Ухвала суду № 61442094, 06.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 629/4486/15-к Головуючий першої інстанції: Шевцов О.А.

Провадження № 11-кп/790/808/16 Доповідач : Виноградова О.П.

Категорія: ч. 1 ст. 259 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року колегія судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого - Виноградової О. П.,

- суддів - Савченка І.Б., Задніпровського О.А.,

- при секретарі - Вакула Н.С.,

- за участю прокурора Ізотової М. О.,

- захисника - ОСОБА_1,

- обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 січня 2016 року стосовно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.1 ст.259 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, інвалід 2 групи, не одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: Харківська область, м. Лозова, с.Панютине, вул.Робоча, 51, раніше судимий за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.07.2013 року за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.,

визнаний винним і засуджений за ч. 1 ст. 259 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст.ст.71, 72 КК України призначене покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.07.2013 року за ст.309 ч.1 КК України постановлено виконувати окремо.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчий інспекції.

ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 30 березня 2014 року о 12 годині 51 хвилину, знаходячись на залізничному вокзалі станції Лозова за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул.Вокзальна, 4, будучі в стані алкогольного спяніння, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою дезорганізації діяльності державного підприємства «Південна залізниця», з мобільного телефону марки SAMSUNG моделі У 1200, imei 356287055147451, з абонентського номеру мобільного оператора МТС 050-67-80-234 здійснив телефонний дзвінок оператору служби «101» чергової частини Лозівського РВ ДСПС України в Харківській області та повідомив, що на станції Лозова ДП «Південна залізниця» закладено бомбу, при цьому достовірно усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою та порушує громадську безпеку.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок стосовно ОСОБА_2 у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановити новий вирок, посилаючись на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам закону фактично застосував ст. 75 КК України до покарання у вигляді штрафу; крім того, у резолютивній частині вироку не визначив остаточну міру покарання обвинуваченому.

При ухваленні нового вироку просить визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.71, 72 КК України приєднати призначене ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.07.2013 року за ст. 309 ч. 1 КК України та остаточно призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та штрафом у розмірі 1700 грн., який виконувати самостійно. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та покласти обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду щодо кваліфікації дій обвинуваченого та доведеність його вини в апеляційній скарзі не оспорюється, кримінальне провадження було розглянуто в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Що стосується призначеного покарання, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не допущено таких порушень при вирішенні цього питання, які б тягли за собою безумовне скасування вироку.

Відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Як вбачається із змісту вироку, судом першої інстанції в мотивувальній та резолютивній частинах вироку відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України зазначено, що покарання у вигляді штрафу за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.07.2013 року за ст. 309 ч. 1 КК України виконується самостійно.

При таких обставинах посилання апелянта на те, що згідно вироку суду вимоги ст. 75 КК України застосовано, як до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки за злочин, передбачений ч.1 ст.259 КК України, так і до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України, є необґрунтованими.

Частиною першою статті 75 КК України передбачено, що суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше пяти років, може прийняти рішення про звільнення від відбування таких покарань з випробуванням.

Крім того, якщо учасникам судового провадження або органу, який буде виконувати судове рішення воно не зрозуміло, вони не позбавлені права звернутися до суду, який його ухвалив, з заявою про розяснення рішення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 січня 2016 року у відношенні ОСОБА_2 залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий -

Судді -