Рішення № 6140562, 05.05.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2009 р. Справа № 09/893

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі Лавріненко С.І., за участю представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом підприємця ОСОБА_2 м. Черкаси до приватного підприємства "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія" м.Черкаси про стягнення 23959,63 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 23959,63 грн., у тому числі 21941,95 грн. основного боргу по договору №15/08 від 22.09.2008 року та 2017,68 грн. договірної пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір №15/08, на виконання якого позивач здійснював відповідачу поставку товару. В порушення умов договору відповідач не оплатив отриманий товар у повному обсязі, тому з нього підлягає стягненню основний борг та договірна пеня.

У заяві від 24 квітня 2009 року представник позивача збільшив позовні вимог та просить стягнути з відповідача 21941,95 грн. основного боргу та 2416,15 грн. договірної пені

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду 27.04.2009 року. Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

22 вересня 2008 року сторони уклали договір №15/08 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач у справі) зобовязався продавати певний товар, а покупець (відповідач у справі) зобовязався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору (п.1.1 Договору).

Згідно пункту 4.1 Договору датою поставки товару вважається дата, що вказана на видатковій накладній продавця.

У пункті 5.1 Договору сторони встановили, що оплата вартості товару відбувається за ціною, вказаною в накладних, шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок продавця, або оплатою готівкою в касу продавця на протязі 14 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку невиконання покупцем п.5.1 даного Договору, покупець сплачує продавцю штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості поставленого товару за кожен день прострочення терміну оплати.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3411141,95 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей та іншими матеріалами справи.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар не розраховувався у повному обсязі, його заборгованість становить 21941,95 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008 року.

05 лютого 2009 року позивач направив відповідачу претензію про сплату до 28 лютого 2009 року 21941,95 грн. боргу. Відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою суд вважає договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України). Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення проти позову.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 21941,95 грн. основного боргу за поставлений товар.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР (далі ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач у розрахунку, доданому до заяви про збільшення позовних вимог, нарахував 2416,15 грн. договірної пені із застосуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розрахунок судом перевірено, він зроблений вірно.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 21941,95 грн. основного боргу та 2416,15 грн. договірної пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме 243,58 грн. в рахунок оплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 361,58 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія", м.Черкаси, вул. Волкова, 75, кв. 77, ідентифікаційний код 14182306 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 21941,95 грн. основного боргу, 2416,15 грн. договірної пені та 361,58 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СуддяН.М.Курченко

Повне рішення підписане 06 травня 2009 року.