогу.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вбачається, що приватними нотаріусами Першотравневого районного нотаріального округу та приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області були нотаріально посвідчені заповіти ОСОБА_4: 10 серпня 2010 року та 7 вересня 2010 року на ім'я сторонніх осіб; 23 липня 2011 року на ім'я ОСОБА_1 і 20 червня 2012 року - на ім'я ОСОБА_11 (а.с. 57-58 т. 2).

З пояснень представника відповідача ОСОБА_8, показань свідка ОСОБА_12, яка проживала з ОСОБА_4, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 був знайомий з ОСОБА_4, надавав їй допомогу, привозив продукти, ліки, надавав правову допомогу за довіреністю.

У справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до ОСОБА_13 про позбавлення права користування житловим приміщенням, яка була витребувана за клопотанням представників позивача з Першотравневого районного суду Донецької області, знаходиться довіреність, за якою він представляв інтереси ОСОБА_4 У цій справі також знаходиться заява ОСОБА_4 від 13 вересня 2012 року на адресу суду, яка на її прохання у зв'язку з вадами зору та похилим віком підписана свідком ОСОБА_14 та посвідчена секретарем Бердянської сільської ради Першотравневого району Донецької області.

Обставини того, що заповіт ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Саховою М.А. в м. Маріуполі в присутності та зі слів ОСОБА_4, в присутності двох свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які зачитали цей заповіт до його підписання, та в присутності ОСОБА_5, який підписав цей заповіт у зв'язку з неможливістю підписання його заповідачем та на її прохання підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_5, змістом заповіту з підписами свідків, оглянутим судом реєстром нотаріально посвідчених нотаріусом Саховою М.А. 20 червня 2012 року заповітів, інформаційною довідкою із Спадкового реєстру про реєстрацію вказаного заповіту 20 червня 2012 року за № 2094 (а.с. 58 т. 2).

Встановлено, що у зв'язку з відповідними незручностями щодо доставки ОСОБА_4 в приміщення нотаріуса, заповіт було посвідчено в автомобілі, в якому вона приїхала і в якому, крім неї, знаходились нотаріус, свідки ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 Проте, ця обставина з урахуванням того, що заповіт посвідчено в межах нотаріального округу, не є підставою для визнання заповіту недійсним.

Посилання представників позивача на те, що в день посвідчення заповіту ОСОБА_4 не могла бути у нотаріуса, оскільки знаходилася у ОСОБА_1, спростовується нотаріально посвідченою заявою позивача, в якій вона вказувала на те, що на початку червня 2012 року батько привіз до них ОСОБА_4, а потім через тиждень відвіз (а.с. 90 зв. т. 2).

Посилаючись у скарзі на відсутність причин, за якими ОСОБА_4 не могла прочитати та власноручно підписати спірний заповіт, позивач не підтвердила свої доводи.

Між тим, зі справи вбачається, що заповідач на момент укладення оспорюваного заповіту була людиною похилого віку, страждала тяжкою формою цукрового діабету і за її особистим проханням, обґрунтованим вадами зору та тим, що вона не володіє рукою, посвідчення заповіту проведено за присутності свідків та підписано іншою особою.

З амбулаторної карти ОСОБА_4 вбачається, що в 2010 році вона перенесла обмороження правої кисті, у зв'язку з чим знаходилась на лікуванні.

Із заповіту ОСОБА_4 на ім'я позивача ОСОБА_1 від 23 липня 2011 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Першотравневого районного нотаріального округу Донецької області, вбачається, що у зв'язку з похилим віком та вадами зору ОСОБА_4 заповіт було посвідчено в присутності свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і на прохання заповідача з посиланням на вади зору підписано ОСОБА_17 (а.с. 12 т.1).

В ході судового розгляду не було добуто доказів та позивачем не доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі.

Натомість встановлено, що ОСОБА_4 на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні з приводу неврологічних захворювань не перебувала, не перебувала на психіатричному обліку або лікуванні в психіатричній лікарні. З пояснень відповідача, представників сторін та показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_18 вбачається, що поведінка ОСОБА_4 була адекватною.

Представники позивача ОСОБА_7 і ОСОБА_6 відмовились в судовому засіданні від свого клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів позивача про те, що заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Саховою М.А. при посвідченні оспорюваного заповіту було дотримано вимоги чинного законодавства.

Підстав для задоволення апеляційної скарги позивачем не наведено.

За таких обставин рішення суду, як таке, що ухвалено згідно із законом, підлягає залишенню без змін.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_19 про відшкодування витрат на проїзд до суду апеляційної інстанції в сумі 567 грн. 18 коп. та на переклад з іноземної мови довідки про знаходження відповідача за межами України в розмірі 98 грн. не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, несуть сторони; відповідно до ч. 3 ст. 79, ст. 86 ЦПК України витрати на переклад вказаної довідки не є судовими витратами.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 31 травня 2016 року залишити без змін.

У задоволені клопотання ОСОБА_8 про відшкодування витрат на проїзд та переклад довідки відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Л.І.Песоцька

В.М.Барков

Є.Є.Мальцева