Постанова № 6131535, 17.09.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.09 Справа № 10/25

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіДавид Л.Л.

СуддівКордюк Г.Т.

Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна лізингова компанія», за вих. №26 від 22.06.2009 р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2009 р.

у справі № 10/25 (суддя Ковальчук Т.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна лізингова компанія», м. Київ

до Приватного підприємця ОСОБА_2, с. Михальча, Сторожинецького району, Чернівецької області

про стягнення коштів у сумі 148241,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пономарчук Х.О. представник (довіреність б/н від 02.02.2009 р.);

від відповідача: ОСОБА_4 представник (довіреність зареєстрована в реєстрі за №962 від 12.05.2009 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2009 р. у справі №10/25 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна лізингова компанія», м. Київ (надалі Позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_2, с. Михальча, Сторожинецького району, Чернівецької області (надалі Відповідач) про стягнення коштів у сумі 148241,14 грн. Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська авіаційна лізингова компанія” (м. Київ, вул. Драгоманова,13/10, к.161, р/р 26009041385900 в АКІБ “Укрсиббанк” у м. Харкові та № 2600405327 у ВАТ “СЕБ Банк” в м. Києві, код ЄДРПОУ 30181164) 25624,76 грн. основного боргу, 1191,13 грн. пені, 9800 грн. штрафу за неповернення сервісної книжки, 422,22 грн. платежу за надмірний пробіг автобуса, 12830 грн. штрафу за недотримання нормального зносу автотранспортного засобу, 498,68 грн. державного мита та 39,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач ТзОВ «Українська авіаційна лізингова компанія»частково не погодившись з рішенням, подав апеляційну скаргу, за вих. №26 від 22.06.2009 р., в якій покликається на те, що останнє в частині відмови в стягненні з Відповідача санкцій у вигляді сплати комісії у розмірі 20% від залишку основного боргу за лізинговою угодою у суму 44974,07 грн. прийнято з порушенням норм чинного законодавства та неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а відтак дійшов помилкового висновку, що відмови Відповідача від викупу транспортного засобу в даній справі не існувало. Скаржник, зазначає, що у відповідності з п.12.1. Лізингової угоди №109 Відповідач на підставах, зазначених в цьому пункті мав право на набуття права власності на предмет лізингу. Позивачем (Скаржником) листом від 18.11.2008 р. №23 запропоновано Відповідачу протягом 5-ти днів здійснити викуп транспортного засобу, і ним же попереджено, що у разі відмови від викупу транспортного засобу у зазначений строк до нього будуть застосовані санкції, передбачені п.12.2. Лізингової угоди №109. Відповідачем не вжито заходів щодо викупу транспортного засобу (Скаржник трактує це як фактичну відмову від викупу) в зв»язку з чим йому надіслано письмову вимогу для сплати комісії у розмірі 20% від залишку основного боргу. Скаржник також вказує, що положення лізингової угоди №109 відповідають вимогам ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», згідно якої Лізингоодержувач може мати інші права та обов»язки відповідно до умов договору лізингу, даного закону та нормативно-правових актів.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення в частині відмови в стягненні з Відповідача санкцій у вигляді сплати комісії у розмірі 20% від залишку основного боргу за лізинговою угодою №109 у сумі 44974,07 грн. та прийняття в цій частині нового рішення, про задоволення позовних вимог.

Відповідач ПП ОСОБА_2 письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак представник останнього в судових засіданнях 30.07.2009 р. та 17.09.2009 р. заперечив доводи апеляційної скарги, вважає такі безпідставними та не обґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду вірним, прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства та з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, а відтак просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Чернівецької області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

25.10.2007 р. ТзОВ “Українська авіаційна лізингова компанія” та Приватний підприємець ОСОБА_2 уклали Лізингову угоду № 109-л. (Т-1, а.с.23-30).

У відповідності до даної угоди Лізингодавець по акту прийому транспортного засобу від 26.12.2007 р. передав Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг транспортний засіб автобус БАЗ марки А079.14 модель “Еталон”, номерний знак НОМЕР_3 вартістю 256600 грн., новий, із зазначеною в акті комплектацією, а підприємець ОСОБА_2 (лізингоодержувач) зобовязався використовувати автобус і сплачувати лізингові та інші платежі на умовах угоди та виконувати інші передбачені Лізинговою угодою зобовязання. Строк дії зазначеної Лізингової угоди визначено з дати підписання угоди і до сплати останнього лізингового платежу або повернення транспортного засобу Лізингодавцеві згідно з розділом 12 цієї угоди за умови повного розрахунку по лізингових та інших платежах або датою дострокового припинення дії даної угоди згідно з розділами 13,14 та 15 цієї угоди (пункти 2.3, 2.4).

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що протягом дії Лізингової угоди Відповідачем (Лізингоодержувачем) допускалась заборгованість по сплаті лізингових платежів, у звязку з чим Позивач (Лізингодавець) направив йому попередження від 05.11.2008 р. про припинення в разі несплати дії лізингових угод і повернення транспортного засобу, а телеграмою від 10.11.2008 р. запросив Відповідача прибути 21.11.2008 р. до м. Києва для підписання акту повернення транспортного засобу та акту звірки взаємних розрахунків (Т-1, а.с.33,34).

В подальшому, як встановлено з матеріалів справи, 21.11.2008 р. сторонами складено акт перевірки транспортного засобу при поверненні від фізичної особи ОСОБА_2 до ТзОВ “Українська авіаційна лізингова компанія” у звязку з невиконанням умов пп. 13.1.а Лізингової угоди № 109-л від 25.10.2007 р. та Акт повернення транспортного засобу у звязку з невиконанням умов пп. 13.1а, 13.1е Лізингової угоди (Т-1, а.с.30 на звороті, а.с.31-32). Останній акт не містить дати складання, однак як встановлено місцевим господарським судом і, досліджено апеляційним господарським судом, цей акт підписано також щонайпізніше 21.11.2008 р.

З вищезазначених документів встановлено, що загальна вартість предмета лізингу, що повертається (автобуса), складає 187061,00 грн., пробіг автобуса складає 144444 км, сервісна книжка відсутня, виявлено також наступні недоліки: люфт хрестовини, тріщина передньої лівої стійки, відсутність тосолу в розширювальному бачку, розірваний чохол на важіль КПП, підтікання топливного баку, відсутній чохол на радіаторі, відсутній ключ 18х21.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»від 16.12.1997 р. №723/97 ВР (із змінами та доповненнями) за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 8.1 Лізингової угоди № 109-л від 25.10.2007 р. до складу лізингових платежів віднесено відшкодування частини вартості обєкта лізингу і сплату комісії, а відповідно до п. 2.6, пп. “б” п. 8.3, п. 8.4 угоди лізингоодержувач зобовязався сплачувати лізингодавцю щомісячні лізингові та будь-які інші належні до сплати платежі в строк, вказаний у виставлених рахунках, в українській гривні з перерахуванням пропорційно зміні офіційного курсу Національного банку України до швейцарського франку на дату проведення розрахунків.

З наявних в матеріалах справи рахунків-фактур на оплату лізингових платежів і відсотків за лізинговою угодою, розрахунку заборгованості, Відповідачем не сплачено лізингові платежі та відсотки з врахуванням курсової різниці, передбачені Додатком № 1 до Лізингової угоди № 109-л - Лізинговий протокол, за період з серпня по листопад 2008 р. у сумі 25624,92 грн., що не заперечується представником відповідача та підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків від 18.11.2008 р. (Т-1, а.с.21,27,38,51-54), відтак місцевим господарським судом вірно задоволено позовні вимоги, щодо стягнення основного боргу в сумі 25624,92 грн., що і не оспорюється сторонами.

У відповідності до п.8.5 Лізингової угоди № 109-л передбачено, що в разі прострочення здійснення лізингового платежу лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, строк для оплати визначається у відповідних рахунках (п. 8.3 угоди). Місцевим господарським вірно встановлено, що прострочення Відповідачем платежів мало місце саме протягом періодів, зазначених у розрахунку Позивача, з грудня 2007 р. по листопад 2008 р. і при перерахунку встановлено, що така складає 1700,28 грн. а не 1750,28 грн. як визначено Позивачем (Т-1, а.с.41). Крім цього, сплачено Відповідачем було 509,65 грн., пені, а відтак місцевим господарським судом вірно визначено, що підлягає до стягнення пеня в сумі 1191,13 грн. за період з березня по жовтень 2008 р.

Згідно з п. 12.3 Лізингової угоди №109-л лізингоодержувач повертає транспортний засіб лізингодавцеві разом із сервісною книжкою з відмітками про проходження планового технічного обслуговування.

З акту перевірки транспортного засобу при поверненні від 21.11.2008 р. (Т-1, а.с.31-32), який підписаний Відповідачем без зауважень та заперечень, відсутня сервісна книжка. Позивачем виставлений рахунок-фактура №0000686 від 18.11.2008 р. про сплату вказаної суми, однак така в добровільному порядку не сплачена, а відтак за неповернення сервісної книжки підлягає стягненню в примусовому порядку сума в розмірі 9800,00 грн. штрафу.

Згідно з п. 16.6 Лізингової угоди №109-л у випадку невиконання (неналежного виконання) лізингоодержувачем умов зокрема п.16.3. даної угоди про дотримання вказівок щодо нормального зносу згідно з Додатком до Лізингової угоди лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача штраф у розмірі 5% від суми вартості предмета лізингу , зазначеного в додатку №1.

В акті перевірки транспортного засобу при поверненні від 21.11.2008 р. зафіксовані недоліки автобуса, що свідчить про недотримання Відповідачем погоджених критеріїв нормального зносу, а відтак наявність підстав для застосування передбаченого п.16.6 угоди штрафу (Т-1, а.с.29,31). Відповідно до цього, правомірно стягнуто місцевим господарським судом 12830 грн. штрафу (5% від суми вартості предмета лізингу за повернення транспортного засобу у стані, що гірший за нормальний знос).

Також Позивачем було заявлено стягнення з відповідача 11549,52 грн. збитків, заподіяних внаслідок здійснення Позивачем ремонту автобусу в зв»язку з недоліками , що виявлені при поверненні і зазначені в акті перевірки транспортного засобу при поверненні від 21.11.2008 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов»язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Судом задоволено позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 12830 грн. за недотримання відповідачем вимог щодо нормального зносу автобуса, який виразився саме в тих недоліках, на усунення яких Позивачем понесено витрати в розмірі 11549,52 грн. Сума штрафу повністю покриває суму збитків Позивача, Лізингова угода № 109-л не містить застереження про те, що заподіяні лізингодавцеві збитки відшкодовуються в повному обсязі понад суму неустойки (штрафу, пені), а отже в даному випадку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що неустойка (штраф) носить заліковий характер, тому у задоволенні вимог про стягнення збитків у сумі 11549,52 грн. правомірно відмовлено.

У відповідності до п.3.5. Угоди передбачено, що максимальний пробіг одного транспортного засобу становить 60000км. У разі перевищення максимально зазначеного пробігу лізингоодержувач здійснює на вимогу лізингодавця платіж за надмірний пробіг, який становить 0,50 коп. за кілометр.

Пробіг автобуса становить 144444 км. згідно акту перевірки транспортного засобу при поверненні від 21.11.2008 р. (а.с.31).

Місцевим господарським судом встановлено, що з урахуванням початкової дати строку лізингу, яка згідно з п. 2.3 Лізингової угоди визначається датою підписання акту прийому лізингоодержувачем, що в даній справі відбулося 26.12.2007 р. (а.с. 28 на звороті, а.с. 88), та щонайпізнішої дати повернення автобуса відповідачем - 21.11.2008 р. (а.с. 29 на звороті) визначено, що надмірний пробіг автобуса понад максимально визначений складає 84444 км (144444 км 60000 км).

Враховуючи наведене та положення п. 3.5 Лізингової угоди, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що до стягнення підлягає 422,22 грн. (84444 км. х 0,50 коп.), а не 42222 грн., як вказує Позивач в своєму розрахунку.

У відповідності до п.12.2. Лізингової угоди №109-л у разі відмови від викупу транспортного засобу, Лізингоодержувач зобов»язаний за власні кошти повернути транспортний засіб лізингодавцеві у задовільному стані з урахуванням нормального зносу за адресою вказаною лізингодавцем. У разі повернення транспортного засобу, лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому як вартість ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань транспортного засобу, за винятком нормального зносу, як визначено в додатку 4 до цієї лізингової угоди, так і вартість заміни відсутніх складових транспортного засобу (у тому числі декоративних колпаків колес, запасного колеса та інструментів) та сплачує комісію у розмірі 20% від залишку основного боргу.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що ним листом від 18.11.2008 р. №23 запропоновано Відповідачу протягом 5-ти днів здійснити викуп транспортного засобу, і ним же попереджено, що у разі відмови від викупу транспортного засобу у зазначений строк до нього будуть застосовані санкції, передбачені п.12.2. Лізингової угоди №109. Відповідачем не було вжито заходів щодо викупу транспортного засобу (Скаржник трактує це як фактичну відмову від викупу), в зв»язку з чим йому надіслано письмову вимогу для сплати комісії у розмірі 20% від залишку основного боргу.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем лист від 18.11.2008 р. №23 не було подано на розгляд місцевому господарському суду, такий долучений до матеріалів апеляційної скарги. Докази про надіслання такого листа Відповідачу до апеляційної скарги не додані, крім цього, судова колегія зазначає, що на листі проставлений підпис і число 18.11.2008 р. з відміткою отримав, однак не вказано прізвище особи, яка отримала даний лист. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин , на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З досліджених матеріалів справи та пояснень представника Відповідача в судових засіданнях 30.07.2009 р. та 17.09.2009 р. вбачається, що відмови від викупу транспортного засобу не було. Як вірно встановлено місцевим господарським судом Позивач (лізингодавець) сам припинив лізинг в звязку з несплатою Відповідачем лізингових платежів в порядку п. 13.1. лізингової угоди №109-л і зобов»язав Відповідача повернути транспортний засіб (автобус) (Т-1, а.с.33, 34).

Відповідно до цього, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, про те, що вимога про стягнення з Відповідача комісії за відмову від викупу дійсно є безпідставною.

Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.

Відтак, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були зясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Чернівецької області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.06.2009 р. у справі №10/25 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна лізингова компанія», за вих. №26 від 22.06.2009 р. - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.Справу № 10/25 повернути Господарському суду Чернівецької області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.10.2009 р.

Головуючий суддяДавид Л.Л.

СуддяКордюк Г.Т.

СуддяМурська Х.В.