Рішення № 6144913, 02.07.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/1060

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача Куриленко І.О., Шморгун Н.В. - по довіреності,

відповідача ОСОБА_3 - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1060 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «АНКОМТЕХ»

дофізичної особи підприємця ОСОБА_3

простягнення 15890,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «АНКОМТЕХ»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі-відповідач) 15890,12 грн. заборгованості, з яких: 14049,79 грн. основної заборгованості, 1 573,58 грн. інфляційних та 266,75 грн. - 3 % річних.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткових накладних № ЧАТ-000007 від 03.01.2008 року, № ЧАТ-000034 від 31.01.2008 року, № ЧАТ-000114 від 01.04.2008 року.

У звязку з неявкою в судове засідання 14.05.2009 року представників сторін суд відклав розгляд справи і зобовязав позивача надати Витяг з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент розгляду справи.

На адресу суду 03.06.2009 року позивач надіслав Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 01.06.2009 року місцезнаходження відповідача: (АДРЕСА_1), тоді як ухвала суду від 10.04.2009 про порушення провадження у справі та ухвали суду від 14.05.2009, 26.05.2009 про відкладення розгляду справи надсилались за зазначеною в позовній заяві адресою: (м. Черкаси, вул. Калініна, буд. 115, к. 17), тобто відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, тому в судовому засіданні 09.06.2009 року суд відклав розгляд справи на 23.06.2009 року.

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 09.06.2009 року та від 23.06.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, він в судове засідання 23.06.2009 року зявився, проти позову заперечив, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 14049,79 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЧАТ-000007 від 03.01.2008 року, № ЧАТ-000034 від 31.01.2008 року, № ЧАТ-000114 від 01.04.2008 року (а.с.11,13,15).

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Оскільки ТОВ «Технічний центр «АНКОМТЕХ»поставило запчастини (товар), а ФОП ОСОБА_3 прийняв його, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обовязків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобовязання виконав, поставивши відповідачу запчастини на загальну суму 14049,79 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЧАТ-000007 від 03.01.2008 року на суму 6 000,77 грн., № ЧАТ-000034 від 31.01.2008 року на суму 1896,30 грн., № ЧАТ-000114 від 01.04.2008 року на суму 6152,72 грн. (а.с.11,13,15).

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобовязання по оплаті за отриманий товар не виконав, виставлені позивачем рахунки-фактури (а.с.10,12,14): № ЧАТ- 000202 від 29.12.2007 року на суму 6 000,77 грн., № ЧАТ-000035 від 31.01.2008 року на суму 1896,30 грн., № ЧАТ-000131 від 31.03.2008 року на суму 6152,72 грн., не оплатив, його заборгованість станом на момент розгляду справи складає 14049,79 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обовязку по оплаті за отриманий товар, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних та інфляційні а невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення.

Судом встановлено, що позивачем 04.08.2008 року на адресу відповідача була направлена претензія № 01/08/08 від 01.08.2009 року (а.с.16), яку відповідач отримав 08.08.2008 року (поштове повідомлення про вручення - а.с.17), з вимогою сплатити заборгованість в сумі 14049,79 грн.

Враховуючи фактичну відправку позивачем фінансової вимоги від 01.08.2008 року лише 04.08.2008 року (повідомлення про вручення поштового відправлення - а.с.17), суд вважає, що у позивача з 04.08.2008 року виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті за поставлений товар, а в разі його неоплати у семиденний строк (до 10.08.2008 року включно) позивач має право нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення.

За цих обставин, суд вважає, що нараховувати 3% річних та інфляційні необхідно виходячи з наступного періоду та на відповідну суму заборгованості:

-з 11.08.2008 року по 27.03.2009 року на суму 14049,79 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 1573,58 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку 1784,32 грн.), але оскільки позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 1573,58 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

11.08.2008 - 27.03.200914049,791.1271784,32 грн. Щодо нарахування позивачем 3% річних в сумі 266,75 грн., суд також встановив неправильність їх нарахування за відповідний період (після перерахунку 264,44 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 264,44 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% річних відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

14049.7911.08.2008 - 27.03.20092293 %264.44

(14049,79*3%*229днів/365)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 15887,81 грн., з яких: 14049,79 грн. основної заборгованості, інфляційних в сумі 1 573,58 грн., 3% річних в сумі 264,44 грн. за невиконання зобовязань по оплаті вартості поставленого товару.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 158,88 грн. та 117,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в Черкаській філії АКБ «ТАС-Комерцбанк»м. Черкаси, МФО 344012, ЗКПО НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «АНКОМТЕХ»(м. Київ, Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, провул. Чорновола, буд. 1, р/р 2600801302159 в ТОВ «Укрпромбанк»м. Києва, МФО 321228, код ЄДРПОУ 34702857) 14049,79 грн. основної заборгованості, інфляційних в сумі 1 573,58 грн., 3% річних в сумі 264,44 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 158,88 грн. та 117,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 02.07.2009 року.