Постанова № 6152812, 30.09.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № А 37/68-08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя Мірошниченко М.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Юхименко О.В.,

при секретарі Красоті А.О.

за участю представників :

позивача: не з'явився

відповідача: Скок Г.Ю. дов. від 14.04.2009р. № 30-10

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління

водопровідно – каналізаційного господарства», м. Нікополь,

Дніпропетровської області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008р.

у справі № А37/68-08

за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління

водопровідно – каналізаційного господарства», м. Нікополь,

Дніпропетровської області

до відповідача Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м.

Нікополь, Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення №

0002061520/0/42512 від 16.10.2007р.

ВСТАНОВИЛА:

Комунальним підприємством «Нікопольське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» заявлено позов до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002061520/0/42512 від 16.10.2007р. на суму 580178,65 грн.

За наслідками розгляду справи по суті, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008р. у справі № А 37/68-08 (суддя Кеся Н.Б.) в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що нарахування позивачеві штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість зроблено відповідачем правомірно, а тому підстави для скасування винесеного відповідачем з цього приводу податкового повідомлення-рішення відсутні.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Комунальним підприємством «Нікопольське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008р. та прийняття нової постанови, якою позовні вимоги позивача задовольнити. В обґрунтування таких вимог позивач посилається на те, що постанова суду прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що позивач сплачував своєчасно поточні податкові зобов’язання, а відповідач ці кошти на підставі п.п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 зараховував на погашення податкових зобов’язань минулого періоду. Відповідач не мав права розпоряджатися на власний розсуд коштами підприємства, створюючи штучно податковий борг по поточним зобов’язанням.

Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція в запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що позивачу відповідно до вимог п.п.14.1.1 п.14.1 ст.14 Закону України № 2181-ІІІ розстрочено податкові зобов’язання, нараховані по декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року, та укладено договір про розстрочення № 92 від 02.10.2006р., кінцевий термін сплати якого становить 29.12.2006р.

Оскільки погашення податкових зобов’язань, наведених у таблиці в акті перевірки, були здійснені після спливу більш як 90 календарних днів після граничного терміну їх погашення, тому сума штрафних санкцій нараховувалась в розмірі 50% від загальної сплаченої суми по вказаним податковим зобов’язанням, яка склала 1160356,77 грн.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону України № 2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.

Просить постанову суду першої інстанції від 11.03.2008р. залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2009р. підтримав доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.

До судового засідання 30.09.2009р. представник позивача не з'явився. Про час, дату та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. На підставі п.4 ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи без участі представника позивача, оскільки його неявка не є перешкодою для цього.

У відповідності до розпорядження в.о. голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 681 від 30.09.2009р. апеляційний розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 30.09.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, на підставі акту   № 2174/231.03341339 від 04.10.2007 року  «Про  результати  планової  виїзної документальної  перевірки  дотримання вимог  податкового та іншого законодавства  Комунальним підприємством «Нікопольське виробниче управління  водопровідно -  каналізаційного господарства»  за період  діяльності з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення № 0002061520/0/42512 від 16.10.2007 року, яким за затримку на 349 календарних днів граничного строку сплати  узгодженої суми   податкового зобов’язання  в розмірі 1160356,77грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 50% на суму 580178,64 грн.

Перевіркою  встановлено  порушення в частині  несвоєчасної  сплати узгоджених сум  податкових зобов’язань по податку  на додану вартість, а саме:

-          донарахування основного платежу по податковому повідомленню –рішенню від 09.11.2005 року № 0002792342 за наслідками  документальної перевірки (акт від 30.09.2004 року № 129/231.03341339) по  строку  сплати  21.11.2005 року у сумі  177995,05 грн.;

-          декларація з  ПДВ за жовтень  2005 року  (вх.   від 17.11.2005 року № 49515) по  строку  сплати  30.11.2005 року у сумі 91797,00 грн.;

-           декларація з ПДВ за листопад 2005 року (вх.   від 19.12.2005 року № 52383) по  строку  сплати  30.12.2005 року у сумі 82204,00 грн.;

-          декларація з ПДВ за грудень  2005 року (вх.  від 19.01.2006 року № 61406) по строку  сплати  30.01.2006 року  у сумі  36659,00 грн.;

-          декларація з ПДВ за січень  2006 року  (вх. від 15.02.2006 року  № 2681) по строку сплати  02.03.2006 року у сумі  72833,00 грн.;

-          декларація з ПДВ за лютий 2006 року  (вх.  16.03.2006 року  № 5089) по строку  сплати  30.03.2006 року  у сумі  52075,00 грн.;

-          декларація з ПДВ за березень  2006 року (вх.  від 17.04.2006 року № 11492) по строку сплати  03.05.2006 року  у сумі  163249,00 грн.;

-          декларація з ПДВ за квітень  2006 року (вх.  від 17.05.2006 року №  18069) по строку сплати  30.05.2006 року у сумі  65604,00 грн.;

-          декларація з АПДВ за травень  2006 року ( вх.  від 16.06.2006 року № 20294) по строку сплати  30.06.2006 року  у сумі  76086,00 грн.;

-          декларація з ПДВ за червень  2006 року  (вх.  від 18.07.2006 року № 27818) по строку сплати  31.07.2006 року у сумі  79563,00 грн.;

-          декларація з ПДВ за  липень 2006 року (вх.  від 18.08.2006 року  № 34130) по строку сплати  в  30.08.2006 року у сумі  95758,00 грн.;

-          декларація з ПДВ за  вересень  2006 року  (вх.   від 18.10.2006 року  № 43523) по строку сплати  30.10.2006 року   у сумі  135842,00 грн.;

-          договору про розстрочення № 92 від 02.10.2006 року (декларація з ПДВ за серпень  2006 року вх.  від  18.09.2006 року № 35954) по строку сплати  31.10.2006 року у сумі  38396,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сплачені позивачем суми платежів за інший податковий період, податкові зобов’язання яких визначені іншою податковою декларацією, віднесені відповідачем на погашення інших сум податкових зобов’язань без урахування волевиявлення платника податків. Таку дію відповідач вчинив на підставі п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» № 2181 визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання , зазначену у поданій ним податковій декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, однак до повноважень податкового органу не належить зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків .

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, а також вказавши напрямок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення зобов’язань наступних податкових періодів, виконав своє зобов’язання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування позивачеві штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість зроблено відповідачем правомірно, оскільки у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов’язання, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002061520/0/42512 від 16.10.2007р. необхідно скасувати.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв’язку з чим оскаржувану постанову суду слід скасувати як таку, що прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 195, 198п.3, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства», м. Нікополь задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008р. у справі № А37/68-08 скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь № 0002061520/0/42512 від 16.10.2007р., яким Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства», м. Нікополь зобов’язано сплатити штраф у розмірі 580178,64 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено – 09.10.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Н.П. Баранник

Суддя О.В. Юхименко