Рішення № 61376249, 13.09.2016, Апеляційний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 р. м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Григоренко М.П., Максимчук З.М.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

07 квітня 2015 року ПАТ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПАТ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що у 2008 році банком було прийнято рішення про зміну відсоткової ставки про що було повідомлено відповідача листом, зазначені дії узгоджуються із нормами закону, який діяв на момент укладання договору, тобто в момент коли дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору (ст. 651 ЦК України). Відповідно до ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлювали процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Також, жодних дій щодо звернення до банку в усному чи письмовому вигляді з метою зміни умов договору чи його припинення, відповідач не здійснював, що свідчить про згоду з умовами щодо суми щомісячного платежу по кредиту, крім того, з моменту збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, відповідач здійснював сплату відсотків за новою ставкою.

Просить рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, в рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зміна розміру процентної ставки безпосередньо вплинула на розподіл суми щомісячного платежу та на виникнення суми заборгованості позичальника, а тому судом не взято до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, як належний доказ підтвердження наявності у відповідача зазначеної суми заборгованості. А інші докази, які б підтверджували наявність заборгованості відповідача згідно з умовами укладеного кредитного договору в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області з таким висновком суду першої інстанції не погоджується виходячи з такого.

Судом встановлено, що 27 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ROZOGA00000772, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 18000 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 27 березня 2018 року (а.с.9-13).

Пунктом 8.1. Кредитного договору передбачено, що щомісяця в Період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 265,09 дол. США. згідно графіку погашення кредиту (Додаток №2 до Кредитного договору) для погашення заборгованості за Кредитним Договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди і комісії (а.с.11).

Відповідно до п. 8.9. Кредитного договору, його невідємними частинами є додаток №1-детальний опис загальної вартості кредиту та додаток № 2 - графік погашення кредиту за кредитним договором № ROZOGA00000772 від 27.03.2008 р.(а.с.11).

У п. 7.4 договору та додатку № 1 визначені умови кредитування, які передбачають річну процентну ставку у розмірі 12,00% на залишок по кредиту ( а.с. 10)

З 26 жовтня 2008 року, позивачем застосовано процентну ставку 15,12%, а з 20 серпня 2010 року - 14, 62% у звязку з чим, станом на 19 березня 2015 року за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 12333,22 дол. США, а саме 10685,06 дол. США заборгованість за кредитом, 737,21 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом, 20,77 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом, 292,70 дол. США пеня за несвоєчасне виконання зобовязання та штрафи відповідно до договору, 10,69 дол. США штраф (фіксована частина), 586,79 дол. США штраф (процентна складова) (а.с. 4-7).

Відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні конюнктури ринку грошових ресурсів в Україні банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки ( а.с.10.)

У 2008 році банком було прийнято рішення про зміну процентної ставки з 12,00% до 15,12%. Про цю зміну банк і повідомив клієнта листом від 19 жовтня 2008 року №008856 (а.с. 95). Зазначена умова договору повністю узгоджується з положенням чинного законодавства.

Додатковими угодами від 20 серпня 2010 року та від 26 квітня 2012 року, наданими в суді апеляційної інстанції, відсоткова ставка змінювалась та складає 14.62% і 1.26% за місяць відповідно.

Дані угоди підписані ОСОБА_1 і ним не оскаржувались.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У випадку незгоди з умовами договору в контексті збільшення відсоткової ставки, відповідачем не було заявлено про своє бажання розірвати кредитний договір чи внести зміни до вже укладеного договору, відповідно банком такі дії були розцінені як згода позичальника з умовами договору.

Крім того, з моменту збільшення відсоткової ставки за кредитним договором відповідач здійснював сплату відсотків за новою ставкою, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача та випискою по рахункам (а.с. 96-103).

За таких обставин, колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області приходить до висновку, що відповідач прийняв і погодився із зміненими умовами кредитного договору, а отже позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягають задоволенню.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем до позовної заяви.

Відповідачами вказаний розрахунок не спростований, а тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Згідно із ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» платники грошових коштів сплачуються на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки НБУ, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовим рішенням лише у національній валюті України гривні.

Таким чином розмір пені в сумі 292,70 дол. США підлягає стягненню в гривневому еквіваленті в сумі 7794,60 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Матеріали справи містять документально підтвердженні судові витрати, понесені позивачем, а саме 2884,74 грн. за подачу позовної заяви та 3173,22 грн. за подачу апеляційної скарги, які, відповідно, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,317,319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 березня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" заборгованість у розмірі 12 040 (дванадцять тисяч сорок) доларів США 52 центів США та 7794 (сім тисяч сімсот девяносто чотири) грн. 60 коп. пені за несвоєчасне виконання зобовязання за договром.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" судовий збір в розмірі 6 057 (шість тисяч пятдесят сім) грн. 96 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча А.М. Шеремет

Судді : С.П. Григоренко

ОСОБА_2