Ухвала суду № 61456706, 21.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року справа №805/873/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., за участю секретаря судового засідання Борисова А.А., позивача ОСОБА_2, представників позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року у справі № 805/873/16-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому з урахуванням уточнень просив, визнати протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області при здійсненні податкового контролю за Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропромстрой» (далі - ТОВ «Украгропромстрой» ) в період з 2011 року по 2015 рік включно в частині не вжиття заходів по припиненню ТОВ «Украгропромстрой» та по не списанню безнадійної податкової заборгованості (а.с.5-7, 24-27, 61-64 т.1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року відмовлено в задоволені позовних вимог (а.с.28-32 т.2).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи (а.с.36-37 т.2).

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом було встановлено право відповідача на звернення до суду з позовом про припинення ТОВ «Украгропромстрой» та наявності правової можливості погашення податкової заборгованості в процесі ліквідаційної процедури, проте суд не вмотивував висновок щодо дій відповідача на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Крім того, судом першої інстанції при розгляді справи не застосовані усі належні нормативно-правові акти.

Позивач та представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, вважають, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропромстрой» є юридичною особою, зареєстроване рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради народних депутатів від 21.02.1995 року за № 43р. та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с.8-10, 74-76).

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є засновниками ТОВ «Украгропромстрой» (а.с.8 т.1).

Згідно наказу ТОВ «Украгропромстрой» № 35 від 20.11.2006, ОСОБА_6 призначено на посаду генерального директора ТОВ «Украгропромстрой» з 01.12.2006, що також підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом. Крім того, вказана особа наділена правом представляти юридичну особу (а.с.8, 11 т.1).

Відповідно до матеріалів справи, остання податкова звітність товариства - податкова декларація з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, яка була подана 10.08.2011 до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

За ТОВ «Украгропромстрой» у період з 31.08.2011 виник податковий борг в сумі 332,9 тис. грн, через несплату грошових зобов'язань з плати за землю (земельного податку та орендної плати) у розмірі 5,7 тис. грн. та по податкової декларації з ПДВ у розмірі 327,2 тис. грн.

В період з 2011 року по 2012 рік податковий борг збільшився за рахунок несплати грошових зобов'язань за землю та нарахувань за податковим повідомлень-рішенням від 21.05.2012 № 0001700502 в сумі 159,4 тис. грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2011 у справі № 2а/0570/21523/2011 позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Украгропромстрой» суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 327210,63 грн задоволені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 у справі № 2а/0570/15535/2012 позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Украгропромстрой» суми податкового боргу у розмірі 180588,21 грн задоволені.

Згідно акту перевірки місцезнаходження підприємства від 03.11.2011 № 309/15-2-23113540, підприємство за юридичною адресою не знаходиться, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (записи від 16.01.2012, 02.07.2012).

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 18.01.2012 № 905/10/29-014 було анульовано свідоцтво ТОВ «Украгропромстрой» як платника ПДВ.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Украгропромстрой» станом на 01.06.2016 має заборгованість перед бюджетом у сумі 524500 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог виходив з того, що ТОВ «Украгропромстрой» має податкову заборгованість, відповідач у відповідності до вимог законодавства був позбавлений повноважень щодо звернення до суду з адміністративним позовом про припинення юридичної особи. Крім того, звернення із заявою про припинення юридичної особи та визнання боргу безнадійним та прийняти рішення про його списання відповідно до приписів Податкового кодексу України є правом відповідача, а не обов'язком.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон № 755-IV), у редакції на час спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону № 755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 38 Закону № 755-IV передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності;неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Відповідно до пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

За приписами пункту 67.2 статті 67 ПК України, контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

З наведених норми вбачається, що законодавець надає податковим органам право на звернення до суду з відповідними позовами за наявності будь-яких передбачених чинним законодавством підстав для припинення суб'єктів господарювання. Тобто, в даному випадку йде мова про право податкового органу визначене ПК України, а не про обов'язок.

При цьому, відповідно до п. 11.30 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року до контролюючих органів податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності у контролюючого органу передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, - керівник контролюючого органу приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до ч. 5-7 ст. 38 Закону № 755-IV, суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Украгропромстрой» перебуває на податковому обліку у відповідача та має податкову заборгованість.

Крім того, з 01.01.2016 Закон № 755-IV на момент звернення з цим позовом викладено в новій редакції, яка не міститься норми, яка б встановлювала підставу для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством у разі неподання протягом року органу органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Зазначені обставини та вимоги діючого законодавства, позбавляє органу доходів і зборів можливості звернутися до суду з адміністративним позовом про припинення юридичної особи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та виходячи з визначення поняття бездіяльності суб'єкта владних повноважень, де бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, неоприлюднення нормативно-правового акта тощо), судом не встановлено в діях відповідача ознак протиправної бездіяльності щодо припинення ТОВ «Украгропромстрой», у зв'язку із чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, відсутність правових підстав до їх задоволення.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності по не списанню безнадійної податкової заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

За підпунктами 101.2.3 та 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Згідно пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до підпунктів 3 та 5 пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу; податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

За пунктом 4.3 Порядку, в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку, за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

За пунктом 3.2 Порядку, днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата припинення, зазначена у відповідному повідомленні державного реєстратора.

Тобто, списанню підлягає податковий борг стосовно якого минув строк давності або внесено запис до Державного реєстру про припинення платника податків на підставі рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відсутній запис у Державному реєстрі про припинення ТОВ «Украгропромстрой», як було встановлено, відповідач, через наявність заборгованості був позбавлений можливості звернутися до суду з адміністративним позовом про припинення юридичної особи.

Підприємство має податкову заборгованість, яка підлягає стягненню за рішенням суду.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не мав будь-яких передбачених ПК України або Порядком підстав вважати податковий борг безнадійним.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави вважати вказаний податковий борг безнадійним, а отже відсутні підстави для його списання відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків.

Отже, враховуючи вищевикладене, судом не встановлено в діях відповідача ознак протиправної бездіяльності, у зв'язку із чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, відсутність правових підстав до їх задоволення.

Стосовно посилання апелянта на норми Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 572, Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 578, Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 576, Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 574, Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 569, Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 571, Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податкові заставі, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 573, Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 566, Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 575, колегія суддів зазначає, що вказані нормативно-правові акти не регулюють відносини, що є предмет розгляду в даній адміністративній справі, а саме, питання припинення юридичної особи за позовом податкового органу та списання безнадійного боргу.

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що бездіяльністю відповідача були порушені його права, які полягають в тому, що невжиття відповідачем заходів по стягненню податкової заборгованості спричинило позивачу, як учаснику ТОВ «Украгропромстрой», який має право на одержання доходу від господарської діяльності товариства при використані ним належного майна, на частку майна при виході з товариства та при ліквідації товариства, матеріальну шкоду від незаконного відчуження майна ТОВ «Украгропромстрой», оскільки сам позивач, як учасник господарського товариства не мав визначених чинним законодавством повноважень звернутися до суду з позовом про визнання угод купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ «Украгропромстрой» від 07.07.2011 та 21.07.2011 недійсними та запобігти незаконному виведенню активів з господарського товариства.

Крім того, частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Зазначені висновки були неодноразово відображені в судовій практиці Вищого адміністративного суду України, зокрема в рішенні від 02 квітня 2014 року, прийнятому по справі № К/800/42688/13.

Крім того, Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 статті 3, ч. 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не зазначив, яким чином повинно бути відновлено порушене право, що позбавляє суд відновити це право.

Враховуючи викладене, позивачем під час розгляду вказаної справи, так само як і під час подання вказаного адміністративного позову до суду, не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення його прав та спосіб яким суд повинен був їх захистити в межах відносин, що становлять предмет розгляду в даній адміністративній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 р. у справі № 805/873/16-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 р. у справі № 805/873/16-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 21 вересня 2016 року.

Головуючий суддя: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська