Рішення № 6140471, 22.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/13322.01.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз»

до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго»

про зобовязання вчинити дії та стягнення 41531,16 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Чумак О.М. довіреність № 03-5/86 від 27.10.08; Дуріцин А.В. довіреність № 03-5/97 від 19.01.09;

від відповідача: Каменчук В.О. довіреність № 8Д-08 від 08.04.08;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго»про зобовязання вчинити дії та стягнення 41531,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення п. 4.3, 4.6 Договору про надання послуг з транспортування природного газу № 21/66/Тр-07 від 30.01.2007 р. відмовляється підписати реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу за лютий 2008 р. та акт здачі-приймання послуг з технічного-приймання передачі та транспортування природного газу № 000767 від 29.02.2008 р., які відповідно до вказаного Договору фіксують надання позивачем послуг з транспортування природного газу і послуги з його технічного приймання-передачі, та є обовязковими для підписання сторонами. Крім того, вказані дії відповідача порушують п. 7.5 Договору від 30.01.2007 р., в звязку з чим з відповідача також підлягає стягненню пеня в розмірі 41531,16 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, визнавши дії відповідача щодо не підписання реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу за лютий 2008 р. та акту здачі-приймання послуг з технічного-приймання передачі та транспортування природного газу № 000767 від 29.02.2008 р. неправомірними, та зобовязати відповідача підписати реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу за лютий 2008 р. та акт здачі-приймання послуг з технічного-приймання передачі та транспортування природного газу № 000767 від 29.02.2008 р.; стягнути з відповідача на свою користь пеню за не підписання акту здачі-приймання послуг з технічного-приймання передачі та транспортування природного газу у сумі 41531,16 грн., а також понесені ним по справі судові витрати 500,32 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.12.2008 р. позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд задовольнити позов, зобовязавши відповідача виконати свої договірні зобовязання в натурі, що випливають з п. 4.3, 4.6 Договору про надання послуг з транспортування природного газу № 21/66/Тр-07, відповідно до умов Договору; стягнути з відповідача на свою користь пеню за непідписання акту здачі-приймання послуг з технічного-приймання передачі та транспортування природного газу за лютий 2008 р. у сумі 41531,16 грн., а також понесені ним по справі судові витрати 500,32 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. У письмовому відзиві на позов відповідач стверджує, що серед передбачених законодавством України способів захисту порушеного права відсутній такий спосіб захисту як зобовязання підписати акти здачі-прийомки послуг з транспортування газу та/або реєстри фактично протранспортованих обємів природного газу, оскільки така вимога не призводить до поновлення порушеного права та не може бути самостійним предметом позову, а тому не може розглядатись господарським судом.

Крім того, відповідач стверджує, що позивач ніяк не обґрунтував свої позовні вимоги в частині стягнення пені.

Ухвалою від 01.12.2008 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.12.2008 р.

25.12.2008 р. представник відповідача в судовому засідання подав відзив на позовну заяву.

25.12.2008 р. розгляд справи було відкладено на 22.01.2009 р.

26.12.2008 р. представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

22.01.2009 р. представники позивача в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги повністю та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив припинити провадження по справі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.01.2009 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг з транспортування природного газу № 21/66/Тр-07 (надалі - Договір), згідно умов якого (п. 1.1.), сторони погодили, що позивач зобовязується відповідно до умов даного Договору прийняти та протранспортувати природний газ (надалі газ) системою розподільчих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні позивача, від пунктів приймання-передачі газу газорозподільних станцій (надалі ГРС) на магістральних трубопроводах (надалі пункти приймання-передачі) та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (надалі ПВВГ) до пунктів призначення: газопроводів споживачів та/або до ГЗС для передачі визначеним відповідачем та доведеним (підтвердженим) до позивача через Обєднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз»(ОДУ «Укртрансгаз») споживачам, здійснювати облік такого газу, а відповідач зобовязується відповідно до умов даного Договору оплатити надані позивачем послуги з транспортування газу.

Відповідно до п. 2.1. Договору позивач за період з 2007 р. по 2011 р. зобовязаний надати відповідачу послуги з транспортування належного відповідачу газу в загальному обсязі до 500 млн. кубічних метрів.

За змістом п. 5.1. та 5.3. Договору тарифи на транспортування 1000 куб.м газу розподільчими газопроводами позивача становлять 65,10 грн., крім того ПДВ 13,02 грн., разом 78,12 грн. За надання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення відповідач сплачує на користь позивача винагороду в розмірі 0,05 грн., крім того ПДВ 0,01 грн., разом 0,06 грн. за кожну 1000 куб.м прийнятого у пунктах приймання-передачі та переданого в пунктах призначення споживачам газу з ресурсів відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01 по 29 лютого 2008 р. позивач належним чином виконував взяті на себе зобовязання по наданню послуг з транспортування та технічного приймання-передачі газу споживачам які уклали договори з відповідачем, протранспортувавши та передавши загалом 4294,769 тис. куб.м газу вартістю 365141,27 грн. разом з ПДВ, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними уповноваженими на те представниками позивача, відповідача та споживачів, та скріплені їхніми печатками, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Пунктами 4.1. та 4.2. Договору передбачено, що надання послуг з транспортування газу оформлюється позивачем та відповідачем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу, надалі акт. Надання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення оформлюється позивачем та відповідачем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі та пунктах призначення.

Сторони зобовязані підписати Акти, зазначені в п. 4.1. та 4.2. даного Договору, за місяць, у якому фактично позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу і послуги з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, до 7 числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги (п. 4.3. Договору).

Як визначено п. 4.4. Договору акт здачі-прийомки з транспортування газу та акт здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення, складаються позивачем на підставі реєстру фактично протранспортованих обємів природного газу у відповідному місяці, (надалі Реєстр).

Згідно п. 4.5. Договору підставою для складання реєстру є акти здачі-приймання газу та/або інші письмові документи, погоджені позивачем, які підтверджують передачу споживачам обємів природного газу з ресурсів відповідача у місяці, за який складається реєстр.

Відповідно до п. 4.6. Договору сторони зобовязані підписати реєстр до пятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги з транспортування природного газу.

Пунктом 4.8. Договору передбачено, що акти складаються у двох примірниках по одному для кожної із сторін і є підставою для здійснення розрахунків у встановленому даним Договором порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору та на основі вищевказаних трьохсторонніх актів прийому-передачі газу споживачам було складено реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу у лютому 2008 р. та акт здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу № УТГ-000767 від 29.02.2008 р.

07.03.2008 р., 12.03.2008 р. та 26.03.2008 р. позивач направляв відповідачу листи разом з вищезазначеним актом та/або реєстром, який/які просив підписати та повернути. Проте, відповідачем зазначені листи були залишені без відповіді та задоволення.

13.05.2008 р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом, в якому просив прискорити підписання та повернення раніше надісланого реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу у лютому 2008 р. та акту здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу № УТГ-000767 від 29.02.2008 р. Однак, вказаний лист відповідач також залишив без відповіді та належного реагування.

Зважаючи на вище викладене, та керуючись нормами чинного законодавства України позивач звернувся до господарського суд з вимогою зобовязати відповідача виконати свої договірні зобовязання в натурі, що випливає з п. 4.3, 4.6 Договору про надання послуг з транспортування природного газу № 21/66/Тр-07, відповідно до умов Договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач складені та запропоновані позивачем до підписання реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу у лютому 2008 р. та акт здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу № УТГ-000767 від 29.02.2008 р. не підписав, тим самим грубо порушивши вимоги п. 4.3, 4.6 Договору.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобовязати відповідача виконати свої договірні зобовязання в натурі, що випливає з п. 4.3, 4.6 Договору про надання послуг з транспортування природного газу № 21/66/Тр-07, відповідно до умов Договору нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення підписання реєстру фактично протранспортованих обємів природного газу у лютому 2008 р. та акту здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу № УТГ-000767 від 29.02.2008 р., а тому позивач, на підставі п. 7,5. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 41 531,16 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Відповідно до п. 7.5. Договору у випадку не підписання встановлених даним Договором актів у встановлені даним Договором строки між сторонами Договору, сторона, яка не підписала будь-який акт, сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5% від заставної вартості планового місячного обсягу транспортування газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобовязання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, протягом якого відбувалася затримка виконання зобовязання за кожний факт не підписання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 41 531,16 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача, викладені у його відзиві на позовну заяву проте, що серед передбачених законодавством України способів захисту порушеного права відсутній такий спосіб захисту як зобовязання підписати акти здачі-прийомки послуг з транспортування газу та/або реєстри фактично протранспортованих обємів природного газу, оскільки така вимога не призводить до поновлення порушеного права та не може бути самостійним предметом позову, а тому не може розглядатись господарським судом, не приймаються судом до уваги з огляду на ступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є і примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині зобовязати відповідача виконати свої договірні зобовязання в натурі, що випливає з п. 4.3, 4.6 Договору про надання послуг з транспортування природного газу № 21/66/Тр-07 від 30.01.2007 р. виникли при виконанні господарського договору, а тому дана позовна вимога підвідомча господарським судам.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Закрите акціонерне товариство «Укргаз-енерго»виконати свої договірні зобовязання в натурі, що передбачені п. 4.3., 4.6. Договору про надання послуг з транспортування природного газу № 21/66/Тр-07 від 30.01.2007 р. укладеного між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз»(87515, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 16, код ЄДРПОУ 03361135) та Закритим акціонерним товариством «Укргаз-енерго»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна 1/3-2, оф. G-1, код ЄДРПОУ 34003224).

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна 1/3-2, оф. G-1, код ЄДРПОУ 34003224) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз»(87515, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 16, код ЄДРПОУ 03361135) 41531 (сорок одна тисяча пятсот тридцять одна) грн. 16 коп. пені, 415 (чотириста пятнадцять) грн. 32 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: