Рішення № 61541116, 20.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016Справа №910/13092/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТ"

до Публічного акціонерного товариства "УКРВТОРЧОРМЕТ"

про стягнення 236 034,73 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Мільчаков О.Л. (довіреність б/н від 22.08.2016)

від відповідача: Ковальова Л.П. (довіреність б/н від 08.02.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "УКРВТОРЧОРМЕТ" (відповідач) суми попередньої оплати в розмірі 236 034,73 грн. за договором № 1 від 15.01.2013.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1 від 15.01.2013 в частині поставки товару, оплаченого позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 порушено провадження у справі № 910/13092/16 та призначено її до розгляду 30.08.2016.

23.08.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання 30.08.2016 з'явились представники позивача, відповідача та надали суду пояснення щодо обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 розгляд справи відкладено на 20.09.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

13.09.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, серед яких підписаний між сторонами акт звірки розрахунків.

У судовому засіданні 20.09.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду, акт звірки розрахунків, у якому визнав заборгованість перед позивачем на суму 236034,73 грн. та не заперечив проти факту існування заборгованості перед позивачем у заявленому розмірі.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 20.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТ" (далі - покупець) та Публічним акціонерним товариством "УКРВТОРЧОРМЕТ" (далі - постачальник) укладено договір № 1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник поставляє, а покупець отримує на умовах, викладених у Договорі, лом і відходи чорних металів, відповідно до Специфікацій.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що кількість товару погоджується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Умовами пунктів 4.1, 4.2 Договору встановлено, що постачальник поставляє товар залізничним або автомобільним транспортом, на умовах, визначених Специфікації. Датою поставки вважається дата оформлення Актів приймання-передачі чорних (вторинних) металів покупцем.

Розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на основі кількості фактично поставленого товару згідно Акті приймання-передачі металів чорних (вторинних). Можливе також здійснення передоплати (п. 5.1, 5.3 Договору).

Згідно з п. 11.2 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання обома сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату товару на суму 2628 431,38 грн., на підтвердження чого надав банківські виписки та платіжні доручення про перерахування коштів.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідачем лише частково здійснено поставку оплаченого позивачем товару на суму 2392396,65 грн., а поставка товару на суму 236 034,73 грн. відповідачем здійснена не була.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за непоставлений товар в сумі 236 034,73 грн. в судовому порядку.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є Договором поставки.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату за товар на суму 2628431,38 грн., в підтвердження чого позивачем надані належним чином засвідчені копії банківських виписок та платіжних доручень про перерахування коштів.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

В порушення умов Договору відповідач лише частково поставив товар, обумовлений договором на суму 2 392 396,65 грн.

В судовому засіданні відповідач підтвердив факт поставки товару на вказану суму та надав Акти приймання металів чорних (вторинних).

Доказів поставки товару відповідачем на суму 236034,73 грн. матеріали справи не місять.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушенням умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу попередньої оплати у розмірі 236 034,73 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Суд зазначає, що жодного доказу на підтвердження факту поставки відповідачем позивачу товару на суму 236034,73 грн. або повернення останньому вказаної суми, сторонами спору суду не надано.

Більше того, сторонами спору долучено до матеріалів справи Акт звірки взаєморозрахунків від 07.09.2016 за Договором № 1 від 15.01.2013, який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 236 034,73 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені вище обставини, а також приписи статті 693 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати є правомірною, оскільки факт перерахування грошових коштів на користь відповідача у рахунок оплати товару та факт порушення відповідачем зобов'язань з поставки такого товару позивачем належним чином доведено, а відповідачем належним чином не спростований, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у розмірі 236 034,73 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРВТОРЧОРМЕТ" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27, код 00191483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТ" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гавань Шмідта, буд. 4-А, код 32757375) 236 034,73 грн. заборгованості та 3 540,52 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2016.

Суддя С.О. Турчин