Рішення № 6150424, 24.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2009 р.Справа № 3/111-1654 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (АТ "Укрінбанк"), м. Київ в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів вул. В. Великого, 18 (Тернопільське відділення ЛФ АТ, м. Тернопіль вул. Пирогова, 11).

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості на загальну суму 258 429 грн. 99 коп.

За участю представників сторін від :

Позивача: Гладчук З.О. представник по довіреності №76 від 11.03.2009р.

Відповідача: не зявився

Суть справи:

Акціонерне товариство "Український інноваційний банк" (АТ "Укрінбанк) в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів (Тернопільське відділення ЛФ АТ) звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль про стягнення 258 429 грн. 99 коп. заборгованості, згідно кредитного договору №66/07 від 25.05.2007р.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату , час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі в порядку, передбаченому ст.64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 , свого письмового відзиву на позов суду не надав, а тому спір вирішено по наявних у справі документах, в порядку ст.. 75 ГПК України .

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 24 вересня 2009 року на 15 год. 00 хв.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

Згідно п. 15 Положення Національного Банку України "Про кредитування", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 року № 246 (далі Положення), кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником у письмовій формі.

25 травня 2007 року між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк", вул. Інститутська, 12а, м. Київ, в особі Тернопільської філії (Банк) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, м. Тернопіль, (Позичальник) укладено кредитний договір № 66/07 відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит на суму 120 000,00 грн. для оплати за продукти харчування та інші товари із сплатою 21 відсотків річних з кінцевим терміном погашення 24 травня 2008 року. (п.п. 3.1. 3.2.1., 3.4.1. договору).

26 липня 2007 року між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк", вул. Інститутська, 12а, м. Київ, в особі Тернопільської філії (Банк) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, м. Тернопіль, (Позичальник) укладено договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №66/07 від 25.05.2007р. , відповідно до умов якого збільшено ліміт кредитної лінії до 200000 грн. 00 коп.

Позивач взяті на себе договірні зобовязання виконав, суму кредиту в розмірі 120000 грн. 00 коп. перерахував платіжними дорученнями № 1 від 25.05.2007р. на суму 70378 грн. 00 коп., №2 від 25.05.2007р. на суму 30000 грн. 00 коп., №3 від 25.05.2007р. на суму 12608 грн. 27 коп. , №4 від 25.05.2007р. на суму 7013 грн. 73 коп. , згідно розпорядження на видачу кредиту від 25.05.2007р.

А також , платіжним дорученням №114 від 26.07.2007р. були направлені кредитні кошти на суму 80000 грн. 00 коп. , згідно розпорядження на видачу кредиту та умов договору від 26.07.2007р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №66/07 від 25.05.2007р. .

Всього перераховано банком кредит на суму 200 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.3.2. договору , Позичальник взяла на себе зобовязання повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі в порядку , визначеному п.п. 3.2., 3.4., 3.5., 3.6., 4.1. Кредитного договору №66/07 від 25.05.2007р. та забезпечити приведення у відповідність розмір заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.п. 3.1., 3.5.1. цього Договору. На вимогу Банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, і станом на день розгляду спору виник борг у відповідача перед позивачем на суму 258 429 грн. 99 коп., в тому числі 198365 , 99 грн. заборгованість по кредиту, 32676 грн. 92 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На забезпечення виконання кредитного договору сторони пунктом 3.7.1. договору визначили заставу:

- застава обладнання 3-х найменувань в кількості 8-ми одиниць , що належить СПД ФО ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , заставною вартістю 102000,00 грн. ,

- застава товарів в обороті 3-х найменувань , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , заставною вартістю 104000,00 грн. ,

- застава автомобіля марки Tranzit»1995 року випуску , що належить СПД ФО ОСОБА_1 , заставною вартістю 44000,00

21.11.2007р. та 28.03.2008р. Відповідачу були направлені та вручені листи попередження з вимогою сплатити борг , всупереч чого на заставне майно буде накладений арешт , однак СПД - ФО ОСОБА_1 не відреагувала.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. (ст. 510 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Ч. 1 ст. 611 ЦК України, передбачає, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кредитні відносини, згідно ст. ст. 345, 346 Господарського кодексу України, здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінивши представлені документальні докази , господарський суд прийшов до висновку , що позовні вимоги позивача щодо стягнення 198365 , 99 грн. заборгованості по кредиту, 32676 грн. 92 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 7.3. та п.7.4. договору, у разу порушення строків сплати процентів за кредитом , Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів , із розрахунку фактичної кількості прострочених днів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який нараховується пеня . У разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цим Договором Ліміту кредитної лінії , Позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості , починаючи з дати її виникнення до дати приведення у відповідність розміру заборгованості за Кредитом Ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.п. 3.1. та 3.5.1. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який нараховується пеня.

Згідно пунктів 7.2. та 7.3. вказаного Договору , за несвоєчасне виконання зобовязання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 24 849 грн. 10 коп. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.(ст.549 ЦК України)

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. (ст.. 550 ЦК України)

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст. 551 ЦК України) .

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За таких обставин , позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 24 849 грн. 10 коп. , документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 530, 549, 550, 551, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 230, 231, 345, 346 ГК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, м. Київ, вул. Інститутська, 12-А, (код ЄДРПОУ 05839888) , від імені якого діє Львівська філія Акціонерного товариства “ Український інноваційний банк ”, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18, ( код ЄДРПОУ 20817074):

?198 365 грн.99 коп. заборгованості по кредиту;

?32676 грн. 92 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом;

?24 849 грн. 10 коп. пені;

?2584 грн. 30 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита;

- 236 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічних забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «28»вересня 2009 року , через місцевий господарський суд.

5. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя