Ухвала суду № 61538220, 21.09.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7635/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1557/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Беркій О.Ю., Горблянського Я.Д.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення відсотків за користування коштами, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 13 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13 червня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_3 про стягнення відсотків за користування коштами.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що нею не подано доказів наявності у відповідача будь-якого майна чи відкритих банківських рахунків, оскільки відомості про рухоме майно чи банківські рахунки не надаються сторонній особі, а можуть надаватись державному виконавцю під час виконання ухвали про забезпечення позову. Також, на думку ОСОБА_2, судом першої інстанції належним чином не дано оцінки спірним правовідносинам, які існують між сторонами. Зокрема, вказує апелянт, суд не врахував, що відповідач заборгував їй істотну суму коштів. Крім того, заявник вважає, що наявність значної суми боргу та несплата його відповідачем ОСОБА_3 дає підстави вважати про недобросовісність боржника та ухилення його від виконання зобов'язань, в тому числі шляхом приховування майна. Посилаючись на незаконність ухвали суду, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою її заяву про забезпечення позову задовольнити.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явились з невідомих причин, хоч судові повідомлення направлялись у встановленому законом порядку, і були вручені завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття зазначених заявником заходів забезпечення позову, оскільки нею не доведено наявність у боржника нерухомого майна і коштів на банківських рахунках, та що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду. Однак, на думку колегія суддів, суд першої інстанції до таких висновків дійшов передчасно з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі вправі вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Апеляційним судом встановлено, що 13 червня 2016 року Івано-Франківським міським судом відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення відсотків за користування коштами.

Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 просить стягнути із ОСОБА_3 243 558,04 грн відсотків за користування грошовими коштами за договором позики від 16.03.2012 року (а.с.6-8.).

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 подала до суду майновий позов про стягнення 243 558,04 грн заборгованості за позикою, та у підтвердження вищезазначеного долучила боргову розписку ОСОБА_3 на суму 35 000 доларів США, колегія суддів вважає, що у суду були передбачені нормами чинного процесуального законодавства України підстави для забезпечення такого позову. Адже, у випадку невжиття відповідних заходів, з боку відповідача ОСОБА_3 існує реальна можливість вчинення дій, спрямованих на відчуження належного йому майна та грошових коштів, на які в подальшому може бути звернуто стягнення під час виконання рішення суду. А це призведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову щодо стягнення з відповідача коштів.

Отже, суддя суду першої інстанції, дійшовши до помилкового висновку про безпідставність заяви ОСОБА_2 щодо застосування заходів забезпечення позову, в порушення ст. ст.151, 152 ЦПК України постановив ухвалу про відмову у задоволенні зазначеної заяви.

Оскільки у зв'язку із наведеним ухвала не являється законною і обґрунтованою, вона не може бути залишена в силі. Приймаючи до уваги вище викладене, на думку колегії суддів, заява ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Також колегія суддів зауважує, що підстав вважати, що накладення арешту на майно та грошові кошти ОСОБА_3 до вирішення позову по суті порушить законні інтереси відповідача, немає.

При цьому, слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 13 червня 2016 року в даній справі скасувати.

Заяву ОСОБА_2 щодо вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на майно та грошові кошти, які належать ОСОБА_3, в межах ціни позову, тобто на суму 243 558 (двісті сорок три тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: О.Ю. Беркій

Я.Д. Горблянський