Рішення № 61346376, 13.09.2016, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/695/16-ц

Провадження № 2/355/374/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Баришівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Єременка В.М.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Баришівка Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.04.2012 року помер батько позивача - ОСОБА_4. Після його смерті позивач несподівано для себе дізнався про існування заповіту від 06.03.2010 року, складеного його батьком на імя ОСОБА_2, яким він заповів відповідачці по справі своє майно, а саме:

1. житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в м. Бориспіль по провулку Матросова, 5 Київської області,

2. земельна ділянка площею 0,146 га в с. Швачиха по вулиці Селянській, 54, Баришівського району, Київської області,

3. земельна ділянка площею 1,985 га на території Македонської сільської ради ДП-3, пай 32, Миронівського району, Київської області.

Позивач переконаний, що його батько не міг заповісти своє майно відповідачці. Протягом останніх років батько хворів на онкозахворювання, що було приховано від позивача, хоча він, як син повинен був знати про хворобу батька. Позивач вважає, що заповіт ОСОБА_4 складений 06.03.2010 року, не відповідав його дійсній волі та був складений у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки він бажав розділити належне йому майно порівну між обома своїми дітьми, а саме позивачем та відповідачем. В заявленому позові просить визнати заповіт ОСОБА_4, складений 06.03.2010 року, нікчемним за наступними підставами.

Так, позивач вважає, що вказаний заповіт є нікчемним, оскільки він складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

У тексті заповіту зазначено лише прізвище, ім'я та по батькові спадкоємця, і в ньому не міститься жодних відомостей щодо дати народження, місця проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого можна встановити особу спадкоємця. Позивач звертає увагу на те, що згідно тексту заповіту спадкоємцем може бути будь яка особа з аналогічним прізвищем та ім'ям, як у відповідача та навів з Інтернету, як приклад 21 особу з аналогічним прізвищем, імям та по батькові.

ОСОБА_1 просить суд визнати нікчемним заповіт ОСОБА_4 від 06.03.2010 року, складений та посвідчений державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, та пояснив суду, що він являється сином нині покійного ОСОБА_4. Не заперечує ту обставину, що вже двічі звертався до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, з позовом про усунення від спадкування та другий раз звертається з аналогічним позовом про визнання заповіту нікчемним. В зазначеному заповіті посилається на те, що в Інтернеті з таким, як у його сестри ОСОБА_2 прізвищем, імям та по батькові є 21 особа, а тому він не впевнений що батько заповів майно іменно своїй дочці. В той же час позов до тих осіб не предявив. З батьком він зустрічався рідко, десь один раз на місяць і не знав про тяжку хворобу батька.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 пояснила суду, що заявлений до її дочки позов ОСОБА_1 вона не визнає. Давно, ще коли син нині покійного її чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_1 повернувся з армії то постало питання майбутньої спадщини, де ОСОБА_1 був згодний щоб йому у м. Бориспіль залишилася квартира, дача в селі Циблі Переяслав-Хмельницького району та легковий автомобіль «Опель Омега». Претензії у позивача виникли тільки після смерті батька, у похованні якого він участі не приймав та не доглядає за могилою батька. Позивач, як вказує ОСОБА_5 говорить суду неправду щодо його необізнаності в хворобі свого батька, так як вона возила одночасно їх обох на обстеження до медичних установ ще в 2009 році. Її чоловік ніколи не мав проблем із здоров,ям. Його робота була повязана з відрядженнями по обслуговуванню газового обладнання. Він був дуже виваженою людиною і його поважали на роботі. На час складання заповіту, память у заповідача була хороша.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову та зазначив, що позов є безпідставним не обґрунтованим. ОСОБА_4 при складанні заповіту був при ясній памяті, розумова діяльність, якого знаходилася на відповідному рівні.

Представник третьої особи Баришівської районна державна нотаріальна контори Київської області ОСОБА_3 пояснив суду, що заповіт складається зі слів заповідача і нотаріус не має права зясовувати у заповідача, якісь інші відомості стосовно особи, якій заповідається майно. З боку нотаріуса все зроблено правильно і заповіт не є нікчемним. На спадкове майно подала заяву тільки одна людина це ОСОБА_2 В задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, її представника, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 за два роки до смерті, будучи при здоровому глузді, усвідомлюючи значення своїх дій та керуючи ними, вніс до заповіту тільки прізвище своєї доньки відповідача по справі ОСОБА_2, усунувши від спадкування позивача по справі ОСОБА_1, якому як зазначила представник відповідача ОСОБА_5 за згодою позивача, були залишені: в м. Бориспіль квартира, дача в селі Циблі Переяслав-Хмельницького району та легковий автомобіль, з чим позивач після смерті батька не може змиритися та безперестанно звертається до суду з позовами, чинить позивачу перешкоди в оформленні права власності на спадкове майно та не допускає позивача до спадкового майна.

Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. З огляду на викладене, вбачається, що ОСОБА_4 на час складання заповіту на ОСОБА_2 був при здоровому глузді, усвідомлював значення своїх дій і керував ними. А твердження позивача щодо не усвідомлення значення своїх дій його батьком при складанні заповіту, є надуманими і такими, що не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи (а.с. 61 лист начальника БМУ-5 від 15.05.2013 року №06/536, а.с. 62 - характеристика на ОСОБА_4 ) Окрім того позивачем суду не надано жодних доказів про наявність яких - небудь хвороб у ОСОБА_4

Суд також звертає увагу на те, що позивач рідко спілкувався із своїм батьком та не приймав участь в похованні батька і дані обставини в судовому засіданні ним не спростовані.

Відповідно до ст. 202 ЦК України Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обовязки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обовязки для інших осіб лише у випадках встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно п. 2 Глави 3. «Посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВС України від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування » - заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із ч. 1 ст. 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі ст. 215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається. Крім того, згідно зі ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на спадкування спадкового майна пред'явлення позову про встановлення нікчемності заповіту, позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Статтею 1257 ЦК України визначено підстави нікчемності заповіту та визнання його недійсним, які не виключають застосування загальних норм § 2 глави 16 ЦК відповідно до встановлених судом обставин, якщо вони узгоджуються з правовими підставами та наслідками нікчемності або недійсності заповіту, зазначеними у ст. 1257 ЦК.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт може бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексі.

Відповідно до ст. 1248 ЦК України Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо складання заповіту з зазначенням перелічених ним обставин, які не передбачені чинним законодавством, з боку позивача є надуманими, безпідставними, направленими на нові звернення до суду з метою будь - яким чином позбавити спадкоємця вступити у права власності на спадкове майно за заповітом.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України:

1.Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

2.Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3.Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Обставини, по яких знову звернувся до суду позивач ОСОБА_1 вже були встановлені судовим рішенням від 27.11.2013 року у цивільній справі №355/510/13ц, провадження №2/355/304/13 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Встановлені судом обставини також стверджуються:

- ксерокопією паспорта позивача ОСОБА_1, серія СМ №173090, виданого 21.10.1999 року;

- ксерокопією паспорта ОСОБА_4, серія СМ №302009, виданого 06.12.2000 року;

- ксерокопією лікарського свідоцтва по смерть ОСОБА_4 №117 від 30.04.2012 року;

- ксерокопією свідоцтва про народження ОСОБА_2, серія 1-ОК №031207, видане 25.02.2006 року;

- ксерокопією заповіту від 06.03.2010 року;

- ксерокопією листа начальника БМУ-5 від 15.05.2013 року;

- ксерокопією рішення Баришівського районного суду Київської області від 27.11.2013 року (справа №355/510/13ц, провадження №2/355/304/13 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним, яким у задоволенні позову відмовлено;

- ксерокопією ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 13.10.2015 року, де апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена;

- ксерокопією рішення Баришівського районного суду Київської області від 11.01.2013 року (справа №1001/1587/2012ц, провадження №2/355/43/13 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадкування, де у задоволенні позову відмовлено;

- ксерокопією ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 15.04.2013 року, де в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено;

- ксерокопією рішення Баришівського районного суду Київської області від 17.03.2016 року (справа №355/213/16ц, провадження №2/355/160/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, де у задоволенні позову відмовлено;

- ксерокопією ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 09.06.2016 року, де апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена;

- ксерокопією рішення Баришівського районного суду Київської області від 25.11.2015 року (справа №355/1727/15ц, провадження №2/355/759/15 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, де у задоволенні позову відмовлено.

- іншими матеріалами справи.

Таким чином, з огляду на викладені обставини у справі, заявлений ОСОБА_1 позов до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним на переконання суду не може бути задоволений. Цивільна справа з аналогічних підстав (за винятком надуманих підстав у даній справі) місцевим судом вже розглядалась 27.11.2013 року, де у задоволенні позову судом відмовлено, а апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення суді була відхилена.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 208, 209,212, 214, 215-218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 202, 1223, 1233, 1234, 1247, 1248, 1257 ЦК України, ст.ст. 43, 44 ЗУ «Про нотаріат», Інструкції про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004 року №20/5, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня проголошення до апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_7