Рішення № 6152971, 26.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2009Справа №2-2/612-2009 за позовом - СПД фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (пошт.адр.: АДРЕСА_2; місце реєстрації: АДРЕСА_3)

до відповідача - ЗАТ «СВХ» (95051, м.Сімферополь, пров.Тупой, 11)

про стягнення 12260грн42коп

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 - предст, довір у справі

Від відповідача : Горбатюк нач.юр.відд, довір у справі

Суть спору:

Позивач звернувся до ГС АРК із позовом до відповідача про стягнення 12260грн42коп, з яких 5713грн.40коп. сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 6291грн.96коп. річні та 255грн06коп. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу від 27.3.2008 р. №27110/08, згідно вимог якого відповідачу було поставлено товар. У порушення умов договору, відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставленого товару, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду зміни від 26.3.2009р позовної заяви, відповідно до яких зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 343грн24коп індексу інфляції, 6291грн96коп річних та 255грн06коп пені, оскільки відповідачем була повністю погашена сума боргу.

Також представник позивача у судовому засіданні 26.3.2009р. відмовився від вимог по стягненню річних, інфляції та пені за товар отриманий по накладній №РН-0001348 від 10.6.2008р, а саме: річних у сумі 173грн40коп за період з 11.7.2008р по 11.01.2009р, інфляції у сумі 10грн03коп за період з липня 2008р по січень 2009р та пені у сумі 10грн34коп за період з 11.7.2008р по 11.01.2009р та просить суд припинити провадження по справі у цій частині, що відображено у протоколі судового засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив №154 від 26.3.2009р на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у частині основного боргу припинити провадження по справі, оскільки сума боргу була погашена відповідачем, у частині стягнення пені відмовити, оскільки сплата пені не передбачена договором, а у частині стягнення річних та інфляції задовольнити позовні вимоги відповідно до наданого відповідачем розрахунку, оскільки розрахунок позивача зроблений невірно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1ст.692 ЦК України).

Між СПД фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, як продавцем, та ЗАТ «СВХ», як покупцем, було укладено договір купівлі продажу №27110/08 від 27.3.2008р, відповідно до умов якого продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та оплатити у строки, обумовлені договором товар, кількість, асортимент та ціна за одиницю якого обумовлюються у накладних, які являються невідємною частиною договору ( п.1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.7, 2.8 договору сторонами передбачено: строк оплати - двадцять один банківський день, форма оплати безготівковий розрахунок.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 8034грн07коп, а відповідач прийняв у повному обємі поставлений позивачем товар, що підтверджується підписаними сторонами за договором видатковими накладними, які знаходяться у матеріалах справи, а саме: № РН-0000668 від 29.3.2008р на суму 364грн87коп; №РН-0000921 від 24.4.2008р на суму 383грн42коп; № РН-0001266 від 31.5.2008р на суму 177грн77коп; №РН-0001348 від 10.6.2008р на суму 170грн14коп; № РН-0001387 від 12.6.2008р на суму 185грн75коп; № РН-0001506 від 21.6.2008р на суму 358грн05коп; № РН-0001535 від 25.6.2008р на суму 263грн50коп; № РН-0001568 від 28.6.2008р на суму 183,00грн; № РН-0001611 від 02.7.2008р на суму 631грн62коп; № РН-0001748 від 12.7.2008р на суму 1 171грн60коп; № РН-0001768 від 15.7.2008р на суму 711грн80коп; № РН-0001814 від 17.7.2008р на суму 404грн50коп; № РН-0001955 від 29.7.2008р на суму 745грн36коп; № РН-0002168 від 12.8.2008р на суму 2282грн69коп.

Але ЗАТ «СВХ» у порушення умов договору оплата отриманого товару повністю проведена не була, так відповідачем було сплачено лише 2666грн29коп за товар отриманий по видатковим накладним № РН-0000668 від 29.3.2008р на суму 364грн87коп, № РН-0000921 від 24.4.2008р на суму 383грн42коп; № РН-0001266 від 31.5.2008р на суму 177грн77коп, № РН-0001506 від 21.6.2008р на суму 358грн05коп; № РН-0001535 від 25.6.2008р на суму 263грн50коп; № РН-0001768 від 15.7.2008р на суму 711грн80коп; № РН-0001814 від 17.7.2008р на суму 404грн50коп, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи.

Також відповідачем було здійснено повернення товару по поворотним накладним №ВН-000000000184 від 10.6.2008р на суму 144грн24коп, №ВН-000000000127 від 12.6.2008р на суму 87грн56коп, всього на суму 231грн80коп.

Сума боргу у розмірі 5135грн98коп за поставлений товар на момент звернення позивача з позовом до суду відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи.

Але, судом встановлено, що сума основного боргу була повністю погашена відповідачем після звернення позивача з позовом у суд. Погашення відповідачем заборгованості підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача від 23.3.2009р та 25.3.2009р та платіжними дорученнями №1286 від 20.3.209р на 3964грн38коп, №1320 від 23.3.2009р на 65грн19коп та №1356 від 25.3.2009р на 1106грн41коп, які знаходяться у матеріалах справи та визнається позивачем, у звязку із чим суд вважає, що у частині стягнення основного боргу провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені, річних та індексу інфляції:

У судовому засіданні позивач відмовився від позовних вимог по стягненню річних, інфляції та пені за товар отриманий по накладній №РН-0001348 від 10.6.2008р, а саме: річних у сумі 173грн40коп за період з 11.7.2008р по 11.01.2009р, інфляції у сумі 10грн03коп за період з липня 2008р по січень 2009р та пені у сумі 10грн34коп за період з 11.7.2008р по 11.01.2009р та просить суд припинити провадження по справі у цій частині, що відображено у протоколі судового засідання, відмова позивача прийнята судом, у звязку із чим у цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України у звязку з відмовою позивача від заявленої вимоги.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода|угода| по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється|скоюється,чиниться| у письмовій формі (ст. 547 ЦК| України).

Але сторони у договорі купівлі-продажу №27110/08 від 27.3.2008р. не передбачили сплату пені за порушення зобовязань.

В обґрунтування вимог про стягнення пені за період з 14.7.2008р по 14.01.2009р з суми 185грн75коп у розмірі 11грн29коп, за період з 29.7.2008р по 29.01.2009р з суми 183,00грн у розмірі 11грн13коп, за період з 01.8.2008р по 01.01.2009р з суми 635грн62коп у розмірі 31грн97коп, за період з 12.8.2008р по 15.01.2009р з суми 1171грн60коп у розмірі 60грн47коп, за період з 28.8.2008р по 15.01.2009р з суми 745грн36коп у розмірі 34грн55коп, за період з 11.9.2008р по 15.01.2009р з суми 2282грн69коп у розмірі 95грн31коп, всього у розмірі 244грн.72коп позивач посилається на п.3.2 договору, у якому сторони за договором передбачили, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує заподіяні цим збитки, у тому числі не отриманий прибуток, у порядку, передбаченому діючим законодавством України, тоді як збитки не являються пенею.

Отже вимога позивача про стягнення 244грн.72коп пені задоволенню не підлягає.

У частині стягнення індексу інфляції за період з липня 2008р по січень 2009р у розмірі 333грн21коп та річних за період з 14.7.2008р по 16.01.2009р з суми 185грн75коп у розмірі 2грн85коп, за період з 29.7.2008р по 16.01.2009р з суми 183,00грн у розмірі 2грн59коп, за період з 01.8.2008р по 16.01.2009р з суми 631грн62коп у розмірі 8грн77коп, за період з 12.8.2008р по 16.01.2009р з суми 1171грн60коп у розмірі 15грн21коп, за період з 28.8.2008р по 16.01.2009р з суми 745грн36коп у розмірі 8грн70коп, за період з 11.9.2008р по 16.01.2009р з суми 2282грн69коп у розмірі 24грн01коп, всього у розмірі 62грн13коп позовні вимоги підлягають задоволенню, тому що у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

У частині стягнення 6056грн43коп річних позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки нараховані невірно.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача з суми 5531грн32коп., тому що сума основного боргу у розмірі 5135грн98коп відповідачем була сплачена після звернення позивача з позовом у суд, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача від 23.3.2009р та 25.3.2009р та платіжними дорученнями №1286 від 20.3.2009р на 3964грн38коп, №1320 від 23.3.2009р на 65грн19коп та №1356 від 25.3.2009р на 1106грн41коп, які знаходяться у матеріалах справи, оскільки відповідно до вхідного штемпелю на позовній заяві, позивач звернувся з позовом до суду 02.02.2009р.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 31.3.2009р.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.п.1-1, 4 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.Прийняти від позивача зміни від 26.3.2009р до позовної заяви.

2.Прийняти клопотання позивача про відмову від вимог по стягненню річних, інфляції та пені за товар отриманий по накладній №РН-0001348 від 10.6.2008р.

3.Позовні вимоги задовольнити частково.

4.Стягнути ЗАТ «СВХ» (95051, м.Сімферополь, пров.Тупой, 11, ідентифікаційний код юр.особи -24492507, св-во про держреєстрацію юр.особи- №435772 серія А00 від 23.8.1996р.) на користь СПД фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (пошт.адр.: АДРЕСА_2; місце реєстрації: АДРЕСА_3, ІІН НОМЕР_1, св-во держреєстрації фізичної особи підприємця №НОМЕР_2 серія В01 від 08.6.1999р) 333грн21коп індексу інфляції, 62грн13коп річних, 55грн31коп державного мита, 53грн26коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5.У частині стягнення 5135грн98коп основного боргу припинити провадження по справі у звязку відсутністю предмету позову.

6.У частині стягнення 173грн40коп річних, 10грн03коп інфляції, 10грн34коп пені припинити провадження по справі у звязку з відмовою позивача.

7.У частині стягнення 6056грн43коп річних та 244грн.72коп пені відмовити.

8.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.