Рішення № 6131968, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/36819.10.09 За позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 07.09.2009р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 12.10.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(надалі ТОВ «Східні регіони», відповідач) суми в розмірі 53625, 61 грн., в тому числі суми основного боргу у розмірі 41919, 05 грн., суми пені в розмірі 6466, 43 грн., суми інфляційних в розмірі 4431, 25 грн., та суми 3% річних в розмірі 808, 88 грн..

На вимоги суду позивачем представлено уточнений розрахунок суми пені згідно з яким сума пені заявлена до стягнення становить 5000, 01 грн..

Вказана заява судом розцінюється як заява про уточнення позовних вимог в частині розміру пені у звязку з чим зменшенню підлягає сума заборгованості заявлена до стягнення за поданим позовом, що відповідає позиції Вищого господарського суду України викладеній у п. 5 Інформаційного листа від 14.08.2007 № 01-8/675.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобовязання за договором перевезення вантажів № 06/07-Т від 01.11.2006р. щодо оплати наданих послуг. У звязку з наявною заборгованістю відповідача посилаючись на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути суму боргу в розмірі 41919, 05 грн. з відповідача разом із нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду та позовна заява направлялись на всі відомі адреси товариства, в тому числі на юридичну адресу ТОВ «Східні регіони» (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на 07.09.2009р. наявна в матеріалах справи). Ухвалою суду від 07.09.2009р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість останнього про розгляд справи судом, а враховуючи досить тривалий розгляд справи (провадження порушено ухвалою від 27.07.2009р.) відповідач мав достатньо часу на ознайомлення з матеріалами справи з метою належної підготовки до судового засідання, представлення доказів, відзиву на позов тощо.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, про що відповідача попереджено ухвалою від 07.09.2009р..

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2006р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Східні регіони»укладено договір № 06/07-Т згідно з яким замовник зобовязувався надати для перевезення вантажі та оплачувати їх перевезення, а перевізник (позивач у справі) зобовязувався приймати вантажі, доставляти в пункт призначення та видавати їх особі, яка має право на отримання вантажу.

За умовами договору (п. 2.1) перевезення вантажів виконуються перевізником на підставі заявок поданих замовником, а згідно з п. 4.1, 4.2 договору оплата за перевезення вантажів автомобілями проводиться згідно додатку № 1 та акту виконаних робіт; підставою для оплати є акт виконаних робіт та рахунок, які сплачуються протягом 14 календарних днів.

Укладений договір є договором перевезення та за умовами погодженими сторонами підпадає під визначення довгострокового договору перевезення відповідно до якого, згідно зі ст. 914 ЦК України перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі; у довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

Виконання договору як з боку позивача, так і з боку відповідача підтверджується матеріалами справи, та зокрема представленими актами приймання-здачі виконаних робіт які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, а про надходження коштів в рахунок оплати наданих послуг свідчать банківські виписки.

Строк дії договору, згідно з п. 6.2 договору в редакції погодженій при укладенні Додаткової угоди № 1 від 02.01.2008р. сторони встановили до 31.12.2008р..

Оскільки надані в межах договору послуги з перевезення відповідачем оплачені не у повному обсязі, з урахуванням положень договору які підставою для оплати передбачають також рахунки виставлені на оплату, позивачем було надіслано відповідачу претензію за вих. № 2 від 17.09.2008р. у якій зазначалось про необхідність сплати заборгованості в розмірі 41919, 05 грн., а також виставлено рахунок на оплату від 17.09.2008р. що був додатком до претензії. Претензію, а також рахунок на суму боргу в розмірі 41919, 05 грн. отримано відповідачем 23.09.2008р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Надання послуг, щодо оплати яких виник спір у даній справі підтверджується, в тому числі підписаними обома сторонами актами приймання-здачі виконаних робіт, перелік актів, товарно-транспортних накладних які станом на час вирішення спору не є оплаченими відповідачем та складають суму боргу заявлену до стягнення представлено на вимоги суду до справи.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору складає 41919, 05 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

У п. 4.2 договору № 06/07-Т від 01.11.2006р. сторони передбачили, що оплата проводиться замовником на підставі акта виконаних робіт та рахунку протягом 14 календарних днів.

Враховуючи, підписання між сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт при виконанні договору в періоді 16.07.2007р. 06.06.2008р. та отримання відповідачем рахунку на суму наданих послуг - 41919, 05 грн. 23.09.2008р., строк виконання зобовязань щодо оплати послуг є таким, що настав 07.10.2008р. (розрахунок мав бути здійснений протягом 14 календарних днів від дня отримання рахунку).

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 41919, 05 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 23.03.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг в межах договору від 01.11.2006р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 41919, 05 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за період прострочення з 08.10.2008р. по 08.04.2009р., за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 5000, 01 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення додатково наданий на вимоги суду).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги по договору, суд погоджується з розрахунками суми інфляційних збитків в розмірі 4431, 25 грн. та 3% річних в сумі 808, 88 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 06/07-Т від 01.11.2006р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, відзиву на позов, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги суду не надано, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 521, 59 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки зменшення позовних вимог у звязку невірністю заявленої до стягнення суми пені, не повязане з діями відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(юрид. адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська 34-Б; адреса: 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова 50, р/р 2600830134562 в ПІБ м. Дніпропетровськ, МФО 305437, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31112772) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ АБ «Бізнес Стандарт», МФО 339500, ідент. номер НОМЕР_1) 41919, 05 грн. (сорок одну тисячу девятсот девятнадцять гривень 05 копійок) основного боргу, 5000, 01 грн. (пять тисяч 01 копійку) пені, 4431, 25 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять одну гривню 25 копійок) інфляційних збитків, 808, 88 грн. (вісімсот вісім гривень 88 копійок) 3% річних, 521, 59 грн. (пятсот двадцять одну гривню 59 копійок) витрат по сплаті державного мита, 315 грн. (триста п'ятнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 20.10.2009