Постанова № 6131858, 24.09.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КОПІЯ Справа № 2-а-3444/08

Категорія статобліку 2.11.17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Ясенової Т.І.

при секретарі Турік Л.С., Оводенко І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Яблонської І.В.

від відповідача: участі не приймав

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ВІАТЕКС” до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення рішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції №0001092310/0 від 21.11.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ „ВІАТЕКС” мало право списувати з обліку запасів вартість металопрокату, який було використано на ремонт основних засобів, які в подальшому амортизуються, оскільки зазначений металопрокат було використано позивачем для підтримання в робочому стані основних засобів ремонту стелі в орендованому приміщенні та ремонту станків.

Від поточного ремонту стелі та обладнання ТОВ „ВІАТЕКС” не очікувало та не могло очікувати збільшення майбутніх економічних вимог, ці ремонти були необхідні виключно для підтримання обєктів в робочому стані, тому, витрати на дані ремонти включаються до складу витрат.

Також, посилається на те, що ТОВ „ВІАТЕКС” правомірно віднесено до складу валових витрат вартість ремонтних робіт в 4 кварталі 2007 року на загальну суму 51885 грн., оскільки ці витрати підтверджені відповідними прибутковими касовими ордерами від 22.11.2007р. та 03.12.2007р., а також актом здачі прийому виконаних робіт №22/11/07-2 від 22.11.2007р., відповідно до якого ціна робіт становить 51885 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем при наведенні розрахунку амортизаційних відрахувань, які, на його думку, слід було нарахувати ТОВ „ВІАТЕКС”, не застосовує норму амортизації в 10%, в той час, як у ТОВ „ВІАТЕКС” маються обєкти другої групи, зокрема, меблі на загальну суму 18500 грн., які перебувають на балансі підприємтва згідно видаткової накладної від 29.05.2007р. №РН-00012 та амортизуються.

01 жовтня 2008 року між ТОВ „ВІАТЕКС” та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 було укладено договір оренди 15 комплектів меблів, відповідно до якого розмір орендної плати становить 300 грн. на місяць. На момент проведення перевірки Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією, а саме, з 02.10.2008р. по 05.11.2008р. оплата за даним договором ще не здійснювалась, а тому, надати підтверджуючі документи податковій інспекції ТОВ „ВІАТЕКС” не мало змоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, виклавши свою позицію у письмових запереченнях на позовну заяву.

В обгрунтування заперечень відповідач посилається на проведення перевірки та визначення позивачу суми податкового зобовязання у відповідності з приписами Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” а також на порушення позивачем чинного законодавства.

Зокрема, відповідач посилається на те, що в порушення п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі за текстом Закон №334/94-ВР) позивачем занижено приріст балансової вартості запасів за IV квартал 2007 року на 42667 грн. та завищено убуток балансової вартості запасів на 1937 грн. внаслідок неправильного визначення приросту балансової вартості запасів, а саме, внаслідок не включення до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів вартості металопрокату в сумі 44604 грн., використаного для ремонту та поліпшення основних засобів.

Також, позивачем, в порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР, завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за IV квартал 2007 року на 51885 грн. у зв'язку із включенням до складу валових витрат вартість робіт з оновлення, ремонту та улаштуванню стелі, які виконано приватним підприємцем ОСОБА_3, що не підтверджено відповідними документа.

Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем, в порушення пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону №334/94-ВР, неправильно проведено розподіл основних фондів за групами, що призвело до неправильного застосування норм амортизації.

В звязку з чим, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань ТОВ „ВІАТЕКС” за період з 01.102006р. по 30.06.2008р. встановлено їх завищення на 52580 грн.

Також, зазначив, що до обєкту другої групи, зокрема, меблів „Веста” та „Веста 2” в кількості 15 комплектів на загальну суму 185000 грн. не застосовувалась норма амортизації 10%, оскільки відсутня будь яка інформація, що зазначені меблі придбані для власного виробничого використання та підлягали будь якій експлуатації ТОВ „ВІАТЕКС” до 01.10.2008р.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши заперечення відповідача, письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до витягу з акту Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про результати планової виїзної перевірки ТОВ „ВІАТЕКС” з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р. №586/2310/33992131 від 10.11.2008р. перевіркою встановлено порушення позивачем пп.4.1.1 п.4.1. ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №334/94-ВР, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в сумі 20270 грн., внаслідок неправильного визначення розміру валових доходів, неправильного вирахування валових витрат та віднесення до складу валових витрат, витрати без підтвердження здійснення господарських операцій та не підтверджених відповідними первинними документами, та неправильного вирахування амортизаційних відрахувань (а.с. 7 - 24).

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону №334/94-ВР валовий доход включає, в тому числі, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

На порушення даної норми, позивачем занижено валові доходи від продажу товарів (робіт, послуг) за ІІІ квартал 2007 року на 922 грн. Однак, згідно акту №586/2310/33992131 від 10.11.2008р. перевіркою встановлено, що дану помилку позивачем виправлено у ІV кварталі 2007 року.

Згідно п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Плановою виїзною перевіркою ТОВ „ВІАТЕКС” з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р. (далі за текстом Перевірка) встановлено, що позивачем занижено приріст балансової вартості запасів за IV квартал 2007 року на 42667 грн. та завищено убуток балансової вартості запасів на 1937 грн. внаслідок неправильного визначення приросту балансової вартості запасів, а саме, внаслідок не включення до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (додаток К1/1 до декларації) вартості металопрокату в сумі 44604 грн., використаного для ремонту та поліпшення основних засобів. В бухгалтерському обліку дані операції відображено: Дт рах.151 „Капітальне будівництва”, - Кт рах.205 „Будівельні матеріали”, які в подальшому амортизуються.

При придбанні металопрокату, позивачем відображено зазначену операцію бухгалтерською проводкою Дт 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” Кт 205 „Будівельні матеріали” та включено до складу витрат до рядку 04.1 „Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11” Декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 44604 грн. Крім того, зазначений металопрокат було використано для ремонту та поліпшення основних засобів, що відображено в бухгалтерському обліку Дт 151 „Капітальне будівництво” Кт 205 „Будівельні матеріали”, чим в подальшому збільшено розмір основних засобів, які будуть амортизуватися та зменшувати об'єкт оподаткування.

Таким чином, витрати по придбанню металопрокату двічі приймають участь у витратах підприємства: вперше - по придбанню металопрокату, вдруге при нарахуванні амортизаційних відрахувань на основні засоби після ремонту та поліпшення основних засобів.

Зважаючи на викладене, позивач повинен був зменшити балансову вартість запасів, а саме будівельних матеріалів, на суму 44604 грн., відобразивши у Додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємств таблиці 1. „Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів у рядку А1 стовпця 4 „Запаси, використані не в господарській діяльності”. Проте, позивачем дану операцію здійснено не було, про що свідчить копія Додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємств (а.с. 47).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення наведених норм, завищено витрати на придбання товарів (робіт послуг) за IV квартал 2007 року на 51885 грн. у зв'язку із включенням до складу валових витрат вартість робіт з оновлення, ремонту та улаштуванню стелі, які виконані приватним підприємцем ОСОБА_3, що не підтверджені відповідними документа.

Судом встановлено, та поясненнями представника позивача підтверджено, що між ТОВ „ВІАТЕКС” та ПП ОСОБА_3 в усній формі було укладено договір, на виконання якого ПП ОСОБА_3 мав виконати ремонтні роботи, а саме: внутрішня обшивка стелі, встановлення воріт, встановлення баків під компресорами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

З акту здачі приймання виконаних робіт №22/11/07-2 від 22.11.2007р. вбачається, що ПП ОСОБА_3 виконані роботи з ремонту та улаштування стелі, ціна яких становить 51855 грн., (а.с. 42).

Відповідно до пп.пп. 2.9.1, 2.9.2, 2.9.3 п.2.9 ч.2 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004р., №150 до капітального ремонту відноситься, в тому числі, штукатурення стін та стель наново або місцями більше 1 кв. м., малярні та відбійні роботи, викликані ремонтом стель, фарбування віконних рам, дверей, стель, стін та підлог після проведеного капітального ремонту цих конструкцій.

Таким чином, між ТОВ „ВІАТЕКС” та ПП ОСОБА_3 було укладено договір будівельного підряду.

Згідно ст.877 Цивільного кодексу України здійснення будівництва та пов'язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов'язковими та являються невід'ємною частиною цього договору.

Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду. Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов'язаний з технічною документацією. Робота за договором будівельного підряду виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Пунктом 2 Т ипових форм первинних документів з обліку в будівництві, затверджених Наказом Дердавного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. № 237/5 встановлено поширити типову форму N КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт) - на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.

Довідка за формою N КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва.

Складання зазначеної форми не є обов'язковим при виконанні робіт з поточного ремонту.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача в судовому засіданні, що позивачем в ході проведення перевірки не надано Олександрійській обєднаній державній податковій інспекції проектну документацію, що визначає обсяг та зміст робіт, та кошторис, що визначає ціну робіт, а також довідку за формою N КБ-3 щодо визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва. Що означає відсутність у позивача документальних доказів того, що виплату ПП ОСОБА_3 за виконані ним роботи з ремонту та улаштування стелі, ціна яких становить 51855 грн., було проведено ТОВ „ВІАТЕКС”, як компенсацію за фактично надані послуги.

Також, не надано жодних доказів на підтвердження виконання робіт ПП ОСОБА_3 саме на суму 51855 грн.

Представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити та надати докази того, які саме роботи виконувались ПП Попок, та, що вартість виконаних ним робіт становить саме 51855 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону №334/94-ВР , неправильно проведено розподіл основних фондів за групами, що призвело до неправильного застосування норм амортизації та завищення позивачем амортизаційних відрахувань у сумі 52518 грн.

Згідно п.8.2 ч.8 Закону №334/94-ВР під терміном „основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до п.8.1 ч.8 Закону №334/94-ВР „амортизація” основних фондів і нематеріальних активів - це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону №334/94-ВР норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Судом встановлено, що при проведенні інвентаризації основних засобів ТОВ „ВІАТЕКС” встановлено, що 8 комплектів меблів „Веста” на суму 92579 грн. та 7 комплектів меблів „Веста 2” на суму 92421 грн. на товаристві відсутні, про що свідчить інвентаризаційний опис основних засобів ТОВ „ВІАТЕКС” від 24.10.2008р. (а.с. 44-45).

Відповідно до договору оренди від 01.10.2008р. сторонами якого є ТОВ „ВІАТЕКС” (Орендодавець) та субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (Орендар) Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння 15 комплектів меблів, в тому числі 8 комплектів меблів „Веста” та 7 комплектів меблів „Веста 2”, про що свідчить акт приймання передачі від 01.10.2008р. (а.с. 48-49).

Згідно п.1 р.5 даного договору розмір орендної плати за весь обєкт, що орендується у цілому складає 300 грн. на місяць.

Судом встановлено, що позивачем в ході проведення перевірки доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_2 розрахунків з ТОВ „ВІАТЕКС” за договором оренди від 01.10.2008р. Олександрійській обєднаній державній податковій інспекції не надано.

Доказів проведення субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 розрахунків з позивачем за договором оренди від 01.10.2008р. в період, що перевірявся суду не надано.

Крім того, суду не надано доказів того, що 8 комплектів меблів „Веста” та 7 комплектів меблів „Веста 2” підлягали експлуатації ТОВ „ВІАТЕКС” до передання їх в оренду - до 01.10.2008р.

Таким чином, до об'єкту другої групи, зокрема 8 комплектів меблів „Веста” на суму 92579 грн. та 7 комплектів меблів „Веста 2” на суму 92421 грн., які передані позивачем в оренду субєку підприємницької діяльності ОСОБА_2 не може бути застосовано норма амортизації 10 %, оскільки відсутня будь - яка інформація, що зазначені меблі придбані ТОВ „ВІАТЕКС” для власного виробничого використання та підлягали будь - якій експлуатації до 01.10.2008р.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з висновком відповідача щодо наявності порушень з боку ТОВ „ВІАТЕКС” п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону №334/94-ВР

На підставі акту перевірки №586/2310/33992131 від 10.11.2008р. Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією, згідно п. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 (далі за текстом Закон №2181), ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” прийнято податкове повідомлення - рішення №0001092310/0 від 21.11.2008р., яким ТОВ „ВІАТЕКС” визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 28290 грн. 10 коп., в тому числі, 20270 грн. за основним платежем та 8020 грн. 10 коп. за штрафними санкціями.

Відповідно до п.11 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно п. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.17.1. ст.17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що позивачем, внаслідок неправильного визначення розміру валових доходів, неправильного вирахування валових витрат та віднесення до складу валових витрат, витрати без підтвердження здійснення господарських операцій та не підтверджених відповідними первинними документами, та неправильного вирахування амортизаційних відрахувань, занижено податок на прибуток в сумі 20270 грн., суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення №0001092310/0 від 21.11.2008р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 28290 грн. 10 коп., в тому числі, 20270 грн. за основним платежем та 8020 грн. 10 коп. за штрафними санкціями, прийнято Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією в межах компетенції податкових органів, у встановленому законом порядку та відповідає виявленим порушенням.

Судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю „ВІАТЕКС” до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції №0001092310/0 від 21.11.2008р. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.09.2009р.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Т.І. Ясенова