Постанова № 61485348, 20.09.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.09.2016 справа №908/1526/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1О ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4за участю представників учасників справи: від позивача:не зявився; від відповідача: від третьої особиОСОБА_5П.(за довіреністю №25 від 11.01.2016р.); не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуНовотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, с. Новотавричеське Запорізької областіна рішення господарського судуЗапорізької областівід15.08.2016р. (повний текст підписано 18.08.2016р.)у справі№ 908/1526/16 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомНовотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, с. Новотавричеське Запорізької областідо Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжяпро із залученням у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивачавизнання недійсним договору №6343/5 від 01.09.2010р. Виконавчий комітет Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, с. Новотавричеське Запорізької областіВ С Т А Н О В И В:

Новотавричеська сільська рада Оріхівського району Запорізької області, с. Новотавричеське Запорізької області (Позивач) звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя (Відповідач) про визнання недійсним договору №6343/5 від 01.09.2010р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.08.2016р. по справі №908/1526/16 у задоволені позовних вимог Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області було відмовлено у повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду було вмотивовано положеннями ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», наявністю рішення виконавчого комітету Новотавричеської сільської ради №34 від 26.08.2010р., яким виконавцем послуг з водопостачання питної води до населених пунктів сільської ради: с.Вільне, с.Тарасівка, с.Новотавричеське було призначено Позивача та фактом виконання цього договору, що неодноразово підтверджувалось рішеннями Господарського суду Запорізької області.

Новотавричеська сільська рада Оріхівського району Запорізької області, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2016р. у справі №908/1526/16 та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає помилковість висновку суду про визначення управлінцем житлового фонду у с.Вільне, с.Тарасівка, с.Новотавричеське - Новотавричеську сільську раду, оскільки в означених населених пунктах житловий фонд ні в господарському віданні, а ні в оперативному управлінні Позивача не перебуває. Окрім того, на укладення оспорюваного договору №6343/5 від 01.09.2010р. з порушенням чинного законодавства вказує статус Новотавричеської сільської ради, як неприбуткової організації, що унеможливлює збір коштів з населення.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Радіонова О.О. та Зубченко І.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 20.09.2016р. об 15.20., а також до участі у справі в порядку ст.27 Господарського процесуального кодексу України у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Виконавчий комітет Новотавричеської сільської ради.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Позивача та Третьої особи у судове засідання 20.09.2016р. попри вжиті заходи з належного повідомлення без пояснення причин не зявились, що, з огляду на невизнання їх явки обовязковою, за висновком судової колегії, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник Відповідача у судове засідання 20.09.2016р. зявився, проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у наданому відзиві, наголошуючи, що статус позивача як належної сторони за спірним договором, що опосередковує надання послуг населенню, зумовлений статусом виконавця відповідних послуг за чинним рішенням Третьої особи.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 01.09.2010р. між Новотавричеською сільською радою (Абонент) та Комунальним підприємством «Водоканал» (Водоканал) було укладено договір №6343/5 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (далі - договір а.с.а.с.8-11), відповідно до п.1.1 якого Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: с.Вільне, с.Тарасівка, с.Новотавричеське Оріховського району.

При цьому, сторони визначили, що керуються Законами України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-111, "Про житлово - комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV, діючими "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р. (далі - Правила користування...»), "Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених Наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37 (далі - «Правила приймання...України» а.с.а.с.202-213 т.1), «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів", зареєстрованої Міністерством юстиції України 26.04.2002р. № 402/6690 (далі - Інструкція), "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя", затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради №167 від 29.05.2003р. (далі - «Правила приймання.. м. Запоріжжя а.с.а.с.3-18 т.2), "Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків" від 20.12.1993 р. ( «Правила експлуатації…»), ДСанПІН 2.2.4-171.-10 (в редакції Додаткової угоди №5 від 01.08.2011р., а.с.а.с.33-35 т.1), ДБН 360-92, СНІП 2.04.02-84, "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України КДП 204-12 Укр. 242-95".

Відповідно до розділу 2 означеного договору, термін його дії встановлюється з 01.09.2010р. по 31.12.2010р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією зі сторін. Заважаючи на відсутність в матеріалах справи звернень сторін чи заяви про розірвання Договору, місцевим судом встановлено, що цей Договір був автоматично пролонгований на той саме строк і на тих самих умовах, та є чинним на даний момент.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься представлені Відповідачем рішення виконавчого комітету Новотавричеської сільської ради №34 від 26.08.2010р. (а.с.19), яким виконавцем послуг з водопостачання питної води до населених пунктів сільської ради: с.Вільне, с.Тарасівка, с.Новотавричеське було призначено Позивача, та заява голови Новотавричеської сільської ради від 31.08.2010р. (а.с.18) до Комунального підприємства «Водоканал» з проханням укласти договір з сільською радою на водопостачання с. Вільне, с. Тарасівка, с. Новотавричеське, зі збереженням обємів, передбачених минулим договором №6329/5.

Позивачем до матеріалів справи було залучено довідку №385 від 04.08.2016р. (а.с.54), з якої вбачається, що житловий фонд в населених пунктах: селище Новотавричеське, село Вільне, село Тарасівка Оріхівського району Запорізької області у господарському віданні або оперативному управлінні Новотавричеської сільської ради не перебуває, що представником Відповідача в апеляційному провадження не заперечувалось.

З наданих актів-рахунків (а.с.а.с.55-60) також вбачається, що споживачами послуг за спірним договором, безпосередньо, є населення означених селищ, а не Новотавричеська сільська рада, як юридична особа, щодо нерухомого майна якої забезпечено надання передбачених таким договором послуг.

Окрім того, Позивачем до суду було надано рішення виконавчого комітету Новотавричеської сільської ради №34 від 26.08.2010р. (а.с.62), яке повністю різниться за змістом (стосується оформлення права власності на житловий будинок) з рішенням з такими ж самими реквізитами, яке раніше було надано Відповідачем до матеріалів справи.

Між тим, посилаючись на ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», представлене Відповідачем рішення виконавчого комітету Новотавричеської сільської ради №34 від 26.08.2010р., яким виконавцем послуг з водопостачання питної води до населених пунктів сільської ради: с.Вільне, с.Тарасівка, с.Новотавричеське було призначено Позивача, а також факт виконання цього договору, що неодноразово підтверджувалось рішеннями Господарського суду Запорізької області, наявність всіх істотних умов, місцевий господарський суд відмовив у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Сутність позовних вимог у даному випадку, зводиться до визнання недійсним договору №6343/5 від 01.09.2010р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, право на висування вимог про що належить Позивачеві як його стороні в силу ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, що зумовлює необхідність дослідження відповідності такого договору приписам ст.203 цього Кодексу на момент його укладання такого договору.

Виходячи з правової природи укладеного між сторонами договору №6343/5 від 01.09.2010р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, зокрема і грошових зобовязань Позивача перед Відповідачем, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Наразі, за висновком суду апеляційної інстанції випливає, що в силу ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та ст.ст.19, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», належною стороною Абонента в спірному договорі може виступати або безпосередній споживач таких послуг, або їх виконавець, а також субєкт, в повному господарському віданні або оперативному управлінні якого знаходиться житловий фонд та до обовязків якого віднесено надання споживачам відповідних послуг.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та Відповідачем не заперечується, Позивач не є безпосереднім споживачем послуг за договором, адже послуги споживає населення сіл, які підпорядковані Новотавричеській сільській раді. В той же час, згідно з довідкою №385 останньої (а.с.54), достовірність якої згідно приписів ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідачем не спростована, у Позивача відсутній житловий фонд, який би перебував в повному господарському віданні або в оперативному управлінні, що в свою чергу робить посилання суду першої інстанції на це положення Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» доказово необґрунтованим.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що Позивач обєктивно не може бути й виконавцем послуг, незважаючи на рішення виконавчого комітету означеної ради, яке за своєю природою не є нормативно-правовим актом та підлягає оцінці як доказ на загальних підставах, що не було враховано місцевим судом.

Так, виходячи з визначення термінів ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець це субєкт господарювання, визначення якого наведене, в свою чергу, в ст.55 Господарського кодексу України. Між тим, статус Позивача, відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», визначений як «орган місцевого самоврядування», який в силу ч.1 ст.8 Господарського кодексу України не може бути субєктом господарювання.

В свою чергу, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачає виконання сільськими радами функцій виконавців житлово-комунальних послуг, так само як і ст.ст. 27-40 цього закону не передбачає прав виконавчих комітетів розширяти компетенцію ради функціями, що можуть виконуватися виключно субєктом господарювання. При цьому, в силу ч.2 ст.19 Конституції України, орган місцевого самоврядування, зобовязаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а норми Конституції є нормами прямої дії (ст.8).

Втім, місцевий господарський суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин означених норм матеріального права, надавши перевагу юридичному значенню рішенню виконавчого комітету №34 від 26.08.2010р. в редакції, представленій Відповідачем (а.с.19), попри незясовані обставини дійного існування такого рішення, з огляду на пояснення Позивача з цього приводу та надання ним рішення за цими ж реквізитами іншого змісту (а.с.62). Однак, приведені вище апеляційним судом норми матеріального права, які мали бути застосовані до спірних відносин, безвідносно до дійсності фактичного рішення Третьої особи про призначення Позивача виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення, унеможливлюють набуття ним цього статусу, тоді як встановлена розбіжність між редакціями означеного рішення, за висновком судової колегії, зумовлюють необхідність реагування в порядку ст.90 Господарського процесуального кодексу України шляхом скерування повідомлення до органів прокуратури про наявність ознак злочину, передбаченого ст.358 Кримінального кодексу України.

Таким чином, Позивач не може бути належною стороною спірного договору, а сам договір, який фактично передбачає покладення на Позивача грошових зобовязань з оплати послуг, які споживаються іншими споживачами, не спрямований на реальне настання обумовлених його змістом правових наслідків у вигляді забезпечення послугами самого Абонента, що порушує ч.ч.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України, та є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

При цьому, посилання Відповідача на виконання грошових зобовязань за договором, в тому числі, в наслідок прийняття судових рішень, та на наявність усіх існуючих умов, що також було враховано місцевим судом при обґрунтуванні оскаржуваного рішення, не має відношення до зясування питання законності такого договору, оскільки його укладення (наявність істотних умов) та спори про спонукання до виконання зобовязань не ліквідують вказаних вище недоліків на момент укладення та не легалізують невідповідність Позивача статусу виконавця послуг. Наразі, Відповідачем не доведено прийняття судом рішень в межах інших справ за результатами розгляду позовних вимог про визнання спірного договору недійсним за тотожними із досліджуваними у цій справі підставами, тоді як застосування при розгляді позовних вимог про стягнення заборгованості положень п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обовязком суду.

Отже, існування чинних судових рішень про стягнення з Абонента на користь Водоканалу грошових коштів за спірним договором жодною мірою не позбавляє можливості ініціації стороною такого договору позову щодо його недійсності та задоволенню такого позову за наявністю і доведеністю відповідних підстав.

Відтак, встановлені апеляційним судом порушення норм матеріального права у світлі фактичних обставин спірних правовідносин сторін зумовлюють скасування рішення місцевого суду про відмову у задоволені позову про визнання договору недійсним та прийняття нового рішення про задоволення таких вимог.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги та позовної заяви підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 90, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, с. Новотавричеське Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2016р. (повний текст підписано 18.08.2016р.) по справі №908/1526/16 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2016р. (повний текст підписано 18.08.2016р.) по справі №908/1526/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

Позовні вимоги Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, с. Новотавричеське Запорізької області до Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя про визнання недійсним договору №6343/5 від 01.09.2010р. задовольнити.

Визнати договір №6343/5 від 01.09.2010р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, укладений між Новотавричеською сільською радою Оріхівського району Запорізької області та Комунальним підприємством «Водоканал» недійсним.

Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» (69002, вул. Артема, 61, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 03327121) на користь Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (70510, вул. Центральна, 76, с. Новотавричевське, Оріхівський район, Запорізька область, код ЄДРПОУ 04352436) витрат зі сплати судового збору у розмірі 1378,00грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» (69002, вул. Артема, 61, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 03327121) на користь Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (70510, вул. Центральна, 76, с. Новотавричевське, Оріхівський район, Запорізька область, код ЄДРПОУ 04352436) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1515,80грн.

4. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2016р., оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

5. Повідомити Регіональну прокуратуру Запорізької області про виявлені під час розгляду цієї справи ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст.358 Кримінального кодексу України, у вигляді представлених сторонами копій двох різних редакції рішення виконавчого комітету Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області №34 від 26.08.2010р., шляхом скерування примірника цієї постанови для подальшого проведення перевірки.

6. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О.Попков

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 1,2 - сторонам, 3-у справу,4 - ДАГС, 5 ГСЗО,

6 Регіональній прокуратурі Запорізької області