Постанова № 61456705, 20.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Коваленко Д.С.

Суддя-доповідач - Ястребова Любов Вікторівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року справа №425/211/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегії суддів у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенко Д.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 22 червня 2016 р. у справі № 425/211/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27січня 2016 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області (надалі - відповідач), з урахуванням змінених позовних вимог, про визнання дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірними, скасування розпорядження відповідача № 21 від 26.04.2016 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно ст.. 13 та ст. 100 Закону «Про пенсійне забезпечення» при досягненні 57-річного віку.

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 22 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах, згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оформлену листом від 21 січня 2016 року №2/С-14, неправомірною. Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганській області №21 від 26 квітня 2016 року «Про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах, згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» - скасувати. У задоволенні вимог про зобов*язання Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області, призначити ОСОБА_2, з 19 січня 2016 року, пенсію за віком на пільгових умовах, згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - відмовлено. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 367 гривень 46 копійок.

Відповідач із зазначеною постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає,що судом було встановлено факт пільгової роботи позивача за Списком № 2 у бригадах мулярів на підставі показань свідків, що суперечить нормативно-правовим актам у сфері пенсійного забезпечення, зокрема, Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, яка носить імперативний характер. На думку апелянта враховувати період роботи позивача з 21.05.1984 по 03.02.1985 та з 19.06.1985 по 02.09.1990 як роботи у шкідливих та важких умовах праці немає правових підстав. З урахуванням цього, вважає, що винесене розпорядження № 21 від 26.04.2016, яким визначено стаж пільгової роботи за списком № 2 з урахуванням отриманих на той час від позивача документів у розмірі 1 рік 05 місяців 16 днів за період роботи монтажником зборних залізобетонних і сталевих конструкцій відповідно до довідки № 126 від 30.05.2016 є законним.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги встановила наступне.

Позивач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 12 січня 2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області із заявою про призначення йому пенсії за Списком № 2 з 19.01.2016 року згідно наданих документів.(а.с.33).

Листом за № 2/с-14 від 21.01.2016 року відповідач повідомив ОСОБА_2, що період роботи в закритому акціонерному товаристві «Рубіжанськбуд» з 21.07.1984 по 30.09.1990 не може бути зараховано до пільгового стажу, оскільки Списком № 2 виробництв, цехів, професій, посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 посада муляра не була віднесена до пільгових професій. Отже, оскільки стаж позивача за списком № 2відповідно наданих документів склав 06 років 01 місяць 12 днів, права на пенсію згідно п. «б» ст.. 13 Закону він не має.

Відповідно до поданої позивачем заяви, зареєстрованої і формі 10 під № 98 від 19.04.2016 та пакетом документів за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідачем прийнято розпорядження № 21 від 26.04.2016 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно п. б ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що відповідно до наданих довідок, уточнюючих особливий характер роботи стаж пільгової роботи за списком № 2 складає 01 р. 05.міс. 16 дн. Загальний стаж роботи складає 27р. 10.міс. 04 дн. Позивачу повідомлено про право виходу на пенсію у 60 років, а саме з 20.01.2019.

Спірним є період роботи позивача з 21.05.1984 по 03.02.1985 та з 19.06.1985 по 02.09.1990 муляром Будівельного управління № 9 тресту «Рубіжанськхімбуд».

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, зазначив, що положеннями пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт,є професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» передбачено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року, тобто передбачена можливість зарахування до стажу із шкідливими і важкими умовами праці періодів роботи особи за професією, яка спочатку могла і не бути включена у список, але потім включена до нього.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків № 1 і № 2) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Аналіз наведеної норми, свідчить, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.

Із копії трудової книжки видно, що позивач працював каменщиком (муляром) з 21 травня 1984 року по 02.09.1990 року і у період його роботи діяв Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, в якому ця професія відсутня.

З 26 січня 1991 року діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 і, згідно з постановою Кабінету Міністрів СРСР від 09 серпня 1991 року № 591, Розділ 22900000 XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів» Список № 2 доповнено позицією 2290000а-12680 «Каменщики, постоянно работающие в бригадах каменщиков и в специализированных звеньях каменщиков комплексных бригад». З 11 березня 1993 року діяв Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162, Розділом XXVII якого передбачено професію муляра, за умови постійної праці в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад (код 2290000а-12680).

Отже, за приписами наведених норм, позивач, працюючи за професією муляра мав право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу, починаючи з 09 лютого 1984 року, за умови роботи у бригаді мулярів і у спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

У трудовій книжці позивача відсутні відомості про роботу позивача у складі комплексних, спеціалізованих бригад та ланок мулярів.

Надані довідки про підтвердження пільгового стажу за період з 21.05.1984 по 03.09.1990 також не підтверджують роботу позивача у складі комплексних, спеціалізованих бригад та ланок мулярів. (а.с.99-101, 122).

Суд послався на показання свідків, які підтвердили факт роботи позивача на посаді муляра повний робочий день в одній з ними бригаді, проте будь-яких доказів, зокрема наказів (розпоряджень) підприємства про створення таких бригад з обліковим складом бригад мулярів надано не було ні під час судового засідання, ні під час зустрічної перевірки факту роботи позивача в шкідливих умовах праці за списком № 2 в Будівельному управлінні № 9 тресту «Рубіжанськхімбуд». (а.с. 35, 98).

За таких обставин, відсутність підтвердження роботи позивача каменщиком (муляром) у складі комплексних, спеціалізованих бригад та ланок мулярів не породжує виникнення права на зарахування спірного періоду до пільгового стажу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області - задовольнити.

Постанову Рубіжанського міського суду від 22 червня 2016 року у справі № 425/211/16-а - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді Д.В. Ляшенко

І.Д. Компанієць