Рішення № 61453558, 12.09.2016, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5002/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Румілової Н.М.

при секретарі Кіптілі В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в приміщенні суду в м. Львові за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0054/08/6.10-SvzW від 09.10.2008 року в сумі 83795 дол. США та 15142,3 грн. 30 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 «б» у м. Львові. Свої вимоги мотивує тим, що 09.10.2008р. між акціонерним комерційним банком Форум в особі Львівської філії, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Банк Форум та ОСОБА_2 укладено договір № 0054/08/6.10-SvzW, згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит для споживчих потреб (відкрито відновлювальну кредитну лінію) з лімітом 70 000,00 доларів США із сплатою 13,5 % річних за користування ним та кінцевим терміном повернення 08.10.2018р. Окрім того, 09.10.2008р. між АКБ Форум та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 4323, згідно якого ОСОБА_3 надано в забезпечення банку нерухоме майно, а саме: квартиру № 1 у будинку по вул. Роксоляни, 59 б у м. Львові, яка складається з трьох житлових кімнат, кухні, житловою площею 60,7 кв.м., загальною площею 99,0 кв.м. Згідно вказаного договору відповідачі зобовязувалися у разі невиконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитними договорами №0054/08/6.10-SvzW від 09.10.2008 р. погасити заборгованість за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки ОСОБА_2 порушив зобовязання з повернення суми кредиту, просив позов задовольнити, звернути стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача у судовому засіданні позов за уточненими вимогами підтримала, пояснення дала аналогічні наведеним, просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов у судовому засіданні позов заперечив, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» обмежує дію Закону України «Про іпотеку» в частині звернення стягнення на іпотечне майно та заборону на примусове стягнення нерухомого житлового майна, а тому на квартиру, яка перебуває в іпотеці не може бути звернуто стягнення.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, жодних документів до суду про причини неявки не надав, суд ухвалив справу розглядати без його участі, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти.

З договору № 0054/08/6.10-SvzW від 09.10.2008 р., укладеного між АКБ Форум та ОСОБА_2 (а.с.7-14), вбачається, що ОСОБА_2 було надано кредит (відновлювальну кредитну лінію) на споживчі цілі з лімітом 70 000,00 доларів США із сплатою 13,5 процентів річних та кінцевим терміном повернення 08.10.2018р. Згідно п.п. 3.2.2, 3.2.6, 3.3.3, 4.1 даного договору, відповідач зобовязався повертати кредитні кошти у строки, визначені договором, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, сплачувати кошти, повязані з проведенням дій по примусовому погашенні простроченої заборгованості, а також сплачувати неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів /т.1 а.с.7-11/.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості /т.1 а.с.5-6/, станом на 28.09.2012 р. у ОСОБА_2 виникла заборгованість перед позивачем згідно договору № 0054/08/6.10-SvzW від 09.10.2008 р. у розмірі 83795,00 доларів США з яких 8340,00 доларів США просторочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 61660,00 доларів США поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 13086,25 доларів США - прострочена заборгованість по нарахованих процентах, 708,75 доларів США - поточна заборгованість по нарахованих процентах, а також 15142,30 грн. сума пені.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 09.10.2008 р., відповідно до якого ОСОБА_3 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 «б» у м. Львові /т.1 а.с.15-20/.

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору, цей договір забезпечує виконання зобовязань ОСОБА_2, що випливають з укладеного ним з іпотеко держателем кредитного договору №0054/08/6.10-SvzW від 09.10.2008 р. та додаткових угод до нього.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

У відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до вимог ст.ст. 575, 589 ЦК України, іпотека є окремим видом застави. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ст.33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема на підставі рішення суду.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки у звязку із Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», виходячи з наступного.

7 червня 2014 року набув чинності Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Відповідно до довідки ОСББ «Роксоляна Сервіс» від 18.08.2015 р. № 19 відповідачі проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 «б» у м. Львові загальною площею 99 кв. м, що є предметом іпотеки та іншого житла не мають /т.2 а.с.50/.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільнення від його виконання. Відтак установлений Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобовязань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Суд враховує при цьому правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року №6-57 цс 15.

Аналізуючи зібрані докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 порушує взятті на себе зобов'язання за кредитним договором, а установлений Законом № 1304-VII мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобовязань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника), тому позивач вправі вимагати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0054/08/6.10-SvzW від 09.10.2008 року в сумі 83795 дол. США та 15142,3 грн. 30 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки.

Крім цього з відповідачів слід стягнути відповідний розмір судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,62,88,212-215,218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0054/08/6.10-SvzW від 09.10.2008 року в сумі 83795 дол. США та 15142,3 грн. 30 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 4322, а саме: квартиру АДРЕСА_1 «б» у м. Львові загальною площею 99 кв. м, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави по 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал рішення.