Постанова № 61389314, 13.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2016 року № 826/3659/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна"

до Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" (далі - ТОВ "Бершка Україна", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування та визнання протиправною вимогу від 02.02.2016 року № 12-23 Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників; зобов'язання відповідача здійснити коригування даних у картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу, визначеного у податковій вимозі від 02.02.2016 року № 12-23 Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників; визнання протиправним та скасування рішення Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників від 03.02.2016 №2328/10/28-10-23-2 про опис майна у податкову заставу; зобов'язання відповідача зарахувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 5 700 000 грн., сплачений позивачем у 2013 році у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті позивачем, з червня 2014 року та здійснити відповідне коригування у картці особового рахунку позивача.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та прийнятими з порушенням чинного законодавства.

Відповідач проти позову не заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бершка Україна» є юридичною особою та перебуває на обліку в Міжрегіональному Головному управлінні ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників.

02.02.2016 року Міжрегіональним Головним управлінням ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників прийнято податкову вимогу №12-23, згідно якої станом на 01.02.2016 року сума податкового боргу ТОВ «Бершка Україна» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 7 615 051 ,72 грн., з якої: за основним платежем - 5 818 202, 24 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 181 765, 66 грн., пеня - 615 083, 82 грн.

03.02.2016 року Міжрегіональним Головним управлінням ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників прийнято рішення №2328/10/28-10-23-26 про опис майна ТОВ «Бершка Україна» у податкову заставу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

При цьому, податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що недоїмка ТОВ «Бершка Україна» виникла на підставі податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29.05.2015 року № 0030091506 та №0030101506.

11.12.2015 року Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №826/23904/15 винесено постанову, якою визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві у зарахуванні авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 5 700 000 грн., сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" у 2013 році у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна". Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві від 29 травня 2015 року № 0030091506 та №0030101506 та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві зарахувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 5 700 000 грн., сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" у 2013 році у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті позивачем, з червня 2014 року та здійснити відповідне коригування у картці особового рахунку.

Також в матеріалах справи міститься довідка Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2016 року, згідно якої постанова суду від 11.12.2015 року у справі №826/23904/15 набрала законної сили 04.02.2016 року.

Відповідно до норм статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Згідно з пунктом 60.1. статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 60.5 ст. 60 Кодексу встановлено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи наведене, податкова вимога від 02.02.2016 року №12-23 Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до статті 89.1.2. Податкового кодексу України податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Також нормами пункту 89.2. статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Враховуючи, що законні підстави для прийняття податкової вимоги від 02.02.2016 року №12-23 Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників не знайшли підтвердження під час вирішення справи, отже рішення Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників від 03.02.2016 №2328/10/28-10-23-2 про опис майна у податкову заставу є безпідставним та підлягає скасуванню, що свідчить про наявність підстав.

Відповідачем надано копію доповідної записки від 19.05.2016 №5389/28-10-42-2-17 Начальнику Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників Бамбізову Є.Є. в якій з метою виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2015 року просять надати доручення: управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем: відобразити зменшення суми нарахованих авансових внесків з податку на прибуток у зв'язку із виплатою девидендів у розмірі 5 700 000 грн. по декларації за 2013 рік від 03.03.2014 №9091076345 в ІКПП; управлінню погашення боргу щодо відкликання податкової вимоги від 02.02.2016 №12-23 та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 03.02.2016 №2328/10-28-10-23-26.

Проте не надано доказів виконання зазначеного доручення.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що відповідачем неправомірно винесено податкову вимогу від 02.02.2016 року №12-23 та рішення від 03.02.2016 №2328/10/28-10-23-2 про опис майна у податкову заставу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Бершка Україна» задовольнити.

2. Скасувати та визнати протиправною вимогу від 02.02.2016 року № 12-23 Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників.

3. Зобов'язати відповідача здійснити коригування даних у картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальність «Бершка Україна» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу, визначеного у податковій вимозі від 02.02.2016 року № 12-23 Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників.

4. Визнати протиправним та скасування рішення Міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників від 03.02.2016 №2328/10/28-10-23-2 про опис майна у податкову заставу Товариства з обмеженою відповідальність «Бершка Україна».

5. Зобов'язати Міжрегіональне Головне управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників зарахувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 5 700 000 грн., сплачений Товариством з обмеженою відповідальність «Бершка Україна» у 2013 році у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті Товариством з обмеженою відповідальність «Бершка Україна», з червня 2014 року та здійснити відповідне коригування у картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальність «Бершка Україна».

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда