Ухвала суду № 61386556, 12.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 р.Справа № 820/2043/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. по справі № 820/2043/16

за позовом ОСОБА_1

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про опис майна,

ВСТАНОВИЛА:

19.04.2016р. позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 року №01-17Т-229-БАБАЇ форми "ф", винесене Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області; скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №44/20-23-17-42 від 07.04.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що винесене Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 року №01-17Т-229-БАБАЇ форми "ф" за платежем транспортний податок та складене на підставі нього рішення про опис майна у податкову заставу №44/20-23-17-42 від 07.04.2016 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, адже, незважаючи на те, що автомобіль "TOYOTA LAND CRUISER 200", 2013 року випуску перебував у власності позивача, проте у 2014 році його було викрадено, у зв'язку з чим автомобіль вибув із володіння позивача, про що відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст. 214 КПК України старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Ткаченком О.С. внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100070003042 від 04.05.2014р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про опис майна - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015р. №01-17Т-229-БАБАЇ форми "ф", винесене Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Скасовано рішення про опис майна у податкову заставу №44/20-23-17-42 від 07.04.2016 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за позивачем, ОСОБА_1, зареєстровано право власності на транспортний засіб TOYOTA, модель - LAND CRUISER 200, 2013 року випуску, тип - універсал - В, номер кузова НОМЕР_2, об'єм двигуна 4608, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 10.09.2013 року за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.11).

Зазначений транспортний засіб позивачем було придбано на підставі договору №ВДиА-0003/235 від 23.08.2013р., передача транспортного засобу відбулася на підставі видаткової накладної №ВДиРА-000876 від 06.09.2013р. (а.с. 22).

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2016р. представником позивача, ОСОБА_3, отримано в приміщенні Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015р. №01-17Т-229-БАБАЇ форми "ф", відповідно до якого позивачу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 пункту 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за призначенням платежу: транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.

Згідно з ст.8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст.10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належить податок на майно, до складу якого відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України входить транспортний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно з п.п.12.1.2 п.12.1 ст.12 Податкового кодексу України, Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України закріплено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п. 267.4, п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Таким чином об'єктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років.

При цьому згідно пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Таким чином, використання транспортного засобу пов'язується з його реєстрацією.

Тобто, податкові органи обчислюють податкове зобов'язання платникам транспортного податку на підставі отриманих відомостей про зареєстровані транспортні засоби, згідно критеріїв, визначених Податковим кодексом України, за такими платниками податку (фізичними та юридичними особами).

З матеріалів справи встановлено, що за позивачем зареєстровано автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 200, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, об'єм двигуна 4608, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації 10.09.2013р., який відповідає критеріям, визначеним п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Проте, під час судового розгляду справи та за наявними у матеріалах справи доказами судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст. 214 КПК України, старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві за №12014100070003042 від 04.05.2014р. внесено відомості про кримінальне правопорушення стосовно незаконного заволодіння невстановленою особою під час перебування по вул. Фрунзе, 124 у м. Києві транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 200, що належить позивачу та на разі досудове розслідування триває, а транспортний засіб так і не повернуто позивачу.

Суд зазначає, що вказані обставини підтверджені наявними в матеріалах документами, а саме: копією витягу з кримінального провадження №12014100070003042 (а.с.15), пам'яткою про процесуальні права та обов'язки потерпілого (а.с. 13-14), розпискою щодо передання на вимогу міліції ОСОБА_1 комплекту ключів від транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 200, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 10), а також витягом з бази "Угон СНГ" стосовно відомостей щодо викраденого транспортного засобу (а.с. 12).

Також, згідно з п.п. 267.6.1, п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

З врахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 року №01-17Т-229-БАБАЇ форми "ф" у позивача відсутній об'єкт оподаткування в розумінні приписів ст. 267 Податкового кодексу України.

Окрім цього, відповідно до п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Отже, відсутність у позивача об'єкта оподаткування, виключає можливість визначення йому податкового зобов'язання, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо позовних вимог стосовно скасування рішення про опис майна у податкову заставу №44/20-23-17-42 від 07.04.2016р., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, представником відповідача було надано пояснення та зазначено, що позивачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015р. №01-17Т-229-БАБАЇ форми "ф", яке винесене Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було отримано 29.08.2015 р., про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, чим спростовано твердження позивача, щодо отримання вказаного рішення суб'єкта владних повноважень 12.04.2016р.

Суд зазначає, що відповідно до пп.89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі, несплати податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пп.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки судом встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 року №01-17Т-229-БАБАЇ форми "ф", винесене Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, на підставі несплати якого і виник податковий борг у позивача, то суд приходить до висновку, що для належного захисту прав позивача, рішення про опис майна у податкову заставу підлягає скасуванню.

Також, суд проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення та рішення про опис майна у податкову заставу, винесеного Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області стосовно ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області має бути залишена без задоволення.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 року по справі № 820/2043/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. по справі № 820/2043/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 19.09.2016 р.