Рішення № 61374570, 13.09.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016 року Провадження №2/425/538/16

Справа №425/2010/16-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

за участю секретаря Білак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

01 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК» звернулося до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову банк зазначає, що 09.10.2008 року ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 565/17-ПК22/08*, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 15815,00 доларів США із строком погашення 08.10.2018 року, відсоткова ставка за користування кредитом 16% річних, а відповідач зобовязувався повернути суму отриманих кредитних коштів та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у порядку та на умовах кредитного договору щомісячними платежами, згідно встановленого графіку сплати кредиту. Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав, а відповідач свої зобовязання за кредитним договором не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість за кредитним договором станом на 22.02.2016 року в загальній сумі 442631,36 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача та покласти на нього судові витрати.

В судове засідання представник позивача не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі представника банку, позовні вимоги підтримує, у випадку неявки відповідачів проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 93).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки в судове засідання суду не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутності суду не надав, заперечень на позов не надав, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Виклики в судове засідання були направлені відповідачу за адресою, згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу, які повернулися до суду з відміткою «за не запитом» (а.с. 70, 90). Інших відомостей про місце роботи або фактичне місце проживання відповідача суд не має.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відсутності заяви відповідача про розгляд справи за її відсутності та згоду позивача на ухвалення заочного рішення у справі, суд вважає за можливе розглядати цивільну справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи, що сторони не скористалися правом брати участь у судовому засіданні та представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд розглядає цивільну справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.10.2008 року між ПАТ «УКРСОЦБАНК» (правонаступник Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 565/17-ПК22/08 (надалі кредитний договір) (а.с. 6-12).

Згідно до п. 1 кредитного договору банк (позивач по справі) надає позичальнику (відповідач по справі) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 15815,00 гривень зі сплатою 16% річних. Погашення кредиту здійснюється в наступному порядку до 10 числа (включно) кожного місяця, починаючи з листопада 2008 року (останній платіж жовтень 2018 року) в сумі 131,79 доларів США.

Згідно п. 2.4.5 кредитного договору сплата процентів здійснюється щомісячно у валюті наданого кредиту.

Згідно п. 1.2 кредит надано позичальнику на поточні потреби. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобовязань кредитор укладає з позичальником іпотечний договір.

Згідно п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, повернення кредиту, він сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Згідно п. 4.2 кредитного договору у разі, зокрема, порушення позичальником обовязку щодо своєчасної сплати процентів та повернення кредиту, позичальник сплачує кредиторові штраф у розмірі 3% від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами за кожний випадок.

Факт надання кредиту підтверджується заявою на видачу готівки № ав/1089/ав від 10.10.2008 року, згідно з якою ОСОБА_1 видано кредит згідно кредитного договору № 565/17-ПК22/08 від 09.10.2008 року 15815,00 доларів США, еквівалент у гривні 77922,09 гривень (а.с. 5).

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав належним чином в обумовлений кредитним договором строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі. Визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Під виконанням зобов'язання розуміються вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання. Належне виконання зобов'язання передбачає виконання зобов'язання в належний строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не повністю виконав зобовязання за кредитним договором по своєчасному та повному поверненню кредиту та процентів за користування ним, згідно розрахунку позовних вимог останній платіж щодо повернення заборгованості по кредиту було здійснено позичальником 23.07.2013 року (а.с. 15-16).

Згідно розрахунку позовних вимог, заборгованість за кредитним договором станом на 22.02.2016 року становить в загальній сумі 442631,36 гривень, яка складається з:

-257356,62 гривень заборгованість за кредитом;

-109517,73 гривень заборгованість за відсотками;

-65073,55 гривень розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;

-10683,46 гривень розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Відповідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші) або утриматися певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Отже, зобовязання за своїм значенням поділяються на: основні зобовязання які можуть існувати самостійно, та додаткові (акцесорні) зобовязання які забезпечують належне виконання основних зобовязань і виникають та існують виключно за умови існування основного зобовязання.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, основним зобовязанням позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором є погашення кредитних коштів та сплата процентів за користування ними, додатковим зобовязанням є сплата неустойки (штрафа, пені).

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Отже, антитерористична операція на території Луганської області була запроваджена з 14.04.2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, в якому міститься місто Рубіжне Луганської області, в якому зареєстрований відповідач ОСОБА_1 (а.с. 33).

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховано відповідачу 65073,55 гривень пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 21.02.2015 року по 21.02.2016 року та 10683,46 гривень пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 21.02.2015 року по 21.02.2016 року (а.с. 15-16).

За таких обставин, суд вважає, що в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у загальній сумі 75757,01 гривень необхідне відмовити в її стягненні, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції» встановлена заборона її нарахування з 14.04.2014 року.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та щомісячної сплати процентів за користування ними належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості за цим договором, тому суд вважає, що є підстави для дострокового стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 366874,35 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 257356,62 гривень, заборгованості за процентами у сумі 109517,73 гривень, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню інших прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Жодних доказів виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості повністю або частково відповідачем до суду не надано, також не надано доказів, які спростовують обставини, на які посилається представник позивача у позовній заяві. Відповідачем не подано до суду заперечень проти позову відповідно до ст. 128 ЦПК України, контрозрахунку позовних вимог.

Підсумовуючи наведене вище, суд задовольняє позов банку частково та стягує з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 366874,35 гривень, в частині стягнення пені в розмірі 75757,01 гривень відмовляє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 5502,79 гривень, в решті судовий збір покладається на позивача (вимоги задоволені на 82,88%, судовий збір 6639,47 х 82,88% = 5502,79).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: 93000, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 00039019, заборгованість за договором кредиту № 565/17-ПК22/08* від 09.10.2008 року станом на 22.02.2016 року в розмірі 366874,35 гривень (Триста шістдесят шість тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 35 копійок), яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 257356,62 гривень, заборгованості за процентами у сумі 109517,73 гривень.

В частині стягнення пені у розмірі 75757,01 гривень відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: 93000, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 00039019, судовий збір у сумі 5502,79 гривень (Пять тисяч пятсот дві гривні 79 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.Ш. Мирошникова