Рішення № 61324920, 14.09.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.2016 Справа № 905/2410/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при помічнику судді (секретарі судового засідання) Фатєєвій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом – Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний

комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь

до відповідача – Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк

про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 5128,63грн.

за участю представників сторін:

від позивача – не явився,

від відповідача – не явився

СУТЬ СПРАВИ:

12.08.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь (далі - позивач) до ДП "Донецька залізниця" м. Донецьк про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 5128,63грн.

В підтвердження позовних вимог позивач надав накладну №51692101 від 01.02.2016р., комерційний акт БН724721/92 від 18.02.2016р., рахунок-фактуру №68 від 01.02.2016р., акт приймання-передачі вугільної продукції від 01.02.2016р., договір №УПр14/28/162 від 30.12.2013р.

Представники сторін в судове засідання 14.09.2016р. не явились, про причину неявки не повідомили, додаткових документів до матеріалів справи не надали. про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Обізнаність позивача також підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення уповноваженій особі ухвал суду.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Господарський суд вирішує спір по суті без явки представника відповідача на підставі ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

01.02.2016р. ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (вантажовідправник) на адресу ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь (вантажоодержувач) за залізничною накладною №51692101 у напіввагоні №62006754 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажений антрацит. За накладною вага нетто у вагоні - 70000кг (брутто - не зазначено, тара - 23400кг).

Згідно рахунку-фактури №68 від 01.02.2016р. ціна 1т вугілля кам’яного АС (6-13) за спірною відправкою – 1858,20грн.(без ПДВ).

На станцію Маріуполь-Сортувальний (станція призначення) вагон з вантажем прибув 18.02.2016р., де був складений акт загальної форми №1-033 від 18.02.2016р. Підстава складання акту загальної форми – з лівої сторони по ходу потягу скіс до борту вагону з 1 по 7 люк нижче рівня бортів на 200мм.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці. На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт БН 724721/92 від 18.02.2016р., згідно з яким:

·вагон прибув в технічному відношенні справний;

·вантаж ущільнений та маркований вапном з природними скосами, фактично маркування відсутнє;

· з лівої сторони по ходу потягу скіс до борту вагону з 1 по 7 люк нижче рівня бортів на 200мм;

· витікання вантажу немає;

·зважування вагону проводилося на 150т вагонних вагах одержувача;

·вага нетто зважування вантажу 67000кг (брутто – 90400кг, тари з брусу 23400кг), нестача вантажу складає 3000кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема з боку залізниці – заступника начальника станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача – прийомоздавальником.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з перевезення.

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема, комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) у вагоні №62006754 складає 5128,63грн. із розрахунку: 2300кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі для мінерального палива 1,0% (3000-700)) х 2229,84грн. (вартість 1т вугілля кам’яного, АС (6-13), зданого до перевезення з ПДВ);

Позивачем заявлена така ж сума.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Судові витрати у справі покладаються у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь до Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 5128,63грн.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул.Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, вул. Левченка, буд. 1, ЄДРПОУ 00191129) вартість недостачі вантажу в розмірі 5128,63грн., 1378,00грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписаний 14.09.2016року.

Суддя О.О. Уханьова