Рішення № 6140510, 29.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/15529.04.09 За позовомПриватного підприємства «Елітний район»

доСуб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

провизнання права власності та усунення перешкод у реалізації права власності

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Питель М.С. (довіреність від 14.04.2009); від відповідача ОСОБА_4 (довіреність від 15.04.2009). СУТЬ СПОРУ:

У березні 2009 року Приватне підприємство «Елітний район»(далі Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання за Позивачем права власності на нежитлову будівлю загальною площею 148,4 (літ. А) кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2. та на об'єкт незавершеного будівництва (незакінчену будівництвом нежитлову будівлю), розташований за адресою: АДРЕСА_2 (літ. Б), а також про зобовязання Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 негайно звільнити вказану вище нежилу будівлю та не чинити Позивачу перешкод у реалізації останнім свого права власності на вказану вище нежилу будівлю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- Позивач на виконання умов договору оренди нерухомого майна від 10.10.2007, укладеного між сторонами спору, (далі Договір оренди) передав Відповідачу в оренду нежилу будівлю загальною площею 128,4 кв. м., розташовану в АДРЕСА_2 (далі Об'єкт оренди) строком до 10.10.2008;

- згідно з умовами Договору оренди Відповідач зобовязувався не здійснювати заходів щодо поліпшення (перепланування) Об'єкта оренди без письмового дозволу Позивача;

- разом з тим, Відповідач порушив зазначений обовязок та здійснив поліпшення Об'єкта оренди внаслідок яких площа останнього збільшилась на 20 кв. м., і крім того почав будівництво приміщення, що прилягає до основного, для складських потреб;

- у звязку із зазначеним порушенням Позивач, на підставі пункту 8.3 Договору оренди, в односторонньому порядку з 01.09.2008 розірвав зазначений Договір шляхом надіслання на адресу Відповідача відповідного повідомлення 05.08.2008;

- Відповідач погодився повернути Позивачу Обєкт оренди лише після сплати 40000 грн. у якості компенсації витрат, понесених Відповідачем у зв'язку із здійсненням поліпшення Об'єкта оренди;

- Позивач вважає, що згідно з пунктом 3.7 Договору оренди власником спірного майна є Позивач, який має право вимагати передачі цього майна без компенсації Відповідачу витрат, понесених останнім у зв'язку із здійсненням поліпшення Об'єкта оренди (створенням нової речі);

- враховуючи зазначене, Позивач зазначає, що Відповідач, не звільняючи Об'єкт оренди і чинячи позивачу перешкоди у доступі до нього, тим самим чинить позивачу перешкоди у реалізації останнім права власності на поліпшений Об'єкт оренди, порушуючи при цьому пункти 2.3., 3.7 Договору оренди, а також положення статті 778 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідач у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) письмового відзиву не подав, заперечень проти позову не навів, викладені позивачем обставини підтвердив.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 15.04.2009 оголошувалась перерва до 29.04.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2007 року між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) було укладено Договір оренди, відповідно до якого Орендодавець приймає на себе зобов'язання на умовах, в порядку та строки, передбачені цим Договором, передати в строкове платне користування (оперативну оренду) Орендарю нежилу будівлю загальною площею 128,4 кв. м., розташовану в АДРЕСА_2 (Обєкт оренди), а Орендар - сплачувати Орендодавцю орендну плату та повернути об'єкт оренди по закінченню строку оренди (пункт 1).

Пунктом 2.2 Договору оренди передбачено право Позивача, зокрема, виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання у випадках, передбачених умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3 Договору оренди Відповідач був зобовязаний, зокрема: не здійснювати заходів щодо поліпшення (перепланування) об'єкта оренди без письмового дозволу Позивача; у випадку закінчення строку оренди або дострокового припинення дії (розірвання) цього Договору повернути Позивачу у вказаний останнім строк Об'єкт оренди за Актом здачі-приймання у стані не гіршому, ніж на момент укладення цього Договору, з урахуванням нормального фізичного зносу Обєкта оренди.

Згідно з пунктом 3.4 Договору оренди Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами Акту здачі-приймання, який складається не пізніше останнього дня дії Договору в двох примірниках - по одному примірнику для кожної із Сторін, і є підставою припинення права Орендаря користуватися об'єктом оренди. Якщо будь-яка із Сторін безпідставно ухиляється від підписання цього Акту, об'єкт оренди вважається повернутим у день, наступний за днем припинення дії (розірвання) Договору. У випадку порушення Орендарем Договору останній повинен на вимогу Орендодавця повернути останньому об'єкт оренди за Актом здачі-приймання у вказаний Орендодавцем строк.

Об'єкт оренди передається (повертається) Орендодавцю з усіма поліпшеннями, здійсненими Орендарем, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без завдання йому шкоди, з компенсацією Орендодавцем Орендарю витрат, понесених останнім у зв'язку із здійсненням поліпшень об'єкта оренди за умови, якщо поліпшення об'єкта оренди зроблені Орендарем за письмової згоди на це Орендодавця (пункт 3.5 Договору оренди).

Власником нової речі, створеної Орендарем в результаті зробленого без згоди Орендодавця поліпшення об'єкта оренди, є Орендодавець, який вправі вимагати від Орендаря по закінченню строку оренди або після дострокового припинення дії Договору передачу такої речі без компенсації Орендарю витрат, понесених останнім у зв'язку із здійсненням поліпшення об'єкта оренди та створенням нової речі (пункт 3.7 Договору оренди).

На виконання вказаного договору Позивач 10.10.2007 передав Відповідачу Обєкт оренди загальною площею 128,4 кв. м. згідно з актом приймання передачі від 10.10.2007.

Як убачається з матеріалів справи та пояснень представника Позивача, останній наприкінці липня 2008 року дізнався про здійснення Відповідачем поліпшення Обєкта оренди без письмового дозволу Позивача.

Пунктом 8.3 Договору оренди передбачено, що у випадку порушення будь-якою Стороною умов Договору інша Сторона вправі в односторонньому порядку його розірвати шляхом направлення Стороні, що порушила Договір, повідомлення про це не менш ніж за 5 календарних днів, що передують вказаній у повідомленні даті, з якої цей Договір вважається розірваним.

Враховуючи зазначене порушення умов Договору оренди Позивач листом від 05.08.2008 повідомив Відповідача про те, що він, відповідно до пункту 8.3 Договору оренди, з 01.09.2008 розриває даний Договір в односторонньому порядку.

На вказаний лист Відповідач своїм листом від 15.08.2008 повідомив Позивача про те, що на проведення поліпшення Об'єкта оренди ним було отримано згоду позивача в усній формі. У результаті здійснення поліпшення Об'єкта оренди загальна площа нежилої будівлі становить 148,4 кв. м. Витрати Відповідача на проведення поліпшення Об'єкта оренди складають 40 000 грн.

Таким чином, у своєму листі Відповідач зазначив, що поверне Об'єкт оренди лише після компенсації Позивачем понесених витрат на проведення поліпшення, а у випадку невиплати Позивачем вищевказаної суми коштів до 01.09.2008 вважатиме себе власником спірного приміщення.

Як убачається з Плану за поверхами Обєкта оренди та Журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку Обєкта оренди, після проведеного Відповідачем поліпшення Обєкта оренди загальна площа останнього складає 143,4 кв. м.

Доказів на проведення Відповідачем будівництва приміщення на загальною площею 130 кв. м. Позивачем суду не було надано.

За таких обставин справи позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір оренди за своєю правовою природою є договором найму (оренди) на який поширюється дія глави 58 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 5 статті 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Таким чином, відповідно до зазначених вище норм та положень пунктів 3.4, 3.5, 3.7 Договору оренди Відповідач зобовязаний був повернути Позивачу Обєкт оренди разом з поліпшенням, яке не можна відокремити без шкоди для Обєкта оренди.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Спір у даній справі виник у звязку із тим, що Відповідач оспорює право власності Позивача на спірне приміщення.

Згідно з частинами 1, 4 статті 41 Конституції України, частинами 1, 2 статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.. Право власності є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) (частина 2).

Враховуючи вищезазначене, позов підлягає задоволенню в частині позовних вимог про визнання за Позивачем права власності на нежитлову будівлю загальною площею 143,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (літ. А).

Щодо позовних вимог про визнання за Позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 331 ЦК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.12.2005 № 3201-IV) до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Отже, відповідно до зазначеної норми до завершення будівництва Позивач буде вважатися власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), і які не можна відокремити без шкоди для Обєкта оренди.

Суд зазначає, що частину 4 статті 331 ЦК України, відповідно до якої суду надавалося право за заявою заінтересованої особи визнати її власником недобудованого нерухомого майна, було виключено згідно із Законом України від 15.12.2005 № 3201-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Крім того, судом враховано, що згідно з статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, у супереч зазначеної процесуальної норми, Позивачем не було доведено обставин на підтвердження факту того, що Відповідачем було проведено будівництва приміщення на загальною площею 130 кв. м., не було надано проектно-кошторисної документації щодо незавершеного будівництва, доказів, які б містили опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відтак, позовні вимоги у цій частині суд не може визнати за законні, обґрунтовані та доведені, а тому відмовляє у позові у даній частині.

Відповідач не спростував належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Приватним підприємством «Елітний район»(010218, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, приміщення 43, ідентифікаційний код 35372650) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 143,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (літ. А).

3. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 негайно звільнити нежитлову будівлю загальною площею 143,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (літ. А) та не чинити Приватному підприємству «Елітний район»перешкод у реалізації останнім свого права власності на нежитлову будівлю загальною площею 143,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (літ. А).

4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (01011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Елітний район»(010218, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, приміщення 43, ідентифікаційний код 35372650) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 59 (пятдесят девять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ.

6. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.