Ухвала суду № 61353637, 14.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/827/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

14 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Шевчука В.В.,

представника відповідача: Бабія Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Левел" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Левел" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що за результатами проведеного аналізу декларування акцизного податку з роздрібного продажу нафтопродуктів, зокрема в частині вартості реалізованих нафтопродуктів та скрапленого газу за 2015 рік, декларування ПДВ та виторгів, проведених через реєстратори розрахункових операцій встановлено розбіжності: за звітний період 2015 рік ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" згідно з даними декларацій з акцизного податку нараховано акцизного податку на суму 83854,00 грн., згідно з електронною базою показників звітності реєстраторів розрахункових операцій вартість реалізованих через роздрібну торгову мережу товарів становить 5275079,81 грн., таким чином, розрахункова сума акцизного податку складає 251194,27 грн. у зв'язку з чим виникає відхилення - 167340,27 грн.; обсяг операцій, що оподатковується ПДВ за 2015 рік відповідно до декларацій з ПДВ складає 4412125,00 грн.

Запитом від 13 квітня 2016 року № 699/10/02-32-14-05 ГУ ДФС у Вінницькій області просило ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" надати пояснення то копії підтверджуючих документів (засвідчені підписом посадової особи платника податків та скріплені печаткою) щодо встановлених розбіжностей.

У відповідь на зазначений запит позивач направив лист від 20 квітня 2016 року № 60, додавши копію декларації з ПДВ за грудень 2016 року з додатками на 9 арк.

01 червня 2016 року ГУ ДФС у Вінницькій області керуючись ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України прийняло наказ "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" (код ЄДРПОУ 38898120)".

На підставі зазначеного наказу 01 червня 2016 року виписані направлення №№ 420, 421, 422, 429, 430 на здійснення перевірки.

Позивач, ознайомившись з метою та підставами проведення позапланової виїзної документальної перевірки (наказом ГУ ДФС у Вінницькій області від 01 червня 2016 року №313, направленнями на перевірку) відмовився допустити представників ГУ ДФС у Вінницькій області до перевірки, про що зазначив у повідомленні від 02 червня 2016 року № 82.

Зазначене повідомлення додане до акта від 02 червня 2016 року про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ", що складений головними державними ревізорами-інспекторами сектору перевірок ризикових платників та моніторингу ризикових операцій управління аудиту ДФС у Вінницькій області.

Рішенням ГУ ДФС у Вінницькій області від 07 червня 2016 року застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ".

Наведені обставини стали підставою для звернення ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" до суду з цим адміністративним позовом.

Суд І інстанції відмовляючи у задоволенні адміністративного позову виходив з того, що позивач не виконав умови щодо надання пояснень та копій підтверджуючих документів (засвідчених підписом посадової особи платника податків та скріплених печаткою) щодо виявленої недостовірності, тому доводи контролюючого органу про порушення платником податків вимог податкового законодавства є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції з огляду на наступне.

Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України визначають, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Особливості призначення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 ПК України.

Пунктом 78.1 ПК України визначено обставини, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

За приписами п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Обставиною, на наявність якої посилається відповідач як на підставу проведення документальної позапланової перевірки, стало невиконання позивачем умов пп. 78.1.4 п. 78.1. ст.78 ПК України щодо надання пояснень та копій підтверджуючих документів (засвідчених підписом посадової особи платника податків та скріплених печаткою) щодо встановлених розбіжностей.

Так, відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка проводиться, зокрема, у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, передумовою для проведення перевірки на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України є дії контролюючих органів щодо витребування у платника податків пояснень та їх документального підтвердження щодо обставин, що свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби регулюється нормами ст. 73 ПК України.

Так, згідно з п. 73.3 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Відповідно до абз. 3 п. 73.3 ст.73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, законодавством визначені певні вимоги до змісту інформаційного запиту контролюючих органів та підстав для його направлення. При цьому, закріплено право платника податків на відмову від надання відповіді на запит, складений з порушенням вимог Податкового кодексу.

У запиті від 13 квітня 2016 року № 699/10/02-32-14-05, направленому позивачу, контролюючий орган зазначає, що за результатами проведеного аналізу декларування акцизного податку з роздрібного продажу нафтопродуктів, зокрема в частині вартості реалізованих нафтопродуктів та скрапленого газу за 2015 рік, декларування ПДВ та виторгів, проведених через реєстратори розрахункових операцій встановлено розбіжності:

за звітний період 2015 рік ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" згідно з даними декларацій з акцизного податку нараховано акцизного податку на суму 83854,00 грн.,

згідно з електронною базою показників звітності реєстраторів розрахункових операцій вартість реалізованих через роздрібну торгову мережу товарів становить 5275079,81 грн., таким чином, розрахункова сума акцизного податку складає 251194,27 грн. у зв'язку з чим виникає відхилення - 167340,27 грн.;

обсяг операцій, що оподатковується ПДВ за 2015 рік відповідно до декларацій з ПДВ складає 4412125,00 грн.

Надаючи оцінку направленому запиту від 13 квітня 2016 року № 699/10/02-32-14-05, суд встановив, що у своєму запиті контролюючий орган вказує, яку саме недостовірність даних виявлено відповідачем, як того вимагає пп. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Переліком інформації, яка запитувалась, є пояснення в частині вартості реалізованих нафтопродуктів та скрапленого газу за 2015 рік, декларування ПДВ та виторгів, проведених через реєстратори розрахункових операцій, за результатами якого встановлено розбіжності, переліком документів є копії підтверджуючих документів у частині вартості реалізованих нафтопродуктів та скрапленого газу за 2015 рік, декларування ПДВ та виторгів, проведених через реєстратори розрахункових операцій, за результатами якого встановлено розбіжності.

Таким чином, запит від 13 квітня 2016 року № 699/10/02-32-14-05 містить визначені п. 73.3 ПК України підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати.

Крім того, такий запит підписаний заступником керівника контролюючого органу, скріплений печаткою контролюючого органу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що запит відповідача, скерований позивачу для отримання від нього пояснень і документів відповідає зазначеним вище приписам податкового законодавства та може вважатися тим запитом, наявність якого є обов'язковою при призначенні документальних позапланових перевірок.

При цьому необхідно зазначити, що виходячи із норм пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України у контролюючого органу існує право на оцінку пояснень і їх документального підтвердження. Якщо такі пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені перевірка може бути призначена.

Тобто, у випадку коли наданими платником податків поясненнями та їх документальним підтвердженням не усунуті сумніви контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства, у контролюючого органу відсутній інший механізм для перевірки фактів порушень, аніж призначити перевірку у відповідності із пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України.

У наданій відповіді на запит позивач зазначив, що розбіжності в декларуванні ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" акцизного податку та ПДВ за звітний період 2015 року виникли у зв'язку з тим, що контролюючим органом не враховані операції з роздрібної торгівлі паливом через мережу АЗС суб'єктам господарювання для їх подальшого комерційного використання у відповідності до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Крім того, позивач зазначив, що перелік суб'єктів господарювання, які придбали паливо на АЗС ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ", для подальшого використання у комерційній діяльності, і звернулися до підприємства з вимогою про видачу податкової накладної з ПДВ, наведений у додатку до декларації з ПДВ за грудень 2015 року, що була подана підприємством в електронному вигляді, прийнята і зареєстрована контролюючим органом. До вказаних пояснень долучена копія декларації з ПДВ за грудень 2015 року з додатками на 9 арк.

Однак, з вказаного листа слідує, що пояснення в частині вартості реалізованих нафтопродуктів та скрапленого газу за 2015 рік, декларування ПДВ та виторгів, проведених через реєстратори розрахункових операцій, за результатами якого встановлено розбіжності, з переліком підтверджуючих документів ТОВ "ТОП ЛЕВЕЛ" не надало.

Враховуючи викладене, суд І інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем відповіді на запит надано не було, що і створило підстави для прийняття рішення про призначення позапланової документальної перевірки, яке було оформлено оскаржуваним наказом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Левел" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 вересня 2016 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.